Відео дня
Купив куртку і втратив усі гроші: як лжепродавці залишають українців без копійки
Українські шахраї активно освоюють інтернет: створюють фейкові сайти, крадуть дані банківських карток і продають неіснуючі товари з величезними "знижками". Із кожним роком кількість витрачених у мережі грошей зростає. Тільки за минулий рік в Україні приріст таких операцій становив приблизно 70%, за середнього чеку в 382 грн — в інтернеті витратили майже 100 млрд грн. Цим і користуються зловмисники.
OBOZREVATEL з'ясував, як українців дурять лжепродавці і на що варто звернути увагу.
Покупець, банкір і OLX
Намагаєтеся щось купити або продати на OLX, будьте готові, що будь-який із тих, хто зателефонував, може виявитися шахраєм. Схема працює не перший рік, але залишається ефективною. З лжепродавцями все просто. Вони завжди просять передоплату — це головний маркер, який повинен одразу ж насторожити.
Продавці кажуть про те, що їх нібито вже багато разів "кидали", вони відправляли товар і після покупки їх не забирали, чи що у них велика черга бажаючих, тож продадуть тому, хто точно хоче купити і вже готовий надіслати передоплату.
Ще одна поширена схема — обман продавців. "Я два тижні тому намагалася продати на OLX стару сукню", — розповідає мешканка Дніпра Марина. Дівчина вказала бажану ціну і свій номер телефону. Уже через 10 хвилин зателефонувала покупець, котра нібито зацікавилася оголошенням.
"Сказала, що їй от дуже терміново потрібна ця сукня, і вона хоче одразу надіслати всю суму мені на карту. Ну я, звичайно, запропонувала відправити післяплату або просто внести передоплату, якщо вона так хоче. Але вона хотіла одразу заплатити мені ці 3 тисячі гривень. Я дала їй номер карти. Вона пообіцяла переслати гроші й перетелефонувати мені. Адресу нібито вона уточнить пізніше — сказала, що хотіла одразу дочці відправити і дізнавалася ще, чи зможе та забрати", — розповідає дівчина.
Через годину після дзвінка пролунав ще один. Цього разу нібито телефонував представник банку. Він пояснив: потрібно авторизувати переказ на 3 тисячі гривень. Для цього "працівник банку" попросив назвати номер картки.
Читайте: ''Міняли гроші на фантики'': у Києві викрили банду шахраїв-іноземців
"Я попросила передзвонити трохи пізніше, а сама зателефонувала на гарячу лінію банку. Вони сказали, що ніхто мені не повинен телефонувати, платіж на 3 тисячі гривень мені не надходив", — продовжує дівчина.
Довірливі українці називають персональні дані своєї картки, розраховують отримати переказ, а замість цього позбавляються усіх коштів зі свого рахунку. Важливо пам'ятати, що співробітник банку не буде питати ні номер банківської карти, ні термін її дії, ні CVV-код.
Фейковий магазин: крадуть інформацію і гроші
"Шахраї створюють для вас фальшиві магазини", — йдеться у пості кіберполіції у соцмережах. Працюють вони за двома схемами. Перший крок — створити вітрину. Дизайн повинен нагадувати вже існуючі сайти, вселяти довіру. Для цього на головній сторінці розміщують логотип великої платіжної системи або банку, що нібито підтверджує партнерство з ними. Далі або потрібно "пришити" до сайту спеціальну програму, яка буде красти дані карти, або розмістити реальні контакти і збирати оплату за неіснуючий товар.
Найчастіше, після скарги правоохоронцям, кіберполіція сайт закриває, але вже через декілька днів шахраї відкривають схожий із іншою адресою. "Шахраї створюють навіть каталоги для несправжніх інтернет-магазинів або розміщують фіктивні оголошення про продаж на загальнодоступних майданчиках. Фахівці Асоціації ЄМА майже щодня фіксують появи нових фішингових сайтів", — заявляють в асоціації членів платіжних систем.
Фішингові сайти (від англійського слова "рибалити") крадуть дані картки. Довірлива жертва думає, що вводить дані своєї картки, номер, термін дії, CVV-код і пароль для того, щоб оплатити на сайті, наприклад, куртку. Всю інформацію копіює спеціальна програма, а потім із картки знімають гроші.
Читайте: В Україні активізувалися шахраї у мережах: як не втратити гроші
Щоб "врятуватися" від шахраїв, краще користуватися магазинами, адреси яких розташовані на доменах "ua" або "com". Також у поліції радять користуватися українськими ресурсами (їх легше потім простежити і притягнути до відповідальності людей, які за ними стоять). Важливо також ознайомитися із відгуками тих, хто вже користувався сайтом. Причому не варто звертати увагу на відгуки безпосередньо на майданчику магазину — знайдіть за назвою магазину згадки про нього у соціальних мережах, на форумах або у ЗМІ.
Важливо не використовувати основну картку для платежів онлайн, радить операційний директор 10Guards Віталій Якушев. Для цього можна завести окремий рахунок, розрахований спеціально для покупок у мережі. Поповнювати його варто тільки у той момент, коли ви збираєтеся що-небудь купувати.
"У такому випадку, навіть якщо інформація щодо вашої картки потрапить у руки зловмисників, ви зможете заморозити останній платіж і не втратите гроші, в крайньому випадку — втратите суму чергового траншу", — пояснює експерт.