Промисловці звернулися до Шмигаля через загрозу колапсу в економіці

Підвищення податку на викиди СО2 та направлення коштів на субсидування "зеленої енергетики" може закінчитися повною деіндустріалізацією України. Екоподаток необхідно направляти на модернізацію підприємств, а для розрахунків з "зеленою енергетикою" уряд має випустити зелені євробонди в ЄС під мінімальні відсотки.

Відео дня

Про це йдеться у відкритому листі до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, який підписали представники ОП "Укрметалургпром", "Федерації металургів України", Асоціації "Укрцемент", НПА "Укркокс", Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції "УкрФА", Союзу хіміків України та АПСП "Скло України".

"Держава повинна взяти на себе виконання зобов'язань перед інвесторам в поновлювані джерела енергії, а не перекладати відповідальність за їх фінансування на промисловість. Для цього потрібно компенсувати фінансовий дефіцит, що виникає, за рахунок випуску зелених євробондів в ЄС під мінімальні відсотки, оскільки без системної допомоги з боку ЄС Україні буде практично неможливо досягти цілей зі скорочення викидів СО2 без критичного шкоди для національної економіки", - йдеться у листі.

Як зазначають представники промисловості, в рамках Паризького угоди весь світ, в тому числі і Україна, задекларував рух в сторону декарбонізації, і взяв зобов'язання знизити рівень викидів СО2 на 40-55% до 2030 р.

"Декарбонізація передбачає інвестування величезних фінансових коштів у докорінне переобладнання виробництва. Згідно з оцінками, сума коштів, необхідна українській промисловості для декарбонізації тільки в період 2021-2030 рр., становить понад 37 млрд євро (….) Але сьогодні у промисловості відсутні власні джерела для фінансування проектів декарбонізації. Так, у III кварталі 2020 р. загальний збиток промисловості досяг 45 млрд грн, в т.ч. в машинобудуванні 8,8 млрд грн, в металургії - 10,2 млрд грн, в хімічній промисловості 18,3 млрд грн)", - сказано у листі.

Саме тому, переконані промисловці, правильно було б використати кошти "вуглецевого податку" на модернізацію підприємств. Натомість влада пропонує за рахунок цих коштів покрити борги перед "зеленою" генерацією, залишаючи жителів індустріальних регіонів без надії на поліпшення екологічних, економічних та соціальних умов.

"Збільшення податкового навантаження на українську промисловість на 40 млрд грн в умовах економічної кризи (…) гарантовано призведе до повного втрати нашої промисловості і деіндустріалізації України. Також це опосередковано збільшить собівартість виробництва сільськогосподарської продукції, що, в свою чергу, призведе до зростання цін на продукти харчування. Окрім того, відбудеться колапс найбільших українських компаній, які залежать від рівня промислового виробництва в країні - таких, як АТ "Укрзалізниця", ГК "Нафтогаз України", ДП "Адміністрація морських портів України" та інших", - наголошується у листі.

Саме держава, нагадують промисловці, взяла на себе зобов'язання платити підвищені "зелені" тарифи. І саме держава повинна забезпечити джерела для покриття дефіциту. Для цього влада повинна компенсувати фінансовий дефіцит, що виникає, за рахунок випуску зелених євробондів в ЄС. А податок на СО2 влада повинна спрямовувати на модернізацію українських підприємств,

що дозволить зберегти українську промисловість і робочі місця в довгостроковій перспективі.

"Відсутність джерел для багатомільярдних інвестицій в екомодернізацію і декарбонізацію призведе не тільки до закриття багатьох українських підприємств та загального падіння економіки України. Також це й безпосередньо вплине на вибухове зростання безробіття, зниження загального рівня життя, скорочення валютних надходжень (під ризиком близько половини експортних надходжень в країну), податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів, зростання дефіциту Пенсійного фонду України, зниженні рівня соціальної підтримки громадян і загального рівня життя", - попереджають промисловці.

Нагадаємо, раніше народний депутат Дмитро Кисилевский заявив, що влада має не підвищувати податок на викиди СО2 для підприємств, а надавати стимули, які допоможуть промисловості модернізуватися.