"Діамантова рука" та "Іронія долі": в яких ще фільмах СРСР яскраво тролили "совок"

Фільми, які заведено вважати класичними комедіями СРСР, де прославляється радянська влада, всілякі її досягнення і перемоги – далеко не завжди були такими.

Так, попри найжорстокішу цензуру, деяким режисерам все-таки вдавалося критикувати та висміювати владу. Про топ-4 кінокомедії СРСР, в яких яскраво тролили "совок" – розповів білоруський блогер Максим Мирович у своєму блозі, опублікованому на OBOZREVATEL.

"Дівчина без адреси" (1957)

У фільмі розповідається історія кохання будівельника-монтажника Миколи Рибникова та дівчини, яка приїхала підкорювати Москву. Молоді люди познайомилися в поїзді, а потім розлучилися, не повідомивши один одному адреси. Рибников весь фільм шукає свою кохану по всій Москві й зрештою знаходить. Блогер Мирович зазначає, що в комедії є цікавий епізод, коли дівчину наймають служницею у квартиру до великого радянського чиновника. Тоді й відбувається потрійний розрив радянських шаблонів.

"Тут відразу потрійний розрив шаблону. По-перше, в країні робітників і селян, які перемогли, виявляється, продовжує залишатися прислуга. По-друге, показана шикарна багатокімнатна "сталінка" радянського чиновника. І це в ті роки, коли більшість сімей в містах розміщувалося в комуналках. І по-третє, показаний вкрай негативний образ чиновницького сімейства. Сам чиновник – ледар, алкоголік та бабій. А його дружина – дурна та безглузда баба, яка має при цьому дорогий одяг і приватне авто. Я навіть не знаю, як радянська цензура тих років пропустила в фільм цей епізод", – написав Мирович.

"Іронія долі або З легким паром!" (1975)

Що стосується фільму "Іронія долі, або З легким паром!", то в ньому розповідається про Женю Лукашина, який за традицією перед зустріччю Нового року проводить час з друзями в лазні та випиває. Але помилково, товариші відправляють Женю в аеропорт, він летить до Ленінграда і проводить новорічну ніч в чужій квартирі з чужою нареченою. За словами Мировича, все ж цікавіше в цій картині зовсім інше. А саме, що вона починається з мультфільму, в якому в сатиричній формі висміюється "типове радянське будівництво".

"Згадайте, з чого починається кіно. А починається воно з мультфільму, в якому в сатиричній формі висміюється "типове радянське будівництво". Показано, як архітектор малює цілком собі придатний та красивий проєкт будинку, який потім підправляють у всіх інстанціях, і в підсумку виходить страшна безлика коробка. Цю думку продовжує і текст від автора, який на тлі титрів читає Ширвіндт: "Тепер в кожному радянському місті є типовий кінотеатр "Ракета", де можна подивитися типовий художній фільм". Цей епізод не що інше, як цілком аргументована критика будівельної політики СРСР", – зазначив блогер.

"Операція "И" та інші пригоди Шурика" (1965)

Фільм "Операція "И" складається з трьох новел, об'єднаних фігурою головного героя Шурика – простакуватого та винахідливого студента. Він відрізняється тим, що постійно потрапляє в якісь незвичайні історії, але завдяки своєму легкому відношенню до життя будь-яку ситуацію перетворює в веселу пригоду. Мирович зазначив, що найбільший тролінг "совка" можна побачити в першій та третій частинах кінокомедії.

"Перший епізод "Напарник" в сатиричній формі показує неефективність примусової праці ув'язнених (що було однією з основ сталінської економіки). Як мудро сказав герой фільму Федя: "Тобі рахунок йде в рублях, а мені в добі". В останній новелі власне, "Операція "И", показаний шахраюватий директор складу – як зараз сказали б, злодій та корупціонер. Щоб приховати свої темні справи по розкраданню чужої власності, він наймає банду шахраїв, щоб ті імітували пограбування складу. Тут цікаво ось що: якби не подальший прокол з фальшивим пограбуванням, то вся схема ніколи б не спливла. Як таке можливо в найчеснішій країні переможного пролетаріату? Глядач повинен відповісти на нього сам", – заявив Мирович.

"Діамантова рука" (1968)

За сюжетом ексцентричної комедії "Діамантова рука", головний герой Семен Горбунков відправляється в закордонну відпустку, де з ним трапляється безглузда ситуація. Так, він гуляючи по місту впав і зламав руку, зопалу сказавши: "Чорт забирай!". На цьому почалися його пригоди. Виявилося, що Горбунков випадково вимовив пароль для контрабандистів. Поки він був без свідомості, йому в гіпс сховали діаманти.

"Тролинг совка тут всюди, найбільш відомі цитати стали безсмертними: "Наші люди в булочну на таксі не їздять", "Не будуть брати – відключимо газ". Що ще цікаво: навмисно чи мимоволі режисер фільму Гайдай показав радянським людям шматочок капіталістичного життя – з вином, танцями і напівоголеними жінками. Причому не осудливо, а цілком нейтрально і десь навіть позитивно", – написав Мирович.

Раніше OBOZREVATEL розповів про топ-3 фільмів СРСР, на які не варто витрачати свій час.