Місія нездійсненна: як влада (не) вирішує фінансову кризу "Укренерго"
Нацкомісія з енергетики підвищила тариф на передачу "Укренерго" вдвічі. Майже 29 мільярдів гривень збитку намагаються покрити за рахунок бізнесу, який втрачає конкуренцію. Це заганяє економіку країни в піке, що є наслідок безграмотного управління в українській енергетиці.
Державна компанія "Укренерго", яка забезпечує стабільність роботи енергосистеми, показала реальну фінансову кризу роботи ринку електроенергії України. За підсумком 9 місяців 2020 року компанія отримала рекордний збиток - 28,6 млрд гривень і котиться до банкрутства. Врятувати її не так вже й легко, оскільки вона перебуває між двох вогнів.
Національна комісія, що здійснює регулювання в сфері енергетики (НКРЕКП) поклала на компанію зобов'язання бути донором ДП "Гарантований покупець", який зі свого боку свідомо збитковий у роботі з Енергоатомом, Укргідроенерго і виробниками зеленої електроенергії.
Необхідність фінансових вливань у Гарантованого покупця призводить до того, що НКРЕКП періодично підвищує тариф на передачу електроенергії, щоб в "Укренерго" було більше грошей. Категоричним противником такого рішення виступає бізнес – підприємства і заводи. На них вплив катастрофічний. Вони втрачають конкурентоспроможність через високі тарифи і внаслідок повинні скорочувати людей у нелегкий карантинний час, щоб вижити. Та й загалом зобов'язання, які брала на себе держава не може і не повинен оплачувати бізнес.
Ситуація, по суті, патова. Держава повинна вирішити проблему боргів на ринку електроенергії і водночас не дати підвищити тарифи заводам, фабрикам, середньому бізнесу. У влади залишилося всього лише кілька варіантів вирішення проблем. В іншому разі підвищення тарифів для населення не уникнути вже найближчим часом.
Ринок без ринку
Новий ринок електроенергії було запущено ще 1 липня 2019 року. Його ключовим завданням мало стати формування реальних ринкових відносин між виробниками електроенергії, трейдерами, постачальниками, а також споживачами – населенням і промисловістю.
До цього абсолютно все малоефективно управлялося державними органами без натяку на реальну ринкову конкуренцію.
Наприклад, підприємства купували електроенергію за встановленими державою тарифами; обленерго за часів незалежності були монопольними постачальниками електроенергії, а їх заробітки не вкладалися в розвиток зношених електромереж.
Крім того, весь час існувало перехресне субсидування – коли промисловість втрачала конкурентоспроможність і переплачувала за електроенергію, щоб за неї могло не доплачувати населення. Прибрати його неодноразово рекомендували в ЄС, серед яких Європейське енергетичне співтовариство.
Перші місяці роботи нового ринку, як і пророкували експерти, показали деякий скачок цін на електроенергію для підприємств. Згодом ситуація б стабілізувалася. Однак заводам-споживачам дешевої електроенергії одразу не сподобалося працювати в нових ринкових умовах. За допомогою своїх лобістів у владі вони ввели низку обмежень роботи ринку електроенергії. Це призвело до того, що робота ринкових механізмів була припинена шляхом ручного втручання з боку НКРЕКП під керівництвом Валерія Тарасюка.
За його словами, регулятор може втручатися в ринкові процеси виключно в разі реально небезпечної ситуації.
Так само збереглася система надання пільг населенню за тарифами на електроенергії. Для цього було створено свідомо збиткове держпідприємство "Гарантований покупець". Його борги якраз і доводиться покривати, згідно з діючими правилами, "Укренерго" зі своїх доходів.
Фінансовий колапс
Нацкомісія з енергетики, ефективність якої піддається сумнівам через погану роботу ринку і низку скандалів, намагається гасити пожежу, коли вже все догорає. Нещодавно вона схвалила підвищення тарифу для "Укренерго" на грудень 2020 року до 31 коп за кВт-год, а також має намір встановити високий тариф на весь 2021 рік. Він буде більш ніж вдвічі більшим, ніж на початок 2020 року.
"Спочатку НКРЕКП відкриває численні дірки, щоб трейдери, які мають в активах тільки стіл і стілець, заробляли мільярди гривень на електроенергії, яку виробляє державний "Енергоатом", – написав Гончаренко.
Він наголосив, що підвищення тарифів на електроенергію призведе до знищення бізнесу і зубожіння населення, яке в кінцевому рахунку заплатить за це з власної кишені, купуючи товари та послуги.
Найбільший в Україні металургійний комбінат "АрселорМіттал Кривий Ріг" навіть просив Верховну Раду ввести мораторій до кінця 2021 року на підвищення тарифів "Укренерго" на диспетчеризацію та передачу електроенергії.
Незважаючи на це, за рахунок підприємств НКРЕКП хоче закрити дірки, які формувалися вже досить давно. Так, наприклад, Гарантований покупець забезпечує пільгові ціни на електроенергію для населення, продаючи за безцінь електроенергію атомних станцій.
Використання міфу про нібито дешевизну електроенергії АЕС владою – Кабміном, президентом та іншими чиновниками вже призвело до того, що "Енергоатом" стає глибоко збитковим. Компанія в січні-вересні 2020 року отримала чистий збиток у розмірі 5,3 млрд грн проти 4,2 млрд грн чистого прибутку за аналогічний період минулого року.
Така реальна ціна пільгових тарифів на струм для населення, які востаннє підвищувалися 1 березня 2017 року. Населення платить 90 коп за кВт за перші 100 кВт, а все, що понад – 1,68 грн за кВт-год.
Через перехресне субсидування, що залишилося, наявність корупційних схем на ринку електроенергії і загрози зупинити промисловість, держава порушує свої обов'язки перед Європейським союзом і звичайно ж інвесторами, які вклали кошти в розвиток зеленої енергетики в Україні.
Погодившись на безпрецедентне скорочення тарифів і підвищення відповідальності для підприємств ВДЕ, інвестори не отримали обіцяного. Держава не розрахувалося з боргами і порушує обіцянку забезпечувати своєчасність оплати за зелену електроенергію.
Тарифні паразити "Укренерго"
В умовах багатомільярдних збитків "Укренерго" перебуває під гнітом двох фінансово-промислових груп. Перша – це підприємства групи "Приват", які майже з самого початку роботи нового ринку електроенергії, за допомогою підгодованих судів отримали право платити "Укренерго" за заниженим тарифом на електроенергію.
Перспективи виграти ці суди компанією "Укренерго", щоб отримати недоплачені суми від підприємств "Привату", мізерно малі.
Разом із тим, є великий ризик, що сумлінні підприємства, які раніше все ж платили "Укренерго" звернуться в ті ж суди з вимогою повернути переплачені "Укренерго" гроші. Адже чому одним можна, а іншим – ні?
До другої ФПГ відноситься структура людини №2 в списку найбагатших українців – Віктора Пінчука. Йдеться про трубно-колісну компанію "Інтерпайп", яка з літа поточного року домагається пільги на електроенергію для свого сталеплавильного заводу Інтерпайп Сталь.
Як неодноразово писали ЗМІ, народний депутат Дмитро Кисилевський, який раніше працював в "Інтерпайпі", заклав у законодавстві термін зелена металургія. Нібито екологічні метзаводи повинні платити менше "Укренерго".
"Вважаю цю норму глибоко несправедливою. Такою, що, по суті, ставить у нерівні умови різних споживачів. Що особливо сумно – цю пільгу отримають підприємства з цього переліку – оплатять всі інші споживачі", – заявляв у вересні глава НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький.
НКРЕКП не намагається нічого з цим робити і за розрахунку тарифу "Укренерго" на 2021 рік, крім підвищення тарифу для промисловості, хоче дати можливість платити підприємствам зеленої металургії всього лише 9 коп. за кВт-год.
За підрахунками "Укренерго", для "зеленої металургії" на рік знадобиться 878 млн кВт-год електроенергії, 500 млн з яких щорічно споживає завод "Інтерпайп Сталь".
"Це означає економію для приватної компанії більше 200 млн гривень, які переплатимо ми з вами, магазини і підприємства. Тобто бізнес і кожен українець повинен заплатити більше, щоб завод "Інтерпайпу" заплатив менше", – пояснила нардепка фракції "Слуга народу" Людмила Буймістер.
До отримання цієї пільгової ціни заводу Пінчука залишилося зробити всього 1 крок – отримати довідку в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України, яке курирує віцепрем'єр-міністр Олег Уруський.
Уникнути підвищення тарифів для населення
В енергосистемі України катастрофічний дефіцит коштів. Пішло багато часу на непотрібні дискусії. Але знайти тимчасове рішення для стабілізації ситуації влада ще може.
Нещодавно стало відомо, що держава відмовилася випускати ОВДП для фінансування "Укренерго" на 19,8 млрд грн. Разом із тим, з'явилися деякі поліпшення в наданні "Укренерго" держгарантій для залучення кредитів.
4 листопада Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №4119 "Про внесення змін до Державного бюджету на 2019", в якому, зокрема, йдеться про надання державних гарантій компанії "Укренерго" для можливості залучення кредитів на поліпшення фінансового стану компанії. Відповідний був переданий до другого читання за скороченою процедурою.
Андрій Конеченков, Голова правління Української вітроенергетичної асоціації, зазначає: "Цей законопроєкт після набуття чинності дійсно дозволить вирішити низку існуючих фінансових проблем на ринку, стимулювати здійснення своєчасних розрахунків за поставлену електроенергію та унеможливить подальше погіршення ситуації в секторі".
Для інвесторів у ВДЕ ухвалення цього Законопроєкту є черговим сигналом від державної влади про готовність співпрацювати на взаємовигідних умовах.
Конеченков зазначив, що залишилося не так багато часу до кінця року, тому депутатам важливо встигнути проголосувати за відповідний законопроєкт, а Кабмін повинен допомогти "Укренерго" залучити кредити.
До того ж, згладити ситуацію, як уже порахували навіть у НКРЕКП, має виділення грошей на фінансування зеленої енергетики частково з бюджету. За інформацією гравців ринку, мінімум 20% коштів за зелену електроенергію має бути закладено в бюджеті 2021 року. А це близько 11 млрд грн.
"До сьогодні ми не просили з бюджету гроші і ніколи їх не брали, тільки платили в бюджет. Проте наразі, я думаю, без бюджету вони не впораються. НЕК "Укренерго" в катастрофічній ситуації фінансовій. У нього така ж заборгованість перед "Гарантованим покупцем", все по ланцюжку", – пояснив член Української асоціації відновлюваної енергетики, генеральний директор компанії "Екотехніка – Велика Добронь" Владислав Жовніренко.
Ці всі варіанти в комплексі можуть тимчасово загасити пожежу. Водночас простого виходу з фінансової кризи на ринку електроенергії немає. Щоб врятувати від банкрутства "Енергоатом", "Укренерго" та не впустити промисловість, владі рано чи пізно доведеться йти на підвищення тарифів для населення. Але буде це зроблено в плановому режимі чи аврально через банкрутство державних підприємств енергосектора і повну зупинку бізнесу – покаже час.