Фінансовий омбудсмен в Україні: усі "за" і "проти"
Бурхливий розвиток ринку фінансових послуг робить для українців актуальним питання захисту прав. З цією метою в Україні планують запустити роботу офісу фінансового омбудсмена. За ідеєю, нововведення може полегшити роботу Нацбанку, Нацкомісії регулювання ринку фінпослуг, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, і українським судам. 22 лютого депутати подали законопроект, над яким ще належить попрацювати.
Місія фінансового омбудсмена
Передбачається, що фінансовий омбудсмен і його офіс візьмуть на себе вирішення спорів у досудовому порядку. Будь-який українець, який є клієнтом банків, страхових компаній та інших фінустанов може звернутися до нього із заявою, пославшись на рішення Конституційного суду від 10 листопада 2011 року. В останньому випадку суд розглядав справу про захист прав споживачів фінансових послуг:
Читайте: Суд заарештував рахунки "Крісталбанка": вкладники не можуть зняти гроші
"...Споживачеві, як правило, об'єктивно не вистачає знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку... Для споживача є ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин..."
Автори законопроекту посилаються на низький рівень фінансової грамотності. У разі порушення прав 45% споживачів взагалі не знають куди звертатися.
Статус
Фінансовий омбудсмен - це неприбуткова юридична особа, яка обирається на 4 роки. Вищим органом управління при ньому виступає наглядова рада. Мін'юст погоджує і призначає склад Наглядової ради. Потім Наглядова рада оголошує конкурс на фінансового омбудсмена та обирає його шляхом голосування.
Читайте: Афера з ПриватБанком: Луценко розповів про допит Коломойського і Гонтаревої
Ценз
Фіномбудсмен повинен відповідати наступним критеріям:
• мати вищу освіту в сфері економіки, фінансів або права;
• мінімум 10 років досвіду роботи на фінансових ринках;
• відсутність незнятої або непогашеної судимості;
• відсутність корупційних правопорушень протягом останніх 5 років.
Покрокова процедура звернення до фіномбудсмена
1. Якщо споживач фінпослуг вважає, що фінустанова порушує його права, спочатку він звертається у саму установу.
2. Після закінчення 30 днів у разі необгрунтованої відмови або "поганої" відповіді скаржник йде до фіномбудсмена.
3. Якщо претензію не вдалося врегулювати, офіс омбудсмена буде її розглядати протягом 60 днів, а в особливо складних випадках - 90.
4. Після розгляду спору фіномбудсмен приймає рішення і протягом 10 днів споживач фінпослуг повинен письмово підтвердити, що приймає його. Якщо підтвердження немає, значить рішення не набирає чинності.
5. Якщо підтвердження є - рішення вступає у законну силу через 30 днів. Цей термін потрібен для того, щоб фінустанова могла оскаржити рішення омбудсмена в суді.
6. Якщо споживач схвалив рішення, воно вступило в законну силу, в ньому немає конкретних термінів виконання і фінустанова не подає в суд, то через 30 днів рішення омбудсмена потрібно виконати. В іншому випадку до справи підключиться виконавча служба.
Загалом найтриваліший термін розгляду - 190 днів.
Читайте: Знову "Еліта-центр": у Києві затримали директора будівельної піраміди
Позитивні сторони
Очікується, що інститут фінансового омбудсмена зможе полегшити роботу судам. Його завдання - домогтися мирової угоди або полюбовної згоди сторін. Важливо: фінансовий омбудсмен не розглядатиме суперечку, якщо її сума перевищує 100 мінімальних зарплат. Зараз верхня планка - 372,3 тис. грн.
Стаття витрат
Фінансовий омбудсмен і його офіс працюватимуть за рахунок двох джерел - позивачів і відповідачів.
Позивачі будуть сплачувати збір за розгляд суперечки. Він становить 5% від прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня. Зараз це 96,05 грн.
Відповідачі вкладуться через початкові і періодичні збори з фінустанов. У перший рік роботи омбудсмена - це однаковий для всіх щомісячний початковий внесок: не більше половини прожиткового мінімуму для працездатної особи. Зараз це 960,5 грн. Другий рік - це вже періодичні внески, які будуть залежати від виду діяльності та активів фінустанови, а також від кількості скарг, які надходять на його адресу.
Читайте: В Україні лопнули два відомих банки
Дієвість
Директор Українського аналітичного центру Олександр Охрименко оцінив законопроект "на трієчку". За його словами, сама по собі позиція омбудсмена нічого не дає - значення мають лише повноваження. Припустимо, в компетенцію омбудсмена впишуть реальні важелі впливу на владу - призупинення рішень органів влади або розбір скарг на вище керівництво. Тоді робота омбудсмена справлятиме належний вплив.
"В інших країнах фінансовий омбудсмен - дійсно незалежна людина, яка може наїхати на Міністерство фінансів, на аналоги наших Нацкомісії з цінних паперів, Нацкомісії з регулювання ринку фінпослуг і т.д. У цьому ж документі багато декларативного і я боюся, що при такому варіанті фінансового омбудсмена ніхто не поважатиме. Давайте візьмемо німецький варіант - найлютіший. Так ось німецький фінансовий омбудсмен може ініціювати суперечку, якщо до нього звернулися в зв'язку з порушеннями канцлера".
Читайте: На сесію міськради не пустили ошуканих вкладників
Ангажованість
Ще однією слабкою ланкою в інституті фінансового омбудсмена експерти називають його неупередженість. Голова правління Всеукраїнської громадської організації "Фінансова грамота України" Михайло Стрельников посилається на досвід роботи інституту в Німеччині і Великобританії. За його словами, при загальному обсязі досудового врегулювання спорів на 300-400 тисяч євро - це абсолютно різні моделі. У першому випадку фінансовий омбудсмен утримується банками, у другому - має статус державного "фінансового рефері". В Україні 95% населення не довіряють банкам. І це на тлі відомого правового нігілізму.
"Кажуть, що в Німеччині фінансовий омбудсмен працює, і нарікань немає, хоча його і фінансують банки. Але в Німеччині фінансовий омбудсмен - німець. Він помре, але не переступить через закон, на ньому римське "Нехай впаде світ, але восторжествує закон" каленим залізом протягом десяти поколінь випалювалося. А у нас популярне прислів'я "закон, що дишло: куди повернеш, туди і вийшло", так що не можна очікувати, що буде так, як в Німеччині ", - резюмує Стрельников.
Як писав "Обозреватель", раніше в Україні пояснили рішення ЄСПЛ по пенсіях у зоні АТО.