На українців чекає революція: кому роздадуть гроші і хто залишиться без роботи

Кожне друге наявне робоче місце скоротять, всім громадянам щомісяця видаватимуть фіксовану суму, а технології створять близько 133 млн нових вакансій. Такого висновку дійшли провідні світові економісти. Експерти Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) опитали тисячі підприємців, вивчили вплив цифровізації та технологій на ринок праці, а свої висновки виклали на 177 сторінках звіту.

Відео дня

OBOZREVATEL вивчив документ і з'ясував, яке майбутнє чекає на українців.

Якщо кожен другий втратить роботу

Нова промислова революція, автоматизація і цифровізация вже зараз трансформує світовий ринок праці. У ВЕФ впевнені: у бізнесу на адаптацію є час до 2022 року. Це вікно можливостей, яке можна використовувати для впровадження нових технологій, пошуку технологічних рішень. Деякі завдання вже ніколи не будуть виконувати люди, їхнє місце посядуть роботи і програми.

Читайте: Небезпечний вибір: чим ризикують українці, які шукають роботу за кордоном

Зворотний бік — скорочення кількості низькокваліфікованих працівників, постійна необхідність отримувати нові навички. Простий приклад: дві великі компанії займаються доставкою посилок. Традиційний спосіб — прийти у відділення, оплатити послугу і відправити посилку. Керівництво однієї з компаній помітило, що все більше їхніх клієнтів робить покупки онлайн, домовилася з великими онлайн-магазинами доправляти техніку, одяг. В результаті одна "пошта" зазнає збитків, а друга — фактично монополізує ринок.

Разом з тим виникла необхідність знайти працівників, які розроблять програмне забезпечення, що дозволить автоматично приймати замовлення на пересилку товарів із магазинів і спілкуватися з клієнтами.

Технології змінюють бізнес-моделі і вимагають нових навичок. Водночас змінюються вимоги і до працівників. Ситуація, коли інженер міг закінчити виш і використовувати отримані знання до кінця своєї кар'єри, вже давно позаду. Навчатися доводиться в процесі роботи. Причому ще ніколи в історії, впевнені економісти, не було такої великої необхідності в постійному отриманні нових знань.

Щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку праці, вчитися доведеться все життя. А кожен, хто зупиниться у професійному розвитку, ризикує опинитися за бортом.

Фахівцям окремих сфер доведеться змагатися з роботами, і ці перегони, найімовірніше, вони програють. Половину наявних робочих місць за 4 роки можуть витіснити роботи, прогнозують у ВЕФ. В результаті на вулиці можуть опинитися близько 75 млн осіб по всьому світу. Щоправда, знайти новий заробіток їм буде неважко.

Читайте: Хто в Україні отримує від 25 тис. у місяць: експерт назвав найперспективніші професії

Експерти Форуму анонсують появу величезної кількості нових послуг і продуктів. Компанії розширюватимуть діяльність, розроблятимуть нові пропозиції. Технології розширять можливості, дозволять більше заробляти. Все це дасть можливість створити 133 млн нових робочих місць. "Можуть з'явитися нові робочі ролі, які більш пристосовані до поділу праці між людьми, машинами і алгоритмами", — йдеться у звіті.

Вже через 4 роки машини виконуватимуть 44% всієї фізичної праці, 55% задач, пов'язаних із пошуком і обробкою інформації. Недоторканими залишаться сфери зайнятості, які вимагають спілкування з клієнтом. Єдине, з чим поки що не можуть впорається роботи і алгоритми — емоційний інтелект.

Як не втратити роботу: базовий дохід та інвестиції

За наявних обставин уряди мають втрутитися в ситуацію і підвищувати технічну освіту громадян різного віку, зазначається у рекомендаціях ВЕФ. Паралельно необхідно розвивати когнітивні (психічні) навички: вміння працювати у команді, правильно спілкуватися з людьми, викликати до себе прихильність співрозмовника тощо.

"Покращення в освіті і надання навичок має бути збалансоване з попитом. Уряди можуть допомогти стимулювати створення робочих місць за рахунок додаткових державних інвестицій", — йдеться у рекомендаціях. Причому можна залучати як приватних інвесторів, так і надавати державні гарантії.

Читайте: Українці зможуть йти з роботи раніше: як змінять робочий день

Цікаво, що у своїх рекомендаціях провідні економісти вкотре порушили ідею базового доходу, яка активно обговорюються в розвинених країнах по всьому світу. Ідея проста: роботи і нові технології підвищать результативність, дозволять більше заробляти. Але гроші будуть концентруватися в руках бізнесу, тоді як робочі ризикують залишитися незатребуваними. Тому влада може підвищити податкове навантаження, а отримані кошти витратити на соціальний захист тих, хто не зміг "влитися" в нові реалії.

Найсміливіший підхід — виплачувати всім "базовий дохід". Це сума, якої вистачатиме на життя і яка виплачуватиметься незалежно ні від чого. Тобто людина зможе не працювати, але отримувати гроші просто так. І деякі країни вже серйозно замислюються над подібними виплатами. Поки що ідея перебуває на етапі експерименту. Наприклад, у Швейцарії за приватні кошти жителям Рейнау (там живуть близько 1,3 тис. осіб) почали виплачувати $2,5 тис. щомісяця. Це близько 70 тис. грн. Для України сума вражаюча, а для Швейцарії — необхідний для комфортного життя мінімум. Подібний експеримент також проводять у Фінляндії: там вибрали 2 тис. безробітних і почали їм виплачувати по 560 євро як базовий дохід. За інформацією ВЕФ, базовий дохід також тестують у Нідерландах, Кенії, Індії та Бразилії.

Головна мета цих експериментів: з'ясувати, як поводитиметься людина, якій для життя необов'язково працювати. Якщо "піддослідні" продовжать виявляти економічну активність, реалізовуватимуть себе, шукатимуть додатковий заробіток і розвиватимуться, отже, експеримент пройшов удало. Якщо ж базовий дохід призведе до того, що жителі обраних містечок і сіл зовсім перестануть брати участь у житті суспільства і не виявлятимуть економічної активності, це може зіграти проти ідеї введення базового доходу.

"Вивчення пілотних схем такої моделі матиме вирішальне значення для всіх урядів протягом періоду 2018-2022 років", — резюмують економісти.

Але поки базовий дохід лише перспектива, працівникам по всьому світу доведеться самим нести відповідальність за своє майбутнє. І без базових навичок програмування, вивчення нових технологій і ринків, залишатися "на плаву" буде вкрай важко.

Що чекає на українців

У країнах, що розвиваються, до яких відноситься і Україна, процес трансформування ринку праці проходитиме із запізненням у 5-7 років, прогнозують провідні аналітики, зокрема з компанії Mckinsey. Поки у всьому світі користуються попитом інженерні таланти, український ринок праці все ще страждає від нестачі робочих рук.

Цього року перелік професій загальнодержавного значення (ті, які мають особливе значення в масштабах країни і отримують підтримку у вигляді підвищених стипендій для студентів тощо) доповнили такі професії як: зварювальник, слюсар, монтажник.

"Думаю, роботодавці, побачивши назви цих професій, можуть оцінити, що зараз це дійсно одні з найбільш дефіцитних професій на ринку праці", — цитує прес-служба відомства міністра освіти і науки Лілію Гриневич.

Читайте: Ринок праці потребує випускників ПТУ

— МОН

HR-експерт Олекандр Білоус впевнений: найближчими десятиліттями Четверта промислова революція кардинально не вплине на український ринок праці. Фізична сила залишається затребуваною, а через трудову міграцію дефіцитними стають робітничі професії.

"Чому активніше змінюється ринок праці в розвинених країнах? Не тільки тому, що там якісь особливі технології. Доступ до цих технологій відкритий і нашому бізнесу. Просто якщо в Німеччині робітникам платять 3 тис. євро, звичайно, їм вигідніше встановити автоматизовану систему, яка дозволить звільнити 100-200 осіб і за рік система повністю окупиться. У нас же із зарплатами 5-7 тис. грн така система окупатиметься десятиліттями! Дешева робоча сила гальмує прогрес", — упевнений експерт.

Водночас вчена Лідія Ткаченко радить українцям звернути увагу на ситуацію у ЄС. Там називають сферами майбутнього IT і здоров'я (зокрема експертів щодо здорового способу життя, медиків тощо)

"Важко зрозуміти, як розвиватиметься ринок праці. До агросектора багато людей не потрібно, промисловість не розвивається так активно. Чітких секторів, точок зростання, немає. У Євросоюзі серед перспективних сфер традиційно називають IT і здоров'я. Причому включають в останню сферу не лише медицину, а й усе, що пов'язане зі здоровим способом життя", — розповідає старший науковий співробітник Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко.