УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Кризове реформування: як Україна проведе швидку децентралізацію енергомережі

2 хвилини
11,8 т.
Кризове реформування: як Україна проведе швидку децентралізацію енергомережі

Через повномасштабне вторгнення росії в Україну та масовані обстріли інфраструктури, які тривають з жовтня 2022 року, країна має швидко прооводити децентралізацію енергетичної системи. З часів Радянського Союзу в Україні є величезні та надпотужні електростанції, які через складну систему розподілу живлять безліч кінцевих споживачів. Це і до війни становило загрозу, а тепер стало справжньою проблемою.

Про це пише журналіст-оглядач Денис Стаджи.

За його словами, навіть після наймасовіших обстрілів стабільне енергопостачання зберігалося в тих регіонах, де працювали невеликі приватні електростанції - вітряні, сонячні, біогазові тощо. При цьому наразі вже чітко зрозумілим є принцип побудови нової української енергосистеми: має бути безліч дрібних електростанцій, які максимально наближені до споживачів та об'єднані у величезну децентралізовану мережу. Господарства в теперешніх умовах стимулюються переходити на нові, відновлювані та дешеві джерела енергії. Свій приклад навів торік директор української фірми, яка виробляє та встановлює твердопаливні котли. За його словами, одна зі школ такими котлами опалюється.

"Так, це мегаваттник, опікується ним місцевий фермер. Він дає солому, обслуговує, йому держава платить по лічильнику. Ефект вражає: школа велика, взимку у спортзалі діти у трусах тренуються, директор школи іноді дзвонить фермеру: зменш тепло, жарко", - розповів директор.

Він також додав, що такий котел здатен обігріти 4500 квадратних метрів. Також такі котли працюють у Данії, аж 17 тисяч штук. Копенгаген опалюється електростанцією на соломі. Тжж саме у відновлювальних еннергоносіях і є прогрес.

Михайло Бернацький, засновник ТОВ "Рост Агро" на Полтавщині, також розповів, що при виборі альтернативного опалення слід звернути увагу на котли без теплообмінників. Він дійшов висновку, що найбільш зручно використовувати дерев'яну щепу, гранулу та пелети як продукти згоряння.

Україна виробляє колосальну кількість органіки і, якщо раніще її не використовували, тепер вона може стати чудовим джерелом енергії. Це розуміють і українські політики. Зокрема, у липні 2022 року перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що разом з Міністерством фінансів та іншими відомствами вони підтримували розвиток біоетанолу. Також прийнято законопроект №7401, який дозволяє не тільки активніше виробляти технічні та харчові спирти, але й біоетанол можуть бути як культури, які безпосередньо вирощують на полях, так і відходи тваринництва та рослинництва.

Іншим перспективним напрямком є вирощування так званих енергетичних рослин. Така деревна сировина для виробництва тріски, пелетів та навіть дров дозволить рекульттвувати деградовані землі і вирішити низку соціальних проблем на кшал безробіття. В Україні є можливість вирощувати прутоподібну вербу, ліщину, горобину, тополю та вербу. З них можна збирати деревину кожні 4-7 років.

Альтернативними варіантом є вирощування трав'янистих культур. Це міскантус, просо прутоподібне, бодяк та коров'як. Такі енергетичні плантації покращать ґрунти і підвищать цінність земельних ділянок.

Наразі за нинішніх цін на газ використовувати енергокультури стає в рази вигідніше. Про те, що Україна орієнтуватиметься на децентралізовану систему, казав вже і прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, уряд має намір активніше використовувати потенціал відновлюваної енергетики: сонячної, вітрової, гідрогенерації, водневих технологій тощо.