Пікірувальний "Електроважмаш"

Електроважмаш

Збільшення боргів перед державним бюджетом, співробітники, які звільняються, нуль нових контрактів і підрядів. Якби керівнику заводу "Електроважмаш" довелося писати до першого вересня традиційний твір на тему "Як я провів це літо", виникло б відразу дві проблеми. Перша – у заводу влітку був унікальний період, коли в нього було одночасно три законні генеральні директори. Не зрозуміло, кому писати цей твір. Друга проблема – твір вийшов би занадто сумним. Це в разі, якби він був правдивим.

Відео дня

Незважаючи на численні заяви одного з генеральних директорів заводу Віктора Буська про бурхливу передконтрактну роботу, якими рясніли ЗМІ, нових контрактів у компанії насправді нуль. Усі красиві заяви керівництва заводу розбиваються об сувору реальність: згідно з даними системи публічного розкриття інформації та перевірки контрагентів Youcontrol, виручка компанії в 2020 році дорівнює нулю, в той час як ще двома роками раніше ці значення перевищували 1,5-2 млрд грн.

Пікірувальний "Електроважмаш"

Наступний рік завод "Електроважмаш" ризикує не пережити: плановий обсяг виробництва, що дозволяє підприємству просто протриматися на плаву, в 2021 році повинен скласти 1,9 млрд. грн. Останні тендери, в яких завод "Електроважмаш" брав участь і переміг, датовані ще кінцем 2019 року. Але на тлі півтора-двомільярдної виручки раніше – це лише копійки: всього 242 тисячі гривень компанії принесли невеликі контракти. У ліпшому разі завод зможе заробити лише 0,5-0,9 млрд грн.

Пікірувальний "Електроважмаш"

Простіше кажучи, вже наступного року завод "Електроважмаш" можна "гасити" – нових контрактів немає, а старі не дадуть і половини суми, яка необхідна просто для виживання заводу. Уже зараз у нього борги навіть за комунальні послуги – "Електроважмаш" отримав десятки попереджень від місцевих комунальників про вимкнення води та світла, підприємство не готове до опалювального сезону.

У середині літа зажевріла надія: "Перспектива роботи з "Укргідроенерго" дуже серйозна. Ми бачимо можливість наростити портфель замовлень у два-три рази в перспективі найближчих двох років", – повідомив усунутий на час слідства за розтрату директор заводу Бусько.

Подальша заява самої Укргідроенерго поставила хрест на оптимістичному повідомленні: "Електроважмаш", що перебуває в поганому стані, вже не може виконувати величезні контракти за гроші ЄБРР щодо модернізації української гідроенергетики. Укргідроенерго виступила з публічною заявою про зрив "Електроважмашем" поставок обладнання за кошти кредитів ЄБРР і ЄІБ. Це не тільки ставить під загрозу весь графік реабілітації гідроелектростанцій, це означає, що "Електроважмаш" не отримає грошей за обладнання, яке не було вироблено й передано замовникам. Це означає, що підприємство йде на дно й перебуває в патовій ситуації.

Пікірувальний "Електроважмаш"

Експерти вважають, що до "години ікс" – зупинки "Електроважмашу" – залишилися лічені місяці. А відомий український бізнесмен Олександр Ярославський виступив із відкритим листом до президента Володимира Зеленського з проханням запустити процес приватизації "Електроважмашу" – лише це може врятувати підприємство від бездарного управління менеджерами Фонду держмайна. Звернення бізнесмена знайшло широку підтримку в експертному середовищі: аналітики підтвердили, що нинішній стан підприємства – це шлях у небуття, а президентові Зеленському доведеться виставити на приватизацію купу металобрухту і одночасно увійти в історію могильником української індустріальної слави в сфері складного високотехнологічного машинобудування.

Ситуація з боргами на заводі стає ще гіршою. Завод продовжує нарощувати борги перед місцевим бюджетом: 113 тис. грн проти 106,9 тис. навесні 2020 року. Сама по собі наявність боргів заводу перед бюджетом – явище безпрецедентне.

Пікірувальний "Електроважмаш"

Так само як заборгованість із зарплати: згідно з останньою інформацією, зараз адміністрація ставлеників Фонду держмайна України, що є єдиним офіційним власником підприємства, заборгувала працівникам гроші за липень і серпень – співробітникам нема за що підготувати дітей до школи. Закономірно, що з заводу "Електроважмаш" триває великий відтік співробітників. Люди втомилися буквально вибивати свої зарплати силою – зовсім нещодавно Харків сколихнув страйк заводчан, яким заборгували понад 34,2 млн грн.

Такі результати роботи заводу цілком закономірні. У червні завод не мав жодного контракту. До кінця серпня ситуація залишилася незмінною. Раніше надбанням ЗМІ стали дані оперативної управлінської звітності заводу, які свідчать про його прийдешній крах: кредиторська заборгованість заводу "Електроважмаш" перевищила 650 млн грн, а протермінована заборгованість перед банками-кредиторами – 500 млн грн. Постачальники заводу стали наввипередки подавати позови про стягнення боргів з заводу – багато хто боїться не встигнути, адже якщо "Електроважмаш" все-таки "ляже" – десятки підприємств-постачальників і підрядників залишаться без своїх грошей, а їхні співробітники – без зарплат.

Це означає, що "Електроважмаш" замість промислового флагмана Харкова стає його соціально-економічної міною уповільненої дії. Як свідчать дані системи Youcontrol, щодо заводу "Електроважмаш" зареєстровані 88 (!) виконавчих проваджень про примусове стягнення боргів – у реєстрі судових справ щодня спливають нові рішення за позовами за борги. Суми позовів – від десятків тисяч до кількох мільйонів.

Пікірувальний "Електроважмаш"

Але Фонд держмайна, схоже, зовсім не бачить руйнівних наслідків управління своїх ставлеників. Замість виставлення на продаж одного з промислових об'єктів пулу "великої приватизації", анонсованої президентом Зеленським, ФДМ намагається змінити суму, міняючи місцями доданки: замість приватизації Фонд держмайна затіяв кадрову чехарду на "Електроважмаші".

Кожен школяр знає правило: "Від зміни місць доданків сума не змінюється". Але лише ФДМ із завзятістю гідною кращого застосування шукає власний "унікальний шлях" порятунку підприємства.

12 серпня зафіксовано унікальний випадок: державне підприємство "Завод "Електроважмаш" одночасно (!!!) мав трьох (!!!) офіційних директорів:

  • Віктор Бусько – в.о. генерального директора, раніше усунутий від обійманої посади згідно з рішенням Орджонікідзевського районного суду, повертається до посади;

  • Олексій Бунеску, директор заводу зі стратегії і маркетингу, тимчасовий виконувач обов'язків генерального директора заводу згідно з наказом ФДМ України № 1122;

  • Дмитро Костюк, директор заводу згідно з наказом фонду від 07 серпня № 1317, був відновлений на посаді: ФДМ виконав рішення суду, і скасував власний наказ про розрив контракту з екскерівником "Електроважмашу".

Фізично в ці дні на заводі перебував лише Бунеску. Але хто й на якій підставі кілька днів підписував документи – загадка.

13 серпня Костюк у супроводі своїх адвокатів спробував прорватися в своє директорське крісло на заводі через центральну прохідну. Охорона заводу і представник адміністрації, погоджений Бунеску з ФДМ заступник директора з безпеки Микола Шиян, блокують цю спробу, а про прорив ексдиректора на завод повідомляють у поліцію. "Сліди" цієї сутички за крісло директора "Електроважмашу" залишилися в єдиному реєстрі досудових розслідувань про кримінальне провадження за № 12020220000001006 за ст. 15 ч.3 ст.341 КК України.

17 серпня 2020 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб внесено дані про поновлення на посаді Віктора Буська за рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова.

Про всі пересування людей у директорському кріслі в ці дні був обізнаний ФДМ – деякі з документів про ці кадрові перестановки узгоджені функціонерами самого Фонду. Кому і навіщо знадобилася ця кадрова чехарда – можемо дізнатися з майбутніх кримінальних справ, які вже незмінно переслідують топменеджмент "Електроважмашу", який іде на дно.

Однією з них може стати і справа про навмисне доведення підприємства до банкрутства – те, що відбувається на заводі, може знайти саме таку кримінальну кваліфікацію в майбутньому, враховуючи те, що відбувається. Хто стане фігурантом цієї справи – чиновники ФДМУ або зіц-директори "Електроважмашу", які калейдоскопічно змінюються, – не настільки принципово.

Але колись п'ятитисячний колектив "Електроважмашу", який розбігається від безнадії, і десятки тисяч співробітників підприємств-суміжників надовго запам'ятають, що вони позбулися роботи і заробітків завдяки нерозторопності президента Зеленського: маючи контроль над ФДМУ, губернатором, маючи можливість зупинити вакханалію на заводі через контроль із боку правоохоронних структур, президент допустив крах заводу.

Ще багато років колишні співробітники заводу і їхні сім'ї, слухаючи з телевізора красиві слова президента і його соратників про інвестиції і промисловий потенціал України, будуть із сумом згадувати свій порожній холодильник: ніякі красиві презентації, заяви, адженди, місії та візії не можуть скрасити гнітючу реальність.

А обманутий у своїх надіях виборець індустріальних регіонів уже дуже скоро отримає можливість нагадати політикам на виборах, що таке політична відповідальність і гіркота нищівної поразки після запаморочливої перемоги.