Українським заробітчанам безкоштовно шукатимуть роботу за кордоном
В Україні агентствам із працевлаштування за кордоном заборонять брати гроші з претендентів за пошук роботи.
Таку норму прописано в законопроєкті №2365, який 18 червня ухвалила Верховна Рада. Видання "Мінфін" пояснило, як новий закон вплине на українських заробітчан.
На думку одних експертів, так вдасться вигнати з ринку шахраїв, які хочуть нагрітися на наших співгромадянах. Інші запевняють, що нові правила лише посприяють переділу ринку.
Основні нововведення прописано для агентств, які надають послуги з працевлаштування за кордоном.
По-перше, хочуть скасувати їхнє ліцензування. Замість ліцензій агентства будуть отримувати дозволи на роботу. Також компанії внесуть до спеціального реєстру і стануть перевіряти їхню діяльність.
"Отримання ліцензії – складна бюрократична схема. Я знаю випадки, коли агентство шість разів подавало документи, але в підсумку все одно отримало відмову. Але якщо є вихід на потрібного чиновника, ліцензію можна купити. Тобто ліцензування не виконує своєї головної функції – контролю над ринком. Зате ускладнює життя законослухняним агентствам", – пояснив глава Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.
По-друге, документ встановлює заборону для агентств брати гроші з претендентів на роботу. Усі послуги з підбирання вакансії й організації виїзду повинні стати повністю безкоштовними для людей.
Передбачається, що платити за все будуть роботодавці. Пропонується механізм, за яким роботодавець дає агентству заявку й за підсумком оплачує її виконання. Здобувач нічого не платить.
З якими шахрайськими схемами стикаються українські заробітчани
Однією з головних проблем на ринку посередницьких послуг із працевлаштування за кордоном є шахраї. Вони беруть зі здобувача по 100-500 євро, нібито за пошук роботи. Але врешті просто "пропадають" або ж відправляють людину за кордон на вакансію, якої не існує.
Залучити таких посередників до відповідальності непросто. У договорах, які вони підсовують українцям, зазвичай прописано, що плата вноситься за "інформаційні послуги".
По-третє, в законопроєкті передбачено жорсткі штрафи для агентств за порушення правил роботи (зокрема, платні послуги для здобувачів) – до 2-5 тис. неоподатковуваних податком мінімумів (34 тис. – 85 тис. грн). Як розраховують автори законопроєкту, це повинно стати вагомим аргументом для посередників дотримуватися закону.
Як працюватиме новий закон
Законодавці хочуть, щоб за послуги посередників платили лише роботодавці. Варто відзначити, що й зараз це практикується. Але далеко не всі компанії готові щедро оплачувати підбирання працівників в Україні.
Лише дехто перераховує гроші за передоплатою, більшість платить уже за фактом "поставки" робітників, а деколи – після випробувального терміну.
Тобто заборона брати гроші з претендентів може вдарити не тільки по шахраях, а й по невеликих агентствах, у яких ще не напрацьовано базу платоспроможних роботодавців. Зате у виграші опиняться великі агентства з працевлаштування. Можливо, це позначиться на пропозиції вакансій – вона звузиться.
"Такий підхід може свідчити про спробу переділу ринку. Далеко не всі європейські роботодавці кинуться оплачувати пошук робочих. До того ж багато українців працює за кордоном неофіційно, а в цьому разі роботодавець точно нічого не буде платити", – прояснив аналітик інституту Growford Олексій Кущ.
Нагадаємо, що майже 100 тисяч українців у травні виїхали до Польщі на заробітки. Однак із появою можливості знову заробляти в ЄС пожвавилися й шахраї, які не проти отримати вигоду від довірливих співгромадян.
Як повідомляв OBOZREVATEL, 24 травня до Варшави прибув перший за карантин чартерний авіарейс із українськими заробітчанами.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не буде блокувати виїзд працівників за кордон, якщо країна, куди вони їдуть, надасть їм контракт на роботу хоча б на три місяці.