Фільм "Мюнхен: на порозі війни": історичні реалії, які залишаються актуальними і сьогодні

Кінострічка режисера Крістіана Швохова "Мюнхен: на порозі війни" вийшла на стрімінговому сервісі Netflix 21 січня 2022 року. Це екранізація однойменного шпигунського роману англійського письменника Роберта Гарріса. Картина показує один із ключових моментів світової історії – конференцію в Мюнхені у вересні 1938 році.

Хоч фільм вийшов не так давно, він вже породжує численні дискусії щодо неправильної інтерпретації історії. Читайте в матеріалі OBOZREVATEL про сюжет кінострічки "Мюнхен: на порозі війни" і його основні меседжі.

1. Коротко про сюжет фільму

1938 рік. У Європі та світі не всі розуміють, що назріває конфлікт, який пізніше призведе до Другої світової війни. Тоді політичний, а також державний діяч Веймарської республіки та Третього Рейху Адольф Гітлер хотів окупувати території Чехословаччини.

Британський уряд Невілла Чемберлена, щоб зберегти мир, відчайдушно намагається знайти вихід із ситуації. Британський держслужбовець Г’ю Леґат і німецький дипломат Пауль фон Гартманн вирушають до Мюнхена на переговори з німцями, де домовляються з Гітлером про ненапад.

Прем'єр-міністр Невілл Чемберлен махає натовпу в аеропорту Хестон і заявляє: "Мир у наш час", після повернення з підписання Мюнхенської угоди.

"Гарантією миру" стала підписана угода, за якою Чехословаччина повинна була поступитись Німеччині прикордонною Судетською областю, населеною в основному етнічними німцями. Документ підписали Невілл Чемберлен при посередництві дуче Італії Беніто Муссоліні разом із рейхсканцлером Німеччини Адольфом Гітлером. За рік після того (через 11 місяців, якщо точно) почалася Друга світова війна.

2. Що говорять і як оцінюють фільм критики

У рейтингу Rotten Tomatoes кінострічка "Мюнхен: на порозі війни" отримала 84%, а у рейтингу IMDb кінокритики поставили оцінку 6,9.

Пітер Бредшоу, кінокритик із The Guardian, назвав картину елегантною драмою, яка зацікавлює, хоч і всі знають, чим завершиться ця історія: "У фільмі навіть є дивовижний діалог. У літаку після того, як Чемберлен змусив Гітлера підписати той папірець, який обіцяє мир, прем’єр-міністр передбачає, що якщо фюрер коли-небудь порушить свою обіцянку – він призведе до пригнічення світової люті".

Критики неоднозначно оцінюють кінострічку про Мюнхенську угоду.

А от кінокритик із The New York Times, Манохла Даргіс, навпаки, назвала фільм нудною бюрократичною процедурою: "Коли історія доходить до фіналу без спойлерів, стає все більш зрозумілим, що фільм був би значно кращим, якби режисери відмовилися від сюжетної лінії дуельної групи братів і замість цього зосередилися на Паулі та його спробах вбити Гітлера".

3. Про актуальність проблем у фільмі в наш час

На думку Крістіана Швохова, режисера фільму, ця історія не втрачає своєї актуальності й сьогодні, адже у світі збільшується кількість диктаторів, і варто на це реагувати діями: "Не можна сидіти склавши руки. Бездіяльність – найгірше, що може бути".

Режисер Крістіан Швохов відвідує світову прем'єру "Мюнхен: на порозі війни" під час 65-го Лондонського кінофестивалю BFI.

В Україні глядачі масово проводять паралелі політичних подій зими 2022 з "Мюнхеном: на порозі війни". Дійсно, проблеми, які підіймаються у кінокартині, стали злободенними. Сергій Тихий, головний редактор Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", коментує це так: "Фашистська Росія так само як і нацистська Німеччина блефує, висуває ультиматуми, намагаючись налякати аморфний пацифістський Захід. І якщо об’єктивно, певного результату досягає".

У фільмі йдеться про те, що завдяки угоді у Мюнхені вдалося виграти час для підготовки до битви, що допомогло перемогти у Другій світовій війні. Сергій Тихий наголосив на тому, що насправді це Гітлер блефував: "У нього не було достатніх ресурсів, щоби почати велику війну роком раніше". За його словами, саме Гітлер виграв для себе час: завершив процес мобілізації, надав достатню кількість зброї вермахту (збройні сили нацистської Німеччини) і зміцнив своїх союзників від Балтійського до Чорного моря.

Прем'єр-міністр Невілл Чемберлен із канцлером Адольфом Гітлером.

Додатково Тихий зауважив, що пакт "Молотова-Рібентропа" гарантував Німеччині ресурсні поставки зі сталінського Радянського Союзу.

Роберт Гарріс, письменник, за сюжетом книги якого було знято фільм, теж вважає, що угода була пасткою: "Чемберлен казав, що це була міна-розтяжка. Він вірив, що Гітлер дотримає свого слова. Можливо, він не мав рацію, сподіваючись, що це зупинить Гітлера, але було правильним рішенням зробити це".

4. Про помилковий переклад в дубляжі фільму

Український блогер Антон Ходза помітив, що у кінострічці "Мюнхен: на порозі війни" на 58 хвилині і 43 секунді росіяни навмисно неправильно переклали фразу: "Є епізод, коли кажуть, що на конференцію не запросили росіян та чехів. Це в оригінальній озвучці. У російській озвучці: На конференцію не запросили румунів та чехів. Можете перемкнути на російську і послухати".

Росіяни не зовсім коректно озвучили переклад фільму.

Зауважимо, що росіяни вже не вперше навмисне змінюють суть фільму за допомогою дубляжу. Наприклад, у канадській стрічці "Гарет Джонс" (2019), де йдеться про валлійського журналіста, який уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932–1933 роки відбувся Голодомор. В оригінальній озвучці було сказано, що винуватцями голодомору став СРСР. Тоді як у Росії на 1 годині і 55 хвилині титри подали правильно, а в озвучці їх прочитали не повністю. Сказали лише: "В память о миллионах жертв Голодомора".

У російському дубляжі часто перекручуються факти

Раніше OBOZREVATEL писав про те, чому роман Джорджа Оруелла "1984" забороняли в Радянському Союзі та чому він і досі не втрачає своєї актуальності.