Блог | Рада вперше потужно потримала українського виробника: як це відчують пересічні українці
Підтримка національного виробника – ця популістична мантра, ніби естафета, передавалась від президента до президента, від уряду до уряду. Не можна сказати, що нічого не робилось, але точно недостатньо для того, щоб український національний виробник відчував для себе переваги у своїй же країні.
Від учора в країні з'явився шанс виправити цю невтішну традицію. Голосами 323-х народних депутатів ВРУ проголосувала так званий закон про локалізацію. Його головна особливість – починаючи з 2022 року державні установи та підприємства під час публічних закупівель вартістю понад 200 тис.грн., повинні будуть дотримуватися певної частки українських складових у структурі їх виробництва.
у 2022 році — 10%;
у 2023 році — 15%;
у 2024 році — 20%;
у 2025 році — 25%;
у 2026 році — 30%;
у 2027 році — 35%;
з 2028 року — 40%.
Все це стосуватиметься 5 груп машинобудування: міський пасажирський транспорт, залізничний транспорт, комунальна техніка, енергетичне машинобудування, продукція аерокосмічної галузі (літаки, супутники).
Простіше кажучи, купуючи автобус на баланс громади, у 2028-му році, треба зважати буде на те, щоб 40% його виробництва – чи то комплектуючі, чи збірка – локалізувались в Україні.
Для вітчизняної виробничої сфери це тектонічні перспективи. Адже, по-перше, ухвалення закону про локалізацію дасть змогу зменшити частку імпортних товарів, які купуються через державні закупівлі і частка яких на сьогодні складає біля 40% від загальної їх маси. Для порівняння у США цей показник – на рівні 5%.
По-друге, це перспектива запуску нових виробництв і потужностей, що само собою будуть стимулювати не лише робочі місця, але й податкові відрахування до бюджетів усіх рівні. А це посилення спроможності і диверсифікація економіки.
І найважливіше – це можливість вивести із "30-літньої сплячки" цілий сегмент унікальних українських інженерів, технологів та розробників, а також реально підняти попит в середині країни, а не Польщі чи Чехії, на фахівців робітничих спеціальностей, що потрібні будуть в процесі становлення нових виробництв.
Безперечно, все це перспективи не завтрашнього дня і навіть не року чи двох. Та цінність таких законів важлива уже зараз, оскільки вони демонструють реальну здатність України стимулювати власного виробника і стояти на захисті своїх, але не кишенькових, а національних інтересів.
