Ціни на нафту відновилися після обвалу напередодні
Вартість травневих ф'ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures з початку торгів у вівторок, 31 березня, становила $22,88 за барель, що на $0,12 (0,532%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії, втім протягом дня ціни почали відновлюватися, демонструючи позитивну динаміку.
За підсумками торгів у понеділок ф'ючерси впали на $2,17 (8,7%) – до $22,76 за барель, передає Investing.com.
У вівторок, 31 березня, на момент написання новини середня ринкова ціна нафти марки Brent досягла позначки $27,26, подорожчавши на 3,18%. Нафта марки WTI подорожчала ще сильніше – ціна виросла на 6,02% до рівня $21,3.
З огляду на уповільнення світової економіки та падіння попиту споживачів на нафтопродукти, ціна $10 за барель WTI або навіть Brent "анітрохи не виключена" й може бути досягнута вже на початку-середині другого кварталу, сказав MarketWatch редактор Sevens Report Research Тайлер Річі.
У понеділок, 30 березня, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп і президент Росії Володимир Путін в ході телефонної розмови обговорили питання стабілізації енергетичних ринків. Лідери країн домовилися про продовження переговорів щодо проблем нафтової галузі за участю міністрів енергетики.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
Саудівська Аравія оголосила нафтову війну Росії та знизила ціни на нафту в Європі.
Через розрив договору з ОПЕК Росія втрачатиме $100-150 млн на день (або понад $3 млрд на місяць).
Акції російських компаній на біржі в Лондоні впали після початку торгів. У лідерах падіння – папери нафтогазових компаній. Торги відкрилися зниженням на 17-33%.
У Росії різке зростання курсу долара може підвищити вартість імпортної техніки на 20-40%.
У Росії трапився черговий обвал курсу рубля. На Московській біржі в середу, 25 березня, вартість долара подолала психологічну позначку в 79 рублів, піднявшись до 79,20 руб./$.
Всього за один тиждень після початку нафтової війни між Росією та Саудівською Аравією й обвалу рубля інвестори вивели з РФ понад $1,4 млрд.
Цінову нафтову війну між Росією та Саудівською Аравією шведський економіст Андерс Аслунд охарактеризував як особистий конфлікт глави "Роснафти" Ігоря Сечіна з наслідним принцом Мухаммедом ібн Салманом.