Культенко про діяльність ТСК щодо захисту інвесторів: наша мета – чесний бізнес та чесні взаємовідносини з боку держави

7 хвилин
36,8 т.
Культенко про діяльність ТСК щодо захисту інвесторів: наша мета – чесний бізнес та чесні взаємовідносини з боку держави

Парламентська тимчасова слідча комісія з питань захисту прав інвесторів сприяє розблокуванню та поверненню коштів підприємців, завдяки чому в економіку країни за перший рік роботи повернуто 5,5 млрд грн. інвестицій. Зараз ТСК поновила роботу та вже має вирішений кейс на 6 млрд грн інвестицій. В найближчих планах ТСК - продовження реформи АРМА, боротьба з рейдерством та новий закон проти несправедливих штрафів Держспоживслужби.

До обрання народним депутатом Ви були бізнесменом – транспортна інфраструктура, торгівля, заклади громадського харчування. Які проблеми Ви мали з огляду на несприятливий інвестиційний клімат в Україні? Які заходи з його покращення ініціюєте та втілюєте як депутат?

У той час, коли я займався бізнесом, ще й таким, що має на меті в синергії змінювати громадські простори, взаємодія з органами влади ніколи не була простою. Хоча це питання взаємної вигоди підприємців та міста – власне прямі інвестиції в комфорт жителів Києва. Замінити старі обшарпані зупинки громадського транспорту з незрозумілими незаконними нагромадженнями та інфраструктуру довкола відповідно до встановлених норм, аби вони вписувалися в образ міста, – здавалося б, хороша мета, однак з палицями в колесах нам доводилося боротись. З "наїздами", неправомірними рішеннями…

Відео дня

Ми об’єднувались в організації і тільки так нас хоч трохи чули. Проблеми бізнесу в Україні я відчув на собі і розумію, наскільки важливо боротися за справедливість. Тому зараз я не ігнорую звернень від будь-якого бізнесу, неважливо, малий це підприємець чи промисловий гігант.

Я підтримую та є співавтором низки законопроєктів, що захищають бізнес та створюють кращі умови для його роботи, як то, наприклад, реформування АРМА, "Дія.Сіті" тощо. Проте справжня допомога бізнесу сьогодні для мене – це тимчасова слідча комісія із захисту прав інвесторів. Тут розглядаються реальні кейси та проблеми бізнесу, комісія – це комунікативний майданчик і допомога. Отримавши звернення, ми можемо пройти важкий шлях разом із бізнесом. Це постійні нагадування контролюючим та виконавчим органам влади щодо вирішення конкретних проблем, участь у судових засіданнях та вивчення справ. І, звісно ж, законодавчі зміни – вони необхідні для того, щоб тих проблем, з якими до нас звертаються, не було в принципі.

Чи є практичні результати діяльності ТСК?

Звісно. Це повернуті або розблоковані мільярди гривень інвестицій, які вже пішли в економіку нашої країни. За перший рік роботи це 5,5 млрд грн, у цьому році вже є вирішений кейс на 6 млрд грн інвестицій і декілька поменше. Це також нарешті винесені судові рішення у справах, що тягнулися роками, де держава не повертала кошти бізнесу, де були рейдерські захоплення, де підпис одного дрібного чиновника заблокував мільярдні інвестиції в Київську область. Наразі ці питання вирішені.

ТСК працює за принципом майданчика для всіх сторін. Ми часто залучаємо до обговорень представників різних органів влади. Так, відзначу досить плідну співпрацю з Генеральним прокурором Іриною Венедіктовою, Міністром внутрішніх справ Денисом Монастирським, який буквально в перші місяці своєї роботи на посаді разом з нами організував велику зустріч з представниками бізнесу. Результатом стало створення нового підрозділу в правоохоронних органах, який займатиметься виключно питаннями захисту інвесторів.

Власне, вся група, яка брала участь у цій зустрічі, до сьогодні активно співпрацює, включаючи бізнес та асоціації. Це ще раз підтверджує, що наші наміри та наміри Дениса не є формальністю. Вже заплановані робочі групи з питань детінізації ринку пального, боротьби з контрафактом; взято в роботу кілька кейсів по рейдерству. Це пряма співпраця правоохоронців, законодавчої влади та бізнесу, який хоче працювати в чесних умовах. І це дає результат.

Великого розголосу в ЗМІ набуло судове протистояння шведської компанії "Scania" з її дилером компанією "Журавлина". Як впливає цей скандал на інвестклімат в Україні? Яка позиція ТСК щодо цієї справи? Безсумнівно, такі ситуації впливають на інвестклімат в країні. Але як саме впливають, можемо зрозуміти, відповідаючи на питання: "Чи відновлюється справедливість?". У даному випадку вона відновлена.

Питання недобросовісних партнерів, які можуть працювати з інвестором, актуальне не лише в Україні, а й по всьому світу, а от чи зможе компанія та інвестор захистити свої права – це вже те, з чим ми як законодавчий орган влади можемо працювати і змінювати.

Ми навряд чи можемо спіймати за руку всіх недобросовісних підрядників. А от зробити невигідним діяти не в межах закону та договорів можемо – над цим і працюємо. Скажу, що коли тільки "Scania" звернулася до нас, однозначної позиції не було, тому спілкувалися зі всіма учасниками спору та вивчали ситуацію. Зараз, гадаю, маємо хороший сигнал для інвесторів: якщо навіть з вами трапиться неприємна ситуація і ваші права буде порушено, інвестняня у вигляді ТСК в нашій країні зможе вам допомогти, аби все було за законом.

Інша скандальна ситуація – штраф "Новій Пошті" у розмірі 326 млн грн, який Держспоживслужба спочатку наклала, а потім скасувала через процесуальні порушення в ході перевірки. Як унеможливити подібні дії, що шкодять інвестклімату?

Хоча справа "Нової Пошти" не була кейсом ТСК, ми, звісно ж, не могли її не помітити. З цього питання вже збирається велика зустріч з бізнесом 15 листопада та готується відповідний законопроєкт. Суть якого – якраз зменшити ймовірність накладення завищених штрафів не тільки конкретно для "Нової Пошти", а й в цілому для бізнесу. Сподіваюсь на активну участь бізнес-спільноти, аби цей законопроєкт приніс бажані зміни.

"Нова Пошта" – дуже велика компанія, тому їй легше відстоювати справедливість. А що робити малому та середньому бізнесу, який потерпає від несправедливого тиску перевіряючих органів? ТСК може запропонувати алгоритм, який допоможе МСБ протистояти подібним "наїздам"?

Ми можемо запропонувати навіть більше ніж алгоритм – це зміни до закону, про які я говорив. Проте ідеальних законів не існує і не завжди є гарантія їх виконання, тож якщо ваш бізнес опинився в ситуації, подібній до "Нової Пошти", незалежно від того, велика ви компанія чи ні, потрібно йти до суду та оскаржувати такі рішення. Звісно, якщо ви впевнені в своїй правоті та чесно провадили діяльність підприємства. Сподіваюсь, із прийняттям зазначених змін таких ситуацій траплятиметься дедалі менше. Якщо зіштовхуєтеся з нетиповими проблемами та "наїздами", звертайтесь до нас. Такі звернення можуть підштовхнути зміни до законів. Ми публічно говоримо про великі кейси, але це не означає, що не розглядаємо справи малого та середнього бізнесу.

Чому назріла реформа АРМА? Якою в ТСК бачать реформовану АРМА?

Назріла через звернення до ТСК компаній, які постраждали від неправомірних дій агентства. Це послугувало одним із тих тривожних дзвіночків, що вимагають приділити цій темі більше уваги та пришвидшити запуск реформи. А причина реформування цілком зрозуміла – замість роботи з активами, що потрапляють до нього, агентство стало державним рейдером і почало саме вирішувати, яким активам до нього потрапляти. Схема досить проста: заводиться справа, наприклад, на власника заводу через "зручного" прокурора в області (завести справу та отримати рішення суду – це різні речі, зауважу, це не так складно зробити); наш власник опиняється під слідством і, в якості запобіжного заходу, в нього конфісковують майно без рішення суду. Поки в суді наш власник заводу підтверджує свою невинуватість, агентство вже продає майно, і повернути його вже досить важко.

За новим законом АРМА не зможе продавати майно без згоди власника та не зможе конфісковувати майно без рішення суду. Тобто, нарешті повернеться до суті свого заснування – управління активами, які потрапляють до нього за рішенням суду. Все, що "криво лежить" і в чого є власник, провину якого не доведено в суді, а покаранням не є відчуження майна, залишиться у власника.

Дивлячись на такі кейси, стає зрозумілим, що якщо агентство так чинило протягом багатьох років, то система частково прогнила й у кадровому складі, адже є ті люди, які брали участь у таких схемах.

ТСК брала участь у вирішенні конфлікту між іноземним ритейлером "Ашан" та АРМА. Розкажіть про це.

Це якраз один із тих кейсів, який показав, що справи з АРМА йдуть не дуже добре для бюджетів країни та міст, але дуже добре для наповнення чиїхось кишень. "Ашан" планував будівництво великого комплексу в Одеській області, інвестиції на 6 млрд грн. Для людей та країни це тільки плюси – інвестиції, робочі місця, великі суми податків на рік до місцевого бюджету. Ділянку придбали та планували будівництво. Але їх ділянка опинилася в АРМА, яке не довго думаючи продало її за 5% від собівартості.

Цей кейс був досить складним, як власне багато з тих, що потрапляють до нас. Відбулися тривалі обговорення. Тут також треба подякувати Галині Янченко за впертість у хорошому розумінні цього слова та роботу з усіма учасниками процесу. Зазвичай на судових засіданнях присутні були також представники нашої ТСК. Сьогодні ми вже можемо говорити про завершення справи по "Ашану", адже є вирок Верховного суду на користь компанії. Але тяганина за цей час забрала не тільки ресурси в компанії, але й податки в розмірі 150 млн грн на рік.

Власне ось – яскрава причина, чому назріла реформа АРМА.

Які напрями вдосконалення законодавства щодо створення умов для інвестиційної діяльності особисто Ви вважаєте пріоритетними?

Є глобальні реформи, які вплинуть на весь бізнес в країні. Одна з найважливіших ланок, що впливає на інвестиційну привабливість, – це судова система. Коли вона працює правильно та чесно, будь-який малий підприємець чи великий інвестор буде почуватися захищеним. Справа не в тому, чи виникають проблеми. Питання – чи можеш ти відновити справедливість. Цими ініціативами займається профільний комітет, який глибоко розуміє проблематику, тому сподіваюсь у реформах на нього.

Також назріло врегулювання питання із завищеними штрафами від державних органів. Історія з "Новою Поштою" – яскравий приклад. На мою думку, ми маємо прийти до формули: чесний бізнес та чесні взаємовідносини з боку держави. Тобто, унеможливити порушення закону з боку підприємців, але й дати їм гідні умови та достатню свободу. Це велика і серйозна мета, до якої ми прагнемо в тимчасовій слідчій комісії.