Україна повинна розробити власний план декарбонізації, – Візінгер

Питання скорочення шкідливих викидів і екологічна модернізація складний для всіх країн світу. А для України, як країни, що розвивається, він ще складніший. Тому Україна повинна розробити свою власну формулу декарбонізації, як це зробили країни ЄС, і досягти повної консолідації позицій всередині країни – інакше мета зі скорочення викидів не буде досягнута. Про це заявив Хорст Візінгер, президент консалтингової компанії Horst Wiesinger Consulting (Австрія), виступаючи на міжнародному форумі "декарбонізація сталевій індустрії: виклик для України".

За словами Візінгер, така амбітна мета, як декарбонізація, може бути досягнута тільки при взаємодії урядів і компаній. Наприклад, ЄС готовий частково компенсувати ці витрати в рамках Green Deal - розуміючи, що реалізація такого глобального проекту неможлива без державної підтримки. До того ж, процес цей був початий в ЄС ще 20 років тому, нагадав експерт.

"Питання декарбонізації складний для всіх країн світу, а для України, як країни, що розвивається, тим більше. Мета по скороченню викидів може бути досягнута тільки при повній консолідації позицій всередині країни. Політика промислової декарбонізації була розпочата в ЄС ще в 2000 році, у європейській промисловості було 20 років на адаптацію. Інші країни повинні розробити свої власні формули декарбонізації. Їх реалізація може зайняти десятиліття і бути болючою для економіки ", – підкреслив Хорст Візінгер.

Нагадаємо, нещодавно Професійна асоціація екологів України (ПАЕУ) звернулася з відкритим листом до уряду і президента з проханням акцентувати увагу на необхідності невідкладного перезавантаження природоохоронних реформ і визначення дорожніх карт для реалізації державних пріоритетів у цьому напрямку. На переконання ПАЕУ, без перезавантаження екологічна реформа так і залишиться імітацією, яка існує тільки на папері.

Раніше голова правління ГО "Українська асоціація енергосервісних компаній" Олексій Корчміт заявив, що держава повинна фінансово підтримати екомодернізацію промисловості – наприклад, повертаючи кошти, зібрані від екоподатку, на проведення переобладнання підприємств.

У свою чергу гендиректор Центру екології і розвитку нових технологій Владислав Антипов заявляв, що українське екологічне законодавство не повинно бути жорсткіше, ніж того вимагають європейські директиви, і має враховувати економічний стан України.