Каральний орган і примусове працевлаштування фрилансерів: що не так з новою ініціативою Кабміну

Кабінет міністрів схвалив документ щодо впровадження ознак трудових відносин. Йдеться про законопроєкт "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин і ознак їх наявності" (№5054), який внесли до Верховної Ради 9 лютого 2021 року.

Очікується, що його ухвалення сприятиме зменшенню незадекларованої праці в Україні і легалізації заробітної плати та посилення захисту працівників. Згідно з пояснювальною запискою, проєкт закону покликаний боротися з тими ситуаціями, коли зацікавлені сторони "зловживають правом на укладення цивільно-правових договорів у тих випадках, коли за всіма ознаками особа повинна виконувати роботу на умовах трудового договору".

Чи зможе законопроєкт №5054, у разі його ухвалення, зробити революцію на ринку праці і до чого готуватися роботодавцям, дізнавався OBOZREVATEL.

Що пропонує проєкт

Документом на законодавчому рівні впроваджується термін "роботодавець", чітко визначаються відносини, які регулюються законодавством про працю, передбачається правонаступництво у трудових відносинах і повторний прийом на роботу після ліквідації підприємства.

Однак "родзинкою" законопроєкту є визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та впровадження принципу "презумпції найму".

Зокрема, законопроєктом визначається 7 ознак наявності трудових відносин:

• виконання особою роботи за конкретною кваліфікацією, професією, посадою за дорученням і під контролем особи, в інтересах якої виконуються роботи;

• здійснення регулювання процесу праці, який носить постійний характер і не передбачає встановлення особі конкретного певного результату за певний період;

• виконання роботи на певному або узгодженому з особою, в інтересах якої виконуються роботи, робочому місці з дотриманням встановлених особою правил внутрішнього трудового розпорядку;

• організація умов праці, зокрема, надання обладнання, інструментів, матеріалів, робочого місця, особою, в інтересах якої виконуються роботи;

• систематична виплата особі, яка виконує роботу, винагороди;

• встановлення особою, в інтересах якої виконуються роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку;

• відшкодування поїздок та інших фінансових витрат, пов'язаних з виконанням роботи, особою, в інтересах якої виконується робота.

При цьому, робота може бути визнана такою, що виконується в межах трудових відносин, якщо є принаймні три з перерахованих вище ознак. В такому випадку сторони зобов'язані укласти трудовий договір, а працівник повинен бути забезпечений необхідним соціальним пакетом, зокрема, відпустками, лікарняними, наявністю гарантій і компенсацій по збереженню місця роботи.

Таким чином, у разі ухвалення законопроєкту № 5054 у держави буде інструмент, щоб офіційно визнавати роботу трудовими відносинами, якщо працівник і роботодавець офіційно свої відносини не реєструють.

Бюджет треба наповнювати

Легальний ринок праці для держави – це, перш за все, податки в бюджет. Не секрет, що в Україні поширена практика, коли працівників "оформляють" як ФОП, завдяки чому роботодавець не платить за такого працівника податок на доходи фізосіб (на сьогодні це 18% від заробітної плати).

Відповідно, в уряді очікують, що збільшення офіційної зайнятості сприятиме наповненню бюджету.

Однак не варто забувати і про штрафи за порушення законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками. Адже це теж одне з джерел доходів держбюджету.

Чинне законодавство передбачає кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність у цій сфері:

• кримінальна – штраф від 34 до 85 тис. гривень, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, виправні роботи на строк до двох років, арешт до 6 місяців.

• адміністративна – штраф від 8,5 до 34 тис. гривень.

• фінансова – штраф від 47,2 тис. до 141,7 тис. гривень.

Так, визначення на законодавчому рівні критеріїв наявності трудових відносин фактично "полегшує" роботу перевіряльних органів у частині контролю за офіційним працевлаштуванням.

Ідея не нова

По суті, запропонований урядом законопроєкт не передбачає нічого нового. Критерії трудових відносин визначені в Рекомендації №198 Міжнародної організації праці (МОП) "Про трудові правовідносини". Вона рекомендує державам-членам МОП:

• передбачити великий набір засобів для визначення існування трудових правовідносин;

• встановити правову презумпцію існування індивідуальних трудових правовідносин за наявності одного (!) або декількох ознак;

• передбачити чітке визначення умов, застосовуваних для встановлення факту існування трудових правовідносин, наприклад, таких як підпорядкованість або залежність;

• передбачити перелік ознак трудових відносин у законодавчих актах або іншими засобами.

Разом з тим, МОП також надає приблизний перелік ознак наявності трудових відносин, які, по суті, аналогічні тим, що пропонуються законопроєктом №5054.

Раніше в Україні вже була спроба "узаконити" правові відносини. У лютому 2019 року Мінсоцполітики оприлюднило для громадського обговорення відповідний законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників і протидії застосуванню незадекларованого праці". Документом пропонувалося жорстко обмежити використання ФОП замість найму на роботу, а також змінювалися підходи до штрафних санкцій за використання найманої праці без укладення трудового договору. Але законопроєкт так і не був погоджений урядом.

Пізніше ознаки трудових відносин були визначені в статті 13 проєкту закону "Про працю" (№2708), внесеному до парламенту урядом Олексія Гончарука. Однак документ був відкликаний через відставку останнього.

Слід зазначити, що в Україні навіть склалася певна судова практика щодо цього. Наприклад, Верховний Суд у справі №640/1099/19 у постанові від 14 травня 2020 року визначає характерні ознаки трудових відносин:

• систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

• підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

• виконання роботи за професією (посадою), визначеної Національним класифікатором України;

• обов'язок роботодавця надати робоче місце;

• дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Де заховані "підводні камені"

Загалом законопроєкт №5054 можна було б вважати позитивним для бізнесу, оскільки встановлюються чіткі "правила гри". Однак є деякі моменти, які потенційно несуть у собі серйозні ризики.

По-перше, перелік ознак трудових відносин із 7 пунктів далеко не вичерпаний. Крім цих ознак, можуть бути інші "з урахуванням специфіки діяльності фізичних та юридичних осіб". На практиці таке довільне визначення дозволить контролюючим органам на свій розсуд вирішувати, чи має місце якась "специфіка", щоб виписати штраф за неповідомлення про працевлаштування працівника.

З іншого боку, застосування на практиці запропонованих законопроєктом № 5054 критеріїв трудових відносин може мати наслідком примусове працевлаштування ФОП та самозайнятих осіб, які працюють з компанією за цивільно-правовими/господарськими договорами.

"Фрилансерів можуть примусово записати в штат компанії – саме такі наслідки матиме урядовий законопроєкт №5054 про нові критерії трудових відносин", – пише на своїй сторінці Facebook народний депутат Ярослав Железняк (партія "Голос").

Під прописані критерії легко підпадає і фрилансер, і фахівці на аутсорс, вважає депутат.

"Наприклад, програміст-фрилансер, який тільки розробляє мобільні додатки для різних компаній, за кількома запропонованими критеріями повинен бути оформлений в штат однієї з них. Інакше штраф. Навіть якщо для якоїсь роботи, яку виконує працівник на аутсорс, не знайдеться критеріїв у переліку Кабміну, їх зможуть додати контролюючі органи під час перевірки, оскільки перелік не є вичерпним", – підкреслює Железняк.

Депутат закликає уряд подумати про податкові стимули для підприємців, а не створювати умови, за яких ті ж підприємці будуть змушені виїжджати за кордон.

По-друге, фундаментальна небезпека закладена у визначенні органу, уповноваженого визнавати відносини трудовими. В Україні пропонується це право надати Держпраці, який на наразі є контролюючим органом у сфері охорони праці.

Відповідне повноваження Держпраці чітко не передбачається законопроєктом № 5054. Однак на сайті Мінекономіки вже оприлюднено для обговорення інший документ – проєкт Закону України "Про безпечність та здоров'я працівників на роботі", у якому викладається в новій редакції стаття 261 Кодексу законів про працю України. Зокрема, передбачається, що інспектори Держпраці матимуть право за результатами інспекційного відвідування визнавати роботу такою, що виконується у межах трудових відносин, незалежно від назви і виду договірних відносин між сторонами.

Радниця практик трудового і корпоративного права АТ "Арцингер" Алеся Павлінська у коментарі LigaZakon заявила, що надання таких істотних повноважень інспекторам Держпраці є досить ризикованою ініціативою, враховуючи:

• складну матерію (адже не просто так і в інших країнах навіть судові органи роками не можуть сформувати стійку позицію, особливо з огляду на постійні економічні та суспільні зміни);

• новизну зафіксованих критеріїв (тобто інспектори працюватимуть з новим законодавством відразу після його прийняття і без наявності усталеної судової практики щодо тлумачення ознак трудових відносин);

• особливості України як юрисдикції з істотним рівнем корупції.

З огляду на всі ці фактори, Держпраці в такий спосіб просто перетвориться на ще один каральний орган.

До речі, у світовій практиці зовсім не у всіх країнах право визнавати відносини трудовими надано відповідним інспекційним органам. Деякі країни наділяють цим правом суди, деякі передбачають право перевіряльного інспектора звернутися в суд. Тобто частіше саме суд і є єдиним компетентним органом, уповноваженим розрізнити трудові відносини і ухвалити відповідне рішення.

"Вважаю, що в Україні саме суд повинен бути єдиним органом, уповноваженим застосовувати ознаки трудових відносин і визнавати відносини трудовими, – в тому разі, якщо вони оформлені іншим видом договору. Але для цього необхідно, щоб перезавантажений був не тільки Верховний Суд, але судова реформа запрацювала на всіх рівнях", – зазначає Павлінська.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні замість "паперових" трудових книжок введуть електронні, а пенсії зможуть призначати автоматично, без особистого візиту до Пенсійного фонду. Відповідні нововведення передбачені законопроєктом №3623.