Сировинний "гіперлуп" для України: чому ми ігноруємо колосальний потенціал для процвітання?

8 хвилин
11,9 т.
Сировинний 'гіперлуп' для України: чому ми ігноруємо колосальний потенціал для процвітання?

"Україна – найбідніша країна Європи". Подібними новинними заголовками в останні роки вже нікого не здивуєш. Найнижчі темпи зростання економіки, найменший розмір ВВП на душу населення регулярно виводять нашу країну в аутсайдери європейських рейтингів, їх із задоволенням смакують на російських пропагандистських ток-шоу.

Але ж все може бути інакше. Адже прямо під нашими ногами – в прямому сенсі цього слова – заховано величезний потенціал для стрімкого розвитку України та її закріплення серед передових індустріальних держав світу.

Як надра можуть допомогти нам досягти процвітання – розбирався OBOZREVATEL.

"Богом дана земля"

"Богом дана земля", – кажуть українські патріоти про батьківщину. Україні дійсно дуже пощастило з місцем розташування. Наша країна знаходиться на стику крупних геологічних структур, в яких компактно зосереджені найбагатші родовища корисних копалин: титану, урану, літію, берилію і безлічі інших – так званий "Український кристалічний щит". Немає в нас дефіциту і в кваліфікованій робочій силі, та й інфраструктура в країні досить розвинена, а про таке вигідне географічне розташування багато інших держав можуть лише мріяти.

Відео дня

З такими вихідними даними в Україні можна побудувати високорозвинений технопарк з виробництва високотехнологічної продукції – і закріпитися серед передових індустріальних держав світу – поряд з Канадою, Австралією, Фінляндією, Швецією та Південно-Африканської республікою. Ці держави повною мірою використали надра для власного розвитку. Результати їх далекоглядності і практичності ми бачимо в якості життя в цих країнах.

Від перспектив, які можуть відкритися перед Україною, якщо вона використає свою геологічну будову і географічне розташування на повну – перехоплює дух. Металургія, електротехнічна і хімічна промисловість, медицина, авіа- і машинобудування, нано-технології, робототехніка, космічні дослідження – всілякі сплави рідкісних, рідкісноземельних і розсіяних металів використовуються практично скрізь. Застосування мінерально-сировинних ресурсів, які покояться в надрах України, дозволить не тільки розвивати ці напрямки у власній країні, а й стати потужним постачальником ресурсів для всього світу, адже наша країна розташована на стику транспортних коридорів між країнами Європи, Близького Сходу і державами Азіатського континенту. Причому це не тільки сухопутні транспортні інфраструктурні елементи, але і морське і повітряне сполучення.

Мало хто знає, але Україна входить до переліку найбільших мінерально-ресурсних країн світу. На території нашої країни виявлено понад 20 тисяч родовищ і рудопроявів з 97 видами корисних копалин. 8 тисяч родовищ попередньо розвідані. І лише половина з них розробляється.

Найціннішими зараз у світі є залізні, марганцеві, уранові руди, титан і рідкісні метали. І в українських надрах їх багато. Дуже багато. Вже сьогодні наша країна, займаючи 0,4% суші (603,7 тисяч км2) здатна забезпечити 5% світової потреби в мінеральній сировині – з перспективою збільшення цієї частки в рази.

Бідні – бо недалекоглядні?

Чому ж багатющі надра досі не вплинули на рівень добробуту країни і її громадян? Чому в Україну досі не зайшли гірничодобувні гіганти світу, як це сталося з іншими країнами, де зосереджені рудні корисні копалини?

Причин цьому – кілька:

- складний інвестиційний клімат в Україні;

- відсутність оцінки запасів за міжнародними стандартами;

- зупинка геологорозвідувальних робіт ще в минулому столітті;

- відсутність первинної геологічної інформації на розвіданих об'єктах, які виставляються на аукціон.

Останнім часом ці проблеми повільно, зі скрипом, але починають вирішуватися. Зокрема, дещо виправили ситуацію з інвестиційною привабливістю нашої країни нещодавні нормативні та законодавчі зміни. Кроком назустріч великим закордонним інвесторам стали прийняття закону про значні інвестиції, підготовка нового Кодексу про надра, рішення Ради національної безпеки з розсекречення геологічної інформації по рудних об'єктах і цілий ряд нормативних документів Державної служби геології та надр України щодо дерегуляції у галузі. І якщо раніше Державна служба геології та надр була каральним інструментом держапарату, то зараз вона поступово переходить в до нормальних партнерських стосунків з надрокористувачами.

Куди гірша ситуація – з переоцінкою запасів і ресурсів перспективних об'єктів, що виставляються на аукціон, за міжнародними стандартами. Якщо держава ухвалить відповідне рішення – зможе і профільних зарубіжних інвесторів залучити, і вартість об'єктів в рази підвищити.

Важливо також реально оцінити надра України. Сучасна геологія надає для цього куди більш широкі можливості, ніж були за часів СРСР. При цьому державі зовсім не обов'язково вишукувати гроші на пошукові та пошуково-оціночні роботи в убогому бюджеті – до фінансування робіт можна також залучити інвесторів. Для цього достатньо встановити пропорційний зв'язок між інвестиціями в геологорозвідувальні роботи і вартістю спецдозволу. Іншими словами, чим більше грошей інвестор вкладе в вивчення родовищ – тим дешевше йому обійдеться ліцензія на видобуток копалин.

На шляху до добробуту: дорожня карта успіху України

Інвестиції – інвестиціями, але без якісної зміни підходів до захованих у надрах скарбів Україні не обійтися.

Перш за все, нашій країні слід зробити все, щоб уникнути перетворення на "сировинний придаток" для більш розвинених держав. А для цього потрібно від імпорту сировини і "напівфабрикатів" переходити до імпорту готової продукції і концентратів класу преміум++. Адже це – зовсім інші гроші, і зовсім інший статус.

Наприклад, якщо сьогодні Україна імпортує залізорудний концентрат з 65% заліза – метою української гірничодобувної промисловості на найближчі роки повинен стати перехід до 75-80% заліза. Замість 60% хромованого концентрату ми повинні продавати хімічний хромит, замість графітового концентрату – сферичний і піролітичний графіт, концентрат ільменіту має витіснити титановий порошок або прокат.

Безумовно, це потребує серйозних додаткових інвестицій. Але вони необхідні, щоб Україна в майбутньому не тільки зберегла конкурентноздатність, але й вирвалася в світові лідери.

Що Україна може запропонувати світові

Жити не одним днем, а дивитися в майбутнє – означає, розвивати високотехнологічні виробництва, створювати сплави рідкісних металів і рідкоземельних елементів з залізом, марганцем, титаном. Ці метали, яких в Україні – більш ніж достатньо – використовуються в провідних галузях промисловості і забезпечують економічну і оборонну безпеку будь-якої держави. Вони необхідні в атомній енергетиці, радіоелектроніці, виробництві авіаційної і ракетної техніки, машино- і приладобудуванні, хімічній і медичній промисловості, сільському господарстві, виробництві напівпровідникових матеріалів, спеціальних сортів легованих сталей, композиційних матеріалів.

Ще одна наша перевага – значні запаси і прогнозні ресурси рідкісних металів. На території нашої держави розташовані унікальні великі родовища цих копалин: Азовське родовище рідкісних земель і цирконію, Мазуровське родовище ніобію, танталу, цирконію, Полохівське родовище літію, Новополтавське – комплексних фосфоро-, рідкоземельних-, рідкометалевих руд та інші.

Україна має реальну можливість вийти на світовий ринок з чистими і надчистими металами: галієм, індієм, талієм, берилієм, германієм, паладієм, свинцем, оловом, вісмутом, скандієм, телуром, отримання яких можна налагодити в українських інститутах і лабораторіях, завдяки досвіду і творчому потенціалу вчених і фахівців країни.

Не змарнувати шанс

За часів СРСР геологорозвідувальні роботи проводили виключно державні геологічні підприємства. Сьогодні ж держава позбавлена можливості робити це на сучасному рівні: Україна відчуває гострий дефіцит сучасного обладнання, сертифікованих лабораторій і кваліфікованих кадрів. Безумовно, можна махнути на все рукою – і чекати приходу кращих часів. Але куди розумніше – задіяти приватні сервісні компанії, незалежні від громіздкої бюрократичної машини і здатні залучити передові зарубіжні підприємства з їх технологіями і обладнанням.

Сучасні підходи необхідні не тільки в стратегії вивчення надр, а й у методиці виконання геологорозвідувальних робіт. Методика вивчення об'єктів за міжнародними стандартами чітко регламентує виконання всіх видів робіт – від проектування до складання звіту. Для цього необхідна сучасна техніка бурових, геофізичних робіт, відповідна культура документації, випробування і зберігання кернового матеріалу, виконання лабораторних досліджень у сертифікованих лабораторіях, оцінка достовірності і якості QA-QC, оцінка запасів і ресурсів на базі офіційного програмного забезпечення, яку можна перевірити незалежними експертами.

Від "забуття" до процвітання: історія одного родовища

Можливо, звучить це заплутано. А реалізація здається занадто складною, громіздкою і не дуже-то й необхідною. Але повірте, це не так. І яскравий приклад цього – переоцінка молібденового рудопроявлення Червона.

Коли цей об'єкт проходив оцінку в 2005-2015-му роках – вердикт був невтішний: проект визнали нерентабельним. І, швидше за все, його б закинули і забули про його існування, якби в справу не втрутилася приватна компанія.

Ця компанія придбала ліцензію на геологічне вивчення Червоної на повторному аукціоні – і залучила до оцінки родовища ТОВ "Геологічна сервісна компанія ГСК". Для виконання оцінки об'єкта за міжнародними стандартами компанією "ГСК" були залучені профільні фахівці з буріння свердловин – компанія Pozitif drilling (Туреччина), для аналітичних досліджень – компанія ALS (Ірландія), відповідністьі вимогам міжнародних стандартів вивчала консалтингова компанія "CSA Global" (Австралія).

При сучасному підході при бурінні свердловин було досягнуто середній вихід керну 97%, керновому випробуванню був підданий весь керн кристалічних порід, щоб не пропустити малопотужні рудні тіла і зони мінералізації супутніх компонентів. Пробопідготовка проводилася з урахуванням всієї специфіки зруденіння і кількісні аналітичні дослідження були проведені на весь спектр корисних компонентів (ICP на 48 елементів). Після оцінки достовірності і якості всіх робіт експерти відбудували тривимірну модель родовища, розрахували статистичні показники зруденіння... І отримали вражаючий результат: у руді виявили в два рази вищий вміст по молібдену, ніж вважалося раніше. Перевищували попередні кількісні оцінки і супутні компоненти – мідь, срібло, вісмут, золото та інші.

Ба більше: при документуванні керну свердловин було знайдено і документально підтверджений реперний горизонт, який розмежовує породи архею і протерозою – це одна з основних подій в стратиграфії докембрійських утворень останніх десятиліть.

Так з "нерентабельного" завдяки сучасному підходу до оцінки, молібденове рудопроявлення Червона перейшло в розряд високорентабельних.

Ми в нашій "найбіднішій країні Європи" насправді в буквальному сенсі сидимо на незчисленних скарбах. Україна має всі шанси вирватися в економічні лідери якщо не світового, то континентального масштабу. Правда, для цього знадобиться політична воля і докладання зусиль.

Воля в прозорому і сучасному освоєнні надр України в українському політикумі в останні роки поступово з'являється. Та й зусилля в правильному напрямку Україна прикладає. У нашій країні починають з'являтися високопрофесійні компанії, які можуть проводити сучасну оцінку надр. З урахуванням розвитку сучасних комунікацій з'явилася можливість залучення кращих міжнародних компаній для проведення геологорозвідувальних, видобувних та збагачувальних робіт.

Тож справа – за малим: не змарнувати отриманий шанс розвитку економіки країни, драйвером якого стане сучасне освоєння українських надр.