Як врятувати українську економіку в період пандемії?

5,1 т.
Як врятувати українську економіку в період пандемії?

У тому, що Україна неминуче вийде з карантину з величезними економічними проблемами, не сумнівається вже ніхто. Ось тільки наскільки глибокою буде економічна прірва, як криза вдарить по кожному українцю і скільки років знадобиться Україні, щоб повернутися хоча б до допандемічного стану економіки – питання відкрите. І відповідь на нього буде залежати, насамперед, від того, чи вдасться державі забезпечити безперебійну роботу ключових галузей економіки в умовах карантину та світової економічної кризи. Що потрібно робити владі, щоб дати можливість країні, економіці і громадянам України вижити, розбирався OBOZREVATEL .

Напередодні. В якому стані українська економіка підійшла до пандемії
Відео дня

Якою б не була спокуса списати всі економічні провали на карантин і пандемію коронавірусу, проблеми в українській економіці почалися задовго до епідемії - фактично, з моменту зміни влади в Україні.

Так, вже у 4 кварталі 2019 року різко сповільнилося зростання ВВП. Якщо у другому кварталі минулого року внутрішній валовий продукт зріс на 4,6%, у третьому – на 4,1%, то в четвертому кварталі фіксувалося зростання ВВП всього на рівні 1,5%. У січні ж 2020 року цей показник знизився на 0,5%.

Ці сумні результати пов'язані, перш за все, з падінням промисловості. У 2019-му році промвиробництво знизилося на 1,8% - починаючи з травня воно падало щомісяця. У 2020 році падіння промвиробництва продовжилося: у січні промисловість впала на 5,1%, в лютому – на 1,5%.

Труднощі, з якими зіткнулася українська промисловість, миттєво відгукнулися і на державі, і на всіх її громадянах. Через скорочення виробництва, суттєво знизився експорт продукції різних галузей промисловості. У 2019 дефіцит торгового балансу склав 12,2 млрд доларів. А значить, бюджет отримав менше грошей, ніж планувалося.

І початок 2020-го показав: буде тільки гірше.

Кілька цифр. У січні 2020 -го Україна встановила антирекорд по виконанню держбюджету за всі роки незалежності: план по надходженнях недовиконали практично на чверть.

У лютому, судячи із заяв міністра фінансів, ситуація була дещо краща: план надходжень вдалося виконати на 93%. Але оголошений у середині березня загальнодержавний карантин у зв'язку з пандемією коронавірусу перекреслив навіть надію на виконання бюджету: за три перші тижні березня у держскарбницю надійшло 53 млрд грн - 53,8% від запланованого. Місцеві бюджети план по надходженнях виконали трохи краще – зібрали 14,6 млрд грн (58,3% від плану). Ймовірно, за підсумками місяця ситуація буде ще гіршою.

Безумовно, бюджетну діру таких масштабів неминуче відчують на собі практично всі українці.

На довершення до всього, падіння промисловості призвело до вимушеного скорочення робочих місць на підприємствах, зокрема, гірничо-металургійного комплексу. Як наслідок, в Україні почало зростати безробіття: починаючи з листопада минулого року воно щомісяця збільшується на більш ніж на 10%.

Скільки ж людей залишаться без роботи після вбивчого для економіки карантину – не беруться передбачати навіть експерти.

А значить, крім економічної кризи, нас цілком можуть очікувати і соціальні бунти.

Двомісячне скасування плати за землю: допоможе, але мало

Пандемія коронавірусу вдарить по світовій економіці. Без втрат не вийдуть з пандемії навіть країни з найсильнішими економіками – не кажучи вже про ослаблену в економічних відносинах Україну.

Головне, що може і зобов'язана зараз зробити українська влада – це вжити всіх можливих заходів для забезпечення безперебійної роботи ключових галузей економіки у період карантину. Перш за все, важливо не допустити зупинкм української промисловості і сільського господарства. Адже саме ГМК і АПК генерують основний масив валютної виручки в Україну.

Так, підприємства агропромислового комплексу у 2018 році виробили продукції на 459 млрд. грн. Продукція сільського господарства у 2018 році становила 13% ВВП України. У 2018 році експортовано продукції АПК на суму 18,8 млрд дол. Це 39,8% експорту з нашої країни. У 2019 експортовано продукції АПК на суму 19,1 млрд дол. Це 38,2% експорту України.

Дуже важливим для економіки країни є і гірничо-металургійний комплекс. У 2018 році підприємства ГМК сумарно виробили продукції на 635 млрд грн – це 18% від ВВП України. Частка ГМК в експорті за 2018 рік склала 31% - і обчислюється сумою в 14,7 млрд долларов.В 2019 році експортовано продукції ГМК на суму 13,85 млрд дол. Це 27,7% всього українського експорту.

Втративши ці ключові для економіки галузі, а з ними – і джерело надходження у нашу країну валюти, Україна приречена на обвальне падіння ВВП, обвалення експорту, глибоке знецінення гривні і викликану ним гіперінфляцію. Темпи збільшення рівня безробіття стануть галопуючими. І початок у країні масових протестів, а то і "голодних бунтів" в такому випадку стане питанням часу.

Але поки замість впровадження широкого спектру заходів з підтримки ключових галузей економіки у кризовий період, дії влади лише погіршують і без того складне становище бізнесу.

На тлі різкого скорочення виробництва бізнес змушений нести колишні витрати – щоб підтримати свої підприємства, виплатити зарплати і не допустити масових звільнень.

Для цього Верховна Рада ухвалила законопроект про підтримку підприємців у період карантину через коронавірусну інфекцію COVID-19. Згідно з документом, з 1 березня по 31 травня бізнес звільняється від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства, за винятком порушень зі сплати ПДВ, акцизів і ренти, а з 18 березня по 18 травня вводиться мораторій на документальні та фактичні перевірки бізнесу. Крім того, до 30 квітня підприємства звільнені від плати за землю. Це дещо підвищить шанси українських підприємств втриматися на плаву і уникнути повного закриття. Але для порятунку і без того кульгаючої на обидві ноги української економіки двох місяців "канікул" без земельного податку, звільнення від деяких штрафів і мораторію на перевірки – критично недостатньо.

Світовий досвід. Як підтримують бізнес у розвинених країнах

У розвинених країнах світу прекрасно розуміють, чим може обернутися крах ключових галузей економіки для самого існування держави. Тому роблять все можливе, щоб допомогти бізнесу у настільки важкий для економічної активності час – і знижують податкове навантаження, скасовують штрафи і розробляють різноманітні підтримуючі заходи на час кризи.

Так, Китай, наприклад, скасував ПДВ при проведенні ряду операцій. І підтримує компанії, які через збитки змушені були зупинити діяльність.

Відстрочку на сплату ПДВ ввели для платників податків у Данії.

У Великобританії почали видавати бізнесу кредити за низькою відсотковою ставкою – і виділили 350 млрд фунтів на подолання коронавірусу. Значна частина цієї суми буде направлена на підтримку малого бізнесу.

У Франції урядовий план передбачає залучення 345 мільярдів євро. З них 300 мільярдів – для державного гарантування кредитів підприємств, особливо малого та середнього бізнесу, ще 45 мільярдів – для прямої допомоги підприємствам. 2 мільярди виділять на підтримку мікробізнесу.

Німеччина також схвалила найбільший в історії антикризовий пакет. Він включає, зокрема, окрему загальнонаціональну програму підтримки мікропідприємств і самозайнятих об'ємом в 50 мільярдів євро. Ці гроші будуть взяті з додаткового державного бюджету в 156 мільярдів євро. Крім того, фонд стабільності запропонував 400 млрд євро кредитних гарантій для забезпечення корпоративного боргу у разі загрози дефолту. Загальний обсяг пакету допомоги в Німеччині становить на даний момент 880 млрд євро, що дорівнює 15% ВВП країни.

А у США для мінімізації руйнівних наслідків пандемії коронавірусу планують витратити 2,2 трильйонів доларів. Тільки на кредитування малого бізнесу з цієї суми буде виділено не менше 300 млрд доларів, ще 150 млрд планують спрямувати на гарантії запозичень проблемних галузей економіки. Близько 500 млрд доларів пустять на позики для американських компаній

Погодьтеся, на цьому тлі два місяці без плати за землю виглядають ну дуже скромно.

Що слід було би зробити Україні для порятунку економіки

Вже зараз експерти прогнозують падіння ВВП в Україні на рівні від 4 до 10%. Якщо ж держава залишить вітчизняний бізнес сам на сам зі проблемами – удар для економіки держави може виявитися куди серйознішим. Без підтримки, в умовах падіння попиту, підприємства дуже скоро будуть змушені не тільки згортати виробництво, а й масово звільняти людей. А це вдарить і по суміжних галузях, і по купівельній спроможності українців в цілому, і по надходженнях до бюджету.

З огляду на ймовірні катастрофічні наслідки, Україні вигідно зробити максимум для того, щоб підтримати бізнес зараз. Це в будь-якому разі обійдеться державі значно дешевше, ніж ліквідація наслідків бездіяльності.

Експерти запевняють: для дієвої підтримки бізнесу в цілому і підприємств ГМК і АПК зокрема під час кризи дуже важливо ввести мораторій на збільшення податкових ставок, не допустити збільшення адміністративного тиску, надати безвідсоткову розстрочку зі сплати ЄСВ та забезпечити своєчасне автоматичне відшкодування ПДВ великим платникам податків. Саме зниження податкового навантаження є єдиним шляхом зменшення катастрофічних наслідків кризи для України, яка не має грошей на фінансову підтримку бізнесу, як, наприклад, ті ж США.

І на центральному, і на місцевому рівні влада повинна стежити за динамікою економічної активності і докласти всіх можливих зусиль для того, щоб виробництво не було скорочено.

Для підприємств АПК і ГМК, основних експортних галузей України, також в умовах, що склалися, критично важлива безперебійна доставка вантажів – перш за все, залізницею. Тому запланований з 1 квітня новий договір на перевезення вантажів "Укрзалізниці", який фактично передбачав підвищення вартості користування парком держкомпанії, повинен бути скасований. Як і будь-які інші перегляди існуючих тарифів у бік збільшення. Про це, зокрема, вже попередив залізничного монополіста Антимонопольний комітет, де зазначив, що "окремі його умови можуть призвести до порушення інтересів замовників послуг".

Крім того, "Укрзалізниця" повинна надати пріоритет експортних вантажів. Адже, як повідомляли ЗМІ, українські експортери ще до початку карантину почали відчувати труднощі з перевалкою і доставкою вантажів. Якщо цю проблему не вирішити - буде завдано ще одного удару по ослабленій українській економіці. Причому, по ключових галузях - ГМК і АПК - які є головними експортерами, дають значні надходження до держбюджету, в яких зайнята значна частина працівників.

Паралельно гостро стоїть питання з портовими зборами. Днями Федерація роботодавців транспорту України (ФРТУ) звернулася до прем'єр-міністра України, міністра інфраструктури і першого заступника міністра інфраструктури України щодо можливості наближення розмірів портових зборів в Україні до рівня зарубіжних портів для забезпечення конкурентоспроможності українського експорту в умовах кризи, викликаної епідемією коронавірусу. Відзначається також, що зараз вартість заходу судна в українські порти у порівнянні з зарубіжними портами вища на 100-450%. Надмірно високий рівень портових зборів негативно впливає на конкурентоспроможність портів України, і завдає шкоди розвитку як самих портів, так і економіці України. Цю пропозицію підтримують і аграрії, які раніше не раз виступали з відповідними ініціативами.

Вжити хоча б перераховані кроки – вкрай важливо. Адже зупинка роботи АМК і ГМК – це зупинка галузей, що дають третину ВВП і 60% експорту. І як наслідок - девальвація гривні, повний провал надходжень до держбюджету, неможливість платити пенсії, зарплати бюджетникам, здійснювати витрати на медицину, армію, освіту.

А це означатиме крах держави.