Нардеп Крейденко розповів, як війна ударила по авіагалузі України

Минуло вже пів року як Україна веде боротьбу із російським агресором, що дуже сильно вдарило по транспортній інфраструктурі держави. Особливо – по авіаційній галузі, адже повітряний простір над нашою країною залишається закритим для літаків, а аеропорти не працюють.

Відео дня

Про загальну ситуацію, яка наразі склалася в української авіагалузі, ми запитали у народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

"Сьогодні галузь цивільної авіації України дійсно переживає не найкращі часи. У перші дні повномасштабного вторгнення російські війська обстріляла ракетами або з іншої зброї всі основні аеропорти України. Деякі злітно-посадкові смуги наші збройні сили так чи інакше пошкодили власноруч, щоб не дати можливості ворожим літакам висадити десант. Тому, після завершення війни всі ключові аеропорти країни мають пройти відновлення для того, аби можна було приймати рейси за міжнародними стандартами", – зазначив Володимир Крейденко.

За словами народного депутата України, зараз ніхто не буде відновлювати аеропорти до належного стану, наражаючи працівників на небезпеку від постійних ракетних обстрілів. В українського Уряду вже є домовленості із Західними партнерами, які допоможуть відновити наші аеропорти.

"Наприклад, днями із Великобританією був підписаний Спільний план дій для допомоги у відновленні транспортної інфраструктури України, який, зокрема, передбачає реконструкцію аеропортової інфраструктури та навчання персоналу аеропортів, диспетчерів повітряного руху та авіаційної безпеки",– коментує ситуацію Володимир Крейденко.

Нещодавно з’явилась інформація про те, що аеропорт в Ужгороді може відновити свою роботу для міжнародних регулярних рейсів ще до завершення бойових дій.

"Закарпатська облрада, якій належить цей аеропорт, навіть виділила на оновлення летовища 26 млн грн. Місцева влада мотивувала своє рішення про відновлення діяльності аеропорту безпосередньою наближеністю його до Словаччини. Дійсно, злітно-посадкова смуга летовища буквально впирається в кордон, а літаки перед тим, як приземлитися, чи одразу після зльоту одразу потрапляють у повітряний простір держави НАТО та ЄС. Не зважаючи на це, у мене є деякі сумніви, що цей аеропорт зможе відновити роботу ще до закінчення війни. Враховуючи те, що Україна перебудовувала свою авіаційну галузь на стандарти безпеки Євросоюзу, будь які комерційні рейси з пасажирами можливі тільки після завершення бойових дій та повторної сертифікації аеропортів щодо питань безпеки. До того ж, українські авіакомпанії брали літаки в лізинг за кордоном, а іноземні власники цих літаків ще до початку повномасштабного вторгнення Росії почали відкликати повітряні судна до Європи. Якщо власники ще до початку війни не хотіли залишати свої літаки в Україні, то хто з них наважиться віддати авіалайнери, щоб літати в Україну під час війни? – зазначив Володимир.

Заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури, вважає, що в цілому, у зв’язку із вторгненням російського агресора та введенням правового режиму воєнного стану і закриттям повітряного простору України галузь цивільної авіації зазнала надзвичайно великих фінансових втрат, що пов’язано, зокрема, із неможливістю виконання польотів цивільними повітряними суднами.

"Це призвело до вкрай суттєвого скорочення надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, адже основним джерелом наповнення цього Фонду (майже 90 %) є державний збір за кожного пасажира, який відлітає з аеропортів України та за кожну тонну вантажу, що відправляється чи прибуває до українських аеропортів", – наголосив народний депутат.

За таких умов надзвичайно складно належним чином утримувати висококваліфікований персонал Державіаслужби, а також виконувати ті завдання і функції, що покладені на цей центральний орган виконавчої влади.

"Недостатній рівень фінансування Державної авіаційної служби ставить під загрозу ефективне виконання Україною міжнародних зобов’язань, що випливають із Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, зокрема з питань забезпечення безпеки авіації, а також створює значні перешкоди для реалізації Угоди між Україною та Євросоюзом про спільний авіаційний простір, який був ратифікований Верховною Радою за декілька днів до початку повномасштабного військового вторгнення Росії", – сказав Володимир Крейденко.

За словами народного депутата, тому і виникла необхідність у залучення додаткових джерел надходжень до Держспецфонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях. Держава шукає будь-які можливості для підтримки авіаційної галузі у ці непрості часи.

"Саме тому, народні депутати з Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури розробили законопроєкт, яким передбачається внесення зміни до Повітряного кодексу України в частині визначення додаткових джерел надходжень до Держспецфонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність у вигляді грантів, дарунків та благодійних внесків, а також інших надходжень, отриманих Державіаслужбою від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів у галузі цивільної авіації", – підсумував Володимир Крейденко.

"Ці зміни у законодавстві сприятимуть стабільному функціонуванню Держспецфонду, що дозволить продовжувати ефективно виконувати основні завдання внутрішньої та зовнішньої державної політики в галузі цивільної авіації, у тому числі в рамках забезпечення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації", – аналізує ініціативи, які покликані реанімувати українську галузь цивільної авіації Володимир Крейденко.