Як правильно витрачати зарплату в Україні: що робимо не так

Українці левову частину свого доходу проїдають, при цьому на алкоголь і сигарети йде майже в шість разів більше, ніж на дозвілля і культуру. За оцінками експертів, тільки одна з двадцяти сімей планує свій бюджет на місяць, і тільки кілька відсотків - відкладає частину зарплати.

Про те, на що українці витрачають гроші і як упорядкувати свій бюджет, читайте в матеріалі "Обозревателя".

На що українці витрачають гроші

Українці проїдають більше 42% свого сукупного доходу, говориться в останніх даних Держстату. На другому місці - витрати на комуналку. Вони складають всього лише трохи більше 10%. У сільській місцевості, де не у кожної сім'ї підведені до будинку вода і газ, комунальні послуги в структурі витрат можуть бути на рівні 5%, розповідає доктор економічних наук, дослідник рівня життя Людмила Черенько. Другу половину доходу українські родини в основному витрачають на алкоголь і сигарети, одяг, транспорт і поточні витрати. Заощадження становить всього лише кілька відсотків від сукупного доходу сім'ї.

НА ЩО УКРАЇНЦІ ВИТРАЧАЮТЬ ЗАРПЛАТИ

Якщо сім'я витрачає більше 50% свого доходу на харчування, її дохід вважається низьким. Ті, хто проїдають 80% доходу, вважаються бідними. В Україні ж, якщо вірити даним Держстату, ситуація не настільки критична. "Найгіршим" за останній час вважається 2015 рік, тоді номінальні доходи населення практично не росли, а вартість комунальних послуг значно зросла. Але і в цей час, якщо вірити Держстату, частка витрат на харчування кардинально не змінювалася.

В середньому в Європі вважається "прийнятним", якщо сім'я витрачає на харчування близько 30% від доходу. Але тут, зазначає Людмила Черенько, варто враховувати, що в структурі їх витрат більшу вагу можуть займати, наприклад, комунальні платежі (раніше "Обозреватель" порівнював вартість комуналку в Україні та ЄС).

"В Україні завжди була висока частка витрат на харчування. До якійсь мірі це відноситься до традицій харчування. Купуємо більше, ніж треба. Різні, іноді нерепрезентативні, опитування все-таки показують, що до 30% купленої їжі йде у відходи", - пояснює Людмила Черенько.

Люди, які не чекають нічого поганого, впевнені в завтрашньому дні, швидше житимуть в кредит, ніж будуть накопичувати, вважає експерт. У європейській практиці вважається, що заощадження на рівні двомісячних доходів "застрахують" від непередбачених витрат, все інше повинні забезпечувати страхування на випадок безробіття, медична страховка, пенсійні заощадження і т.д. В Україні ж медичне та приватне пенсійне страхування розвинене вкрай слабо, але і людей, які відкладають на "чорний день" всього кілька відсотків.

"Згідно моїй практиці, тільки 5% розуміють, що потрібно відкладати і зберігати. А решта 95% живуть сьогоднішнім днем. У США, в Європейському союзі є розуміння, що частину доходів потрібно зберігати. Особливо це видно по американцях. У них розвинене кредитування, і вони розуміють, що якщо завтра не буде грошей на внесок по кредиту, вони можуть втратити машини, будинки і т.д. Тому вони дуже дисципліновані в своїх витратах", - розповідає засновник тренінгового центру Cashflow Олексій Половинкин.

Як правильно розпорядитися бюджетом і зібрати на велику покупку

Експерти радять прагнути до того, щоб на харчування витрачати 30% зарплати, при цьому щомісячні заощадження повинні складати від 10% до 40% доходу. Якщо ж дохід не дозволяє відкладати навіть десяту частину, це "сигнал" про те, що пора шукати іншу роботу або підробіток. І дані Держстату, і оцінки експертів свідчать про те, що переважна більшість українців свої витрати не планує.

Перший крок до того, щоб упорядкувати витрати - вести облік. Для початку достатньо збирати чеки і записувати за допомогою спеціального додатку або просто в зошит всі свої витрати. Це допоможе розібратися, від чого можна позбутися. Так, чашка кави по дорозі на роботу за підсумками місяця може обходиться бюджету в 400 грн, а на цигарки, згідно з дослідженнями GATS, український курець в середньому витрачає близько 500 грн на місяць. Також "б'ють" по бюджету: харчування поза домом, шкідливі звички, спонтанні покупки, таксі, бутильована питна вода, кава. Це ті витрати, від яких можна відносно безболісно відмовитися.

Проаналізувавши свої витрати, можна приступати до планування сімейного бюджету. Експерти рекомендують розділити весь дохід на три умовні "конверта". Перший - обов'язкові платежі (комуналка, кредити, витрати на транспорт, інтернет, мобільний зв'язок і т.д.). Другий - бажані витрати, на яких можна заощадити. Це витрати по дому, дозвілля, походи в кіно і т.д. Третій "конверт" - заощадженя. Навіть якщо немає мети зібрати кошти на велику покупку, наприклад, машину, варто відкласти хоча б кілька місячних доходів на "чорний день".

Олексій Половинкин зовсім впевнений, що "зберігати" гроші потрібно завжди. "Збереження повинно бути не менше 10% від доходу. В ідеалі це має бути до 40%. Якщо хтось хоче на щось швидко накопичити, може і 40% відкладати. Я завжди вчу, що головний пункт -" збереження ", "заплати собі", а потім вже витрати на харчування і т.д ", - розповідає Половинкин.

В економіках, що розвиваються, коли темпи інфляції досягають більше 10% за рік, відкладені "в матрац" гроші кожен місяць втрачають свою цінність. Тому тим, хто відкладає, наприклад, на покупку машини або квартири, доведеться подбати, щоб гроші "працювали". Наприклад, покласти їх на банківський депозит. Для більших сум економісти радять розділити ризики. Частина коштів покласти на банківський депозит, а на решту грошей купити кілька валют, наприклад, пару долар і євро в рівних частках. Також варто враховувати, що при закритті банку Фонд гарантування вкладів поверне всього лише 200 тис. грн (якщо державний банк - повну суму вкладу).