Мільярдні збитки: підраховано, скільки коштували державі темні схеми в ДПЗКУ

За підсумками 2019 року "Державна продовольчо-зернова корпорація України" (ДПЗКУ) наростила чистий збиток на 30%, порівнюючи з 2018 роком, – до 1,92 млрд грн.

Про це свідчать дані звіту компанії, передає AgroPortal.

Держпідприємство 2019 року збільшило дохід від реалізації продукції на 33,3% – до 14,11 млрд грн.

За рік ДПЗКУ отримала 1,45 млрд грн валового збитку супроти 490,3 млн грн валового прибутку роком раніше і 2,91 млрд грн операційного збитку супроти 11,56 млн грн операційного прибутку 2018 року.

До активів ДПЗКУ належить 10 борошномельних підприємств у семи регіонах України загальною виробничою потужністю 1000 тонн готової продукції на добу. Все обладнання є технічно справним і готовим до безперебійної роботи.

Раніше OBOZREVATEL проводив розслідування про "Державну продовольчо-зернову корпорацію України". Було виявлено приблизно 10 схем із придбання кукурудзи, ячменю, зерна у фірм із кількома співробітниками, що не мають товарів, які вони нібито продали.

Ось лише кілька прикладів. Випадок перший – "купівля ячменю". ДПЗКУ у вересні 2019-го переказала "ТОВ Салана-Трейд" понад 46 млн грн за придбання 10 тис. тонн ячменю і 1,7 тис. тонн пшениці. І ось тут починається ланцюжок.

"Салана-трейд" "купила" ячмінь і пшеницю у ТОВ "Прагматик" (за 42,5 млн грн). 3,5 млн грн загубилися по дорозі. Мовляв, націнка постачальника. У "Прагматик" і головний бухгалтер, і директор, і засновник – одна людина. Найчастіше це ознака фіктивності.

"Салана-трейд" купила свою пшеницю і ячмінь у трьох компаній на загальну суму 42,3 млн грн (загубилося лише 200 тисяч). Та ось постачальники – "Лайт Груп", "Олкарія Стандарт", "Спецрента", "Проксітехноторг" – жодного ячменю фізично продати не могли. 2019-го ячмінь вони, за нашими даними, не купували та не виробляли.

Навіть більше, всі чотири компанії викликають цілу низку питань. Наприклад, у "Лайт Груп", як і "Олкарія Стандарт", основний вид діяльності – оптова торгівля пиломатеріалами. А "Проксітехноторг" вже замішаний у відмиванні грошових коштів (постанова Голосіївського райсуду № 87546716). Заснувала підприємство нібито 22-річна мешканка одеського села.

Тобто угода, ймовірно, має всі ознаки фіктивності. Навіщо це робиться? Це не тільки спосіб вивести кошти з компанії, але й можливість вкрасти гроші на податки. Згідно із законом, покупець має право на податковий кредит, коли здійснює купівлю, а коли сам продає – отримує податкове зобов'язання. Від зобов'язань віднімають кредит і платять у бюджет тільки різницю, а не весь ПДВ. Річ у тім, що внаслідок цілої серії угод податкові зобов'язання фактично зникли.

Також у ДПЗКУ призначили низку високооплачуваних радників. І, як з'ясував OBOZREVATEL, незважаючи на скромні посади (на перший погляд), вони курують цілі напрямки.