Відео дня
Топ-5 подій в економіці України: розбір польотів
Вкінці літа уряд ухвалив низку важливих рішень для української економіки. Які з них стали найбільш знаковими, що за ними ховається і як вони вплинуть на життя країни в подальшому, на своїй сторінці в фейсбук розповів колишній міністр фінансів Ігор Уманський. "Мінфін" вибрав головне.
Останні тижні літа виявилися особливо насиченими "оптимістичними" новинами в економічній сфері. Найбільш знакових кілька.
Перша – збільшення мінімальної зарплати до 5000 грн із вересня 2020 року.
Друга – парламент ратифікував меморандум з ЄС щодо позики на 1,2 млрд євро.
Третя – підвищення цін на газ для населення на 45%, починаючи з вересня.
Четверта – Мінфін викупив близько 10% "варантів Яреська" за рахунок емісії євробондів під 7,25%. Обидві операції були закритого характеру і проводилися через одну і ту ж структуру. Ця історія настільки цікава, що заслуговує на окремий аналіз, який запропоную для ознайомлення найближчим часом.
П'ята – Мінфін завершує підготовку проєкту держбюджету – 2021 з дефіцитом ~ 6% до ВВП. Але це ще не стало публічним надбанням.
У цих новинах чітко проглядається "щадний" підхід уряду до економіки: встигнути схопити те, що ще можна схопити під час кризи.
Що стоїть за благими намірами
Якщо задуматися, підвищення мінімальної зарплати явно пов'язане з майбутніми місцевими виборами, а в умовах кризової економіки воно призведе до підвищення цін, зростання курсу долара і виходу бізнесу в "тінь". І все це в умовах глибокої економічної кризи.
Позика від Європейського союзу на €1,2 млрд багатьма експертами і політиками через умови її надання оцінюється як часткова відмова від державного суверенітету. А про збільшення цін на газ напередодні опалювального сезону взагалі не хочеться говорити, як і про нескінченні скручування, "велике будівництво".
У країні починається новий політичний сезон, одним із перших питань якого стануть місцеві вибори. Спікер парламенту заявив, що "у них буде занадто багато політики".
Отже, неминучим буде і "перетягування каната" в бюджетному процесі з масою поступок навіть здоровому глузду. Держбюджет і силовики залишаються головними важелями впливу влади.
Виходить, що формування стійкого фундаменту для зростання економіки України не є актуальним завданням для влади. Куди простіше – ділити і балансувати. А це значить, що попереду ще пів року "добровільної кризи".
Країна чекає амбітних перетворень, а не зростання "мінімалки" і подачки від зовнішніх кредиторів. У нас є можливість почати використовувати приховані резерви для зростання економіки.
Правильні кроки
Які ж інструменти економічної політики нам слід використовувати? На мій погляд, їх сім: державно-приватне партнерство, додаткові фінансові інструменти в управлінні боргами, розвиток пріоритетів у галузях (або "взаємний розвиток галузей"), ефективне використання національних природних багатств, продовольча безпека й енергонезалежність, додаткове фінансування і зростаючий середній клас.
Як їх використовувати? На що робити акцент? Я думаю, на те, що дозволить сформувати цілі "ланцюжки" доданої вартості в різних сферах, створить реальні нові робочі місця. А тут і розвиток інфраструктури, і стимулювання виробництва, і споживання готової продукції, і передбачувана економіка і, звичайно, впровадження цифрових технологій. До речі, на цьому концентруються і ті країни, на які давно хоче рівнятися Україна.
Упевнений, що тоді головними новинами будуть не майбутні місцеві вибори, кредит від МВФ і підняття "мінімалки", а новини про успіхи наших підприємств.
Все можливо в розумній економіці України.