Монопольні ігри: навіщо порт "Южний" вдарив по "Укрзалізниці"?

Скандал навколо монопольного зговору двох портів – МТП "Южний" і "ТІС" проти вітчизняних ГЗК і "Укрзалізниці", через що в Україні зараз практично зупинена перевалка руди на експорт, обростає додатковими деталями. Вкрай неприємними для в.о. директора порту Сергій Ковшаря. Пахне корупцією, особистим інтересом і не тільки.

Суть питання

Вчора з'явилася інформація, що державний порт "Южний" в Одесі та розташований на його території приватний порт "ТІС" спільно висунули ультиматум постачальникам залізної руди, яка займає 10% від усього українського експорту, а заодно і перевізникам – тобто залізниці, підписатися на явно невигідні умови. За нашими даними, мова йде про підвищення ставки на перевалку більш, ніж на третину.

Це загрожує зупинкою ГЗК, а державна "Укрзалізниця", яка і так перебуває у жалюгідному стані (збиток за 2020 рік – 12 млрд грн і багато десятків мільярдів дорогих кредитів) за словами генерального директора Федерації роботодавців транспорту Володимира Гусака, втратить до 3 млн тонн вантажів (10% вантажообігу), а в грошах буде втрачати по півмільярда гривень на місяць.

Фактично виходить, що одне державне підприємство – Морський торговий порт (МТП) "Южний" свідомо завдає шкоди іншому держпідприємству "Укрзалізниці", та ще й стратегічно важливого, і робить це під час зміни керівництва у Міністерстві інфраструктури, якому обидва вони підпорядковані. Зручний момент для нанесення удару.

Пікантності ситуації додає той факт, що бажання різко підвищити вартість перевалки залізорудної сировини синхронно виникло у "ТІС" і "Южного" відразу після того, як фірма MV Cargo, яка управляє терміналом Neptune і входить в структуру бізнесу "ТІС" через АМКУ вибила собі в порту "Южний" істотну знижку на портовий збір.

Добре поінформовані експерти стверджують, що насправді мав місце "договірняк", який прикрили рекомендацією АМКУ "усунути дискримінацію при нарахуванні портових зборів операторам". Інакше, як пояснити, що порт "Южний", у якого з початку року великі збитки, почав щедро роздавати "дисконти" своїм партнерам.

До речі, збитки порту і підвищення ставки на перевалку руди теж взаємопов'язані – це частина "стратегії" виконуючого обов'язки директора МТП "Южний" Сергія Ковшара, який гарячково шукає шляхи збереження на посаді (бажано, без приставки в.о.) у вкрай несприятливих для себе обставинах.

Спеціаліст широкого профілю

Сергій Ковшар був призначений на посаду виконуючого обов'язки директора порту "Южний" наказом Міністерства інфраструктури України від 21.08.2020 №66-Ос. На момент його призначення, на рахунках порту перебувало понад 1,2 млрд. грн. Прямо скажемо, непоганий стартовий капітал.

Сам Ковшар великого досвіду в портовій галузі не мав. Уродженець Чернігівської області, випускник Сосницького сільськогосподарського технікуму і Харківського сільськогосподарського інституту, він встиг попрацювати бухгалтером на цукровому заводі в Харкові, заступник директора з економіки та фінансів на держпідприємствах системи "Укрмедпром". Був в.о. директора КП "Теплопостачання Одеси" і КП "Одеські інженерні мережі".

Кажуть, що на цих посадах він потрапив в поле зору співвласників порту "ТІС" і ті, використовуючи свої зв'язки в столиці, пролобіювали його призначення замість Олександра Олійника, звільненого колишнім Міністром інфраструктури Владиславом Криклієм, незважаючи на позитивні фінансові результати (обгрунтовані претензії до Олійника були з інших питань, але не це тема даної статті).

Дійсно, 2019 рік став для "Южного" рекордним за обсягом вантажоперевалки: усього через порт пройшли 15,1 млн тонн різних вантажів, що на 23% більше торішнього показника. У 2020 році порт так само отримав 589 млн грн прибутку і перевалив 18,8 млн тонн вантажів. Це на 24% більше, ніж у 2019 році. А ось перший квартал 2021 року порт "Южний" закінчив зі збитками в 54 млн грн. У чому секрет такої динаміки – зліт і падіння показників? У руді! Але ключові питання – у чиїй руді і хто мав від цього вигоду?

"Курський транзит"

За даними GMK Center, експортна перевалка залізорудної сировини через морські порти України в 2020 році зросла на 35,1% порівняно з 2019 роком – до 34,2 млн тонн. А "Южний" в 2020 році наростив експортну перевалку залізної руди на 53% порівняно з 2019 роком – до 13,7 млн тонн.

Ковшар роздавав оптимістичні коментарі, у яких заявляв, що "після максимально високих показників минулого року наші плани на 2021 рік ще більш масштабні. Ми готові до успішного виконання договірних зобов'язань, збільшуючи швидкість і поліпшуючи якість вантажних робіт. Планується розпочати реалізацію важливих проєктів з модернізації підприємства. У 2021 році особливу увагу будемо приділяти проведенню поточного ремонту для забезпечення безперебійної роботи перевантажувальної техніки".

Але при цьому він скромно замовчував, що згадані високі показники були досягнуті за рахунок транзитних поставок російської руди з Михайлівського гірничо-збагачувального комбінату (Железногорськ, Курська область) через порт "Южний".

Поки йшов "курський транзит" керівник порту Ковшар, а такожйого партнери з "ТІС", де основним власником (за випадковим збігом) є російський сировинний трейдер Олексій Федоричев, могли не турбуватися про свої особисті доходи.

Але останнім часом Михайлівський ГЗК і його трейдер "Металоінвест" перестали перевалювати свою руду через потужності "Южного": вантажі пішли на відкритий у жовтні 2020 року термінал "Ультрамар" в порт "Усть-Луг". І транзит руди в січні 2021 року обвалився майже у 16 разів порівняно з січнем 2020 року.

Тяжкі часи

Ковшар занепокоївся. Перебуваючи, як нині модно говорити, у теплій ванні, він наобіцяв керівництву Мінінфраструктури зростання чистого прибутку і відповідно надходжень до бюджету від держпідприємства.

Відповідно до фінансового плану державного стивидора МТП "Южний" на 2021 рік, чистий прибуток повинен скласти 170 млн грн: 110 млн грн – дивіденди до держбюджету і 60 млн грн – на розвиток.

Ще недавно Ковшар замахувався на модернізацію експортного перевантажувального комплексу, будівництво перевантажувального комплексу та нової електропідстанції, поліпшення стану на припортовій станції "Берегова", де постійно виникають затори вагонів з невивантаженою рудою.

Але на тлі падіння фактичних обсягів перевалки на 19% (4,4 млн тн / 3,5 млн тн) і невиконання дохідної частини фінансового плану порту на 20,5% (559,9 млн грн / 445,1млн грн) всі ці плани втрачають актуальність. Якщо коротко – у порту зараз все погано.

Бий своїх...

Великі фінансові неприємності не завадили Сергію Ковшару виписати собі з початку 2021 року премій на 1,5 млн грн. І в цьому криється розгадка, чому він створив проблеми для всієї держави.

Ситуація виглядає так. Пану Ковшару дуже подобається прибуткова посада директора морпорту "Южний". Він усіма силами хоче її зберегти і тому намагається бути зручним для партнерів з "ТІС", у яких зв'язки і вплив у Києві. До того ж, партнери з "ТІС" можуть відкотити комісійні за клієнтів, які зусиллями Ковшара пішли з "Южного" в "ТІС".

Йому потрібно "вирулити" з негативних фінансових результатів роботи порту з початку року і хоча б приблизно зобразити виконання плану модернізації. Причому, все це потрібно здійснити в умовах втрати доходів від транзиту російської сировини. Завдання непросте, тому Ковшар готовий йти на крайні заходи – шантажувати "Укрзалізницю", ризикувати роботою українських ГЗК, експортними контрактами і т.д.

Важко сказати однозначно це "нічого особистого, тільки бізнес" або щось ще? Особливо, з огляду на чутки, що при Ковшарі фірма Wexler Group, яку ЗМІ пов'язують з Віктором Медведчуком, придбала другий найбільший у країні нафтоперевалочний комплекс у порту "Южний", здатний приймати до 1 млн тонн нафтопродуктів. Щоправда, офіційний власник Wexler Group запевняє, що перевалку вони не купили, а тільки орендують, але питання все одно актуальне. Заодно, хотілося б знати, що думають про те, що відбувається АМКУ і Мінінфраструктури. Досить їм відмовчуватися...