Нацплан щодо скорочення викидів неможливо виконати через відсутність механізму реалізації, – розробник

Нацплан щодо скорочення викидів неможливо виконати через відсутність механізму реалізації

У Національному плані щодо скорочення викидів (НПСВ), який почав діяти з 2021 року, не передбачено фінансових механізмів його реалізації, і через це його неможливо виконати.

Про це заявив професор, доктор технічних наук, заступник директора з наукової роботи Інституту вугільних енерготехнологій НАН України, а також співрозробник НПСВ Ігор Вольчин.

"Найперша перешкода – абсолютно немає механізму його реалізації, насамперед фінансового механізму. Щоб реалізувати ці природоохоронні заходи, потрібні дуже великі кошти", – сказав Вольчин.

За його словами, генерувальні підприємства на сьогодні не мають джерел фінансування для здійснення реконструкції обладнання чи побудови нових газоочисних установок. Експерт наголосив, що ефективним механізмом для модернізації застарілих енергоблоків був інвестиційний складник у тарифі на електроенергію, але вона перестала діяти із середини 2019 року.

"У нас фактично було відремонтовано, починаючи з 2008 року, модернізовано чи реконструйовано 22 енергоблоки на теплових електростанціях. Завдяки інвестнадбавці… Після 30 червня 2019 року й "Енергоринок" зник, і у нас став новий ринок. Ті всі надбавки зникли. І джерел для проведення реконструкції обладнання і джерел для того, щоб збудувати нові газоочисні установки, у нас немає", – сказав Вольчин.

Він повідомив, що наразі через спад економіки в країні держава виконує вимоги Нацплану щодо викидів, але без фінансування вона почне його порушувати вже через кілька років.

"Поки ми зобов’язань не порушуємо. Але якщо нічого не робити, то в 2024 році ми вже прийдемо до невиконання НПСВ", – додав експерт.

На його думку, кошти на екомодернізацію енергопідприємств можуть з’явитися за умови збільшення тарифів на струм, і це рішення має бути ухвалене на державному рівні.

"Ми маємо чесно сказати населенню. Приблизно підрахували, що треба на 5-7% підняти ціну на електроенергію. Цим шляхом йшла Німеччина, зараз цим шляхом іде Польща. У них спеціальний податок на електроенергію, усі споживачі – і приватні, і юридичні особи, і підприємства – усередині країни платять гроші додаткові. Вони невеликі, на рівні 5%. З них 5% йде на фінансування нових потужностей Польщі, зокрема й спорудження газоочисних установок", – розповів Вольчин.

Як повідомлялося, на думку президента Українського національного комітету CIGRE Олександра Светеліка, Україні загрожує втрата енергетичної безпеки через примусове виведення в тривалі ремонти енергоблоків теплоелектростанцій, якщо не зрушити терміни реалізації НПСВ, впровадження якого очікується з 2021 року.

Експерт із питань енергетики Сергій Чех вважає, що Україна повинна актуалізувати Національний план зі скорочення викидів, оскільки невиконання його вимог може призвести до втрати найефективніших блоків ТЕС і ТЕЦ через відсутність фінансування на екологічні ремонти.

Зазначимо, що Національний план скорочення викидів затверджено 2017 року, він, зокрема, визначає наміри України як члена Енергетичного співтовариства істотно скоротити викиди діоксиду сірки, оксидів азоту і пилу від ТЕС і ТЕЦ України, потужність яких становить 50 МВт і більше.

Після ухвалення НПСВ майже нічого не було зроблено, щоб він запрацював із 2021 року.

Прописавши вимоги, які повинні виконуватися установами, законодавством не було передбачено джерела фінансування їх модернізації, що поставило на паузу втілення плану. Обсяг потрібних коштів оцінюється в 4,13 млрд євро.

Експерти зазначають, що примусова зупинка блоків ТЕС для виконання вимог не актуального НПСВ створить дефіцит генерувальних потужностей в Україні, який доведеться покривати шляхом імпорту електроенергії з Росії та Білорусі.

УкраїнаВикиди СО2