Блог | План Маршалла для України: яку допомогу обіцяно і коли
Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що Захід підготує сучасний аналог "плану Маршалла" для відновлення економіки України після російської інтервенції. Obozrevatel розбирався, в чому суть плану, показники ефективності та можливий час отримання.
Що конкретно сказав Джонсон: "Було досягнуто згоди щодо необхідності зараз показати народу України, що щоб не сталося, коли вільна, суверенна, незалежна Україна буде відновлена й захищена, ми матимемо "план Маршалла" для відбудови України".
Тобто йдеться про масштабну допомогу нашій країні ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ВІЙНИ. Суть цієї програми поки не розголошується, але її контури треба шукати в описах аналогічного плану допомоги Європі після Другої світової війни. 1947 року ідеологом відбудови післявоєнної економіки Старого Світу став держсекретар США Джордж К. Маршалл. Виділення економічної допомоги стосувалося 15-країн – учасниць Паризької конференції: це Австрія, Бельгія, Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Туреччина, Франція, Швейцарія та Швеція, а також утворена 1949 року ФРН та не чинна сьогодні Вільна територія Трієст.
Поза "планом Маршалла" із західноєвропейських країн виявилася лише Іспанія внаслідок її франкістських настроїв.
Важливо: ріст економік держав- учасниць плану складав 10%-15% на рік.
31 грудня 1951 року США прогарантувало своїм партнерам надання військової допомоги.
Економічна ситуація в Західній Європі
Післявоєнну ситуацію в країнах Західної Європи економісти порівнювали з періодом непу в СРСР:
була знищена інфраструктура, оскільки дороги, мости, порти були мішенями для прицільних бомбардувань;
аграрний сектор виявився в занепаді, в тому числі – й через суворі зими;
в країна було знищено близько 5 млн будинків та квартир, 12 мільйонів громадян виявилися без житла та роботи;
Історики стверджують, що навіть у Великій Британії зберігалася карткова система включно до 1951 року, а в Німеччині люди підбирали на вулицях недопалки. Знаменитий економіст Джон Гэлбрейт згадував, що американські солдати писали на стінах німецьких громадських туалетів: "Прохання не кидати недопалки в пісюари, після цього їх не можливо палити". Безгрошів’я, відсутність роботи призвели перемоги комуністів у декількох країнах, зокрема вони увійшли до складу урядів Франції та Італії.
В результаті вимога витіснення комуністів із владних структур Західної Європи стала невіддільною.
Суть "плану Маршалла"
1. Акцент на ідеї європейської інтеграції і кооперації для вирішення спільних проблем.
2. Надання не просто фіндопомоги, а переважно товарів широкого вжитку, продуктів та обладнання.
3. Країни Європи самі мали скласти програми відновлення економіки.
4. Відмова від націоналізації промисловості та надання повної свободи приватному підприємництву.
5. Одностороннє зниження митних тарифів на імпорт американських товарів.
6. Обмеження співробітництва з комуністичними режимами. Саме в рамках "плану Маршалла" довкола СРСР було зведено залізну завісу.
7. Створення європейського середнього класу.
Про які суми йдеться: план Маршалла реалізовувався з квітня 1948 року по червень 1952, і в його межах Європа отримала орієнтовно 13 млрд дол., або 600 млрд дол. в нинішньому еквіваленті вартості долара. Йшлося про фінансову та технічну допомогу, фінансування інвестиційних проєктів. Експерти відзначали, що американська ідеологія передбачала особливу увагу підвищенню продуктивності праці, відновленням довіри інвесторів та стабілізації державних фінансів.
Важливе застереження Маршалла: американська допомога не означала, що США готові все робити за європейців. Виступаючи в Гарвардському університеті з презентацією плану, держсекретар сказав, зокрема, і таке: "Наш уряд не має можливостей та не може ефективно в односторонньому порядку взяти на себе відповідальність за розробку програми, спрямованої на те, щоб поставити на ноги економіку Європи. Це справа європейців. Я гадаю, ініціатива має виходити з Європи. Роль нашої країни повинна проявитися в дружній допомозі в складанні європейської програми й наступній підтримці цієї програми настільки, наскільки це може бути доцільно для нас. Програма має бути спільною, схваленою декількома, якщо не всіма, європейськими країнами".
