УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Хтось в уряді працює на державу-агресора - ексголова ДРС Ксенія Ляпіна

30,1 т.
Хтось в уряді працює на державу-агресора - ексголова ДРС Ксенія Ляпіна

Кабмін 9 жовтня звільнив голову Державної регуляторної служби Ксенію Ляпіну. Сама вона про своє звільнення дізналася під час робочої поїздки у Житомир – з посту міністра економіки Тимофія Милованова у мережі Фейсбук.

Відео дня

Що стало причиною раптового і вкрай дивного звільнення голови ДРС – особиста неприязнь чи глибокі ціннісні розходження? Куди веде Україну та українську економіку нова влада? Скільки коштуватимуть державі, бізнесу і кожному пересічному українцеві експерименти урядовців-неофітів?

Про це, а також можливість масових протестів та те, як і чому нова влада грає на користь Росії – у відвертому інтерв’ю Ксенії Ляпіної OBOZREVATEL.

Ксенія Ляпіна

- З моменту, коли стало відомо, що вас звільнили з посади голови ДРС, пройшов деякий час. Чи виходили за час, що минув від моменту, коли Милованов повідомив про таке рішення в своєму Фейсбуці, з вами на зв’язок представники Кабміну?

- Жодним чином. Жодного слова про те, що готується таке рішення, що воно буде прийняте чи про те, чим воно обумовлене – не було. Не було також жодних попередніх розмов. Особливо з прем’єром Гончаруком, якого я особисто знаю досить давно і з яким у нас є спільна переписка у месенджері. У різних, скажімо так, "діджитальних системах". Вони просто сховалися.

- Тобто для вас всі ці події стали повною несподіванкою?

- Я могла спрогнозувати, що це буде. Оскільки ми доволі кардинально розходимося з новим Кабміном у поглядах на багато речей: на той же законопроект 1210, на земельну реформу, а особливо – на мікробізнес. Я вважаю, що вони мікробізнес знищують. Хоч роблять вигляд, що його підтримують.

У нас ціннісні розходження. Я завжди виступаю за зміст, а вони - тільки за форму. Тому і різниця виникла. Але, гадаю, навіть з точки зору етики важливо було би зі мною хоч якось поспілкуватися. Бодай письмово повідомити: Ксеніє Михайлівно, ми готуємо от таке рішення – з таких-то причин. Нічого цього зроблено не було.

- І постфактум - теж?

- І постфактум - теж. На даний момент – нічого, крім факту прийняття рішення і розміщення його на сайті. І дуже показового поста Милованова, де він пише, як вони мені вдячні, але "настає нова епоха".

Читайте: Нова реформа: в Кабміні пропонують знизити частину зарплат

- А ви в цю нову епоху не вписуєтеся?

- Насправді я щаслива констатувати факт, що я не вписуюсь в цю "нову епоху". Тому що настала епоха імітації.

- У своєму пості Милованов пише про вдячність вам за все, що ви зробили. І навіщось прикладає скріншот новини, у заголовок якої винесено вашу цитату про те, що заяви міністра економіки відлякують інвесторів і підприємців. Складається враження, що у нього є якісь особисті образи на вас. Чи могли ці образи вплинути на ухвалення рішення щодо вашого звільнення?

Хтось в уряді працює на державу-агресора - ексголова ДРС Ксенія Ляпіна

- Я навіть впевнена в цьому. До призначення Милованова міністром економіки я особисто з ним не була знайома. Познайомились ми у вересні цього року. Я збиралася на перше засідання комітету Верховної Ради з питань податкової та фінансової політики, на якому мали розглядати резонансний проект про касові апарати і кешбек. Милованов наполіг, щоб я зустрілася з ним до засідання цього комітету. Під час зустрічі він повідомив, що вони схиляються до того, аби ліквідувати ДРС як таку, бо не розуміють, чим вона займається. Сказав: ми хочемо розпорошити функції.

Гадаю, цей план вони не полишили. Хіба вирішили його переформатувати. І, власне, вочевидь все це спрямовано на те, щоб ми не могли офіційно займати позицію щодо цих законопроектів – позицію, яка кардинально різниться з позицією "Слуги народу".

Я так розумію, що весь великий політичний досвід Милованова полягає якраз у тому, щоб вчасно зробити донос. Той самий "харчовий ланцюг" з його тренінгів по управлінню. Так він бачить управління – першим зробити донос.

Я – протилежної думки. Переконана, що управління – це спеціалізація. Воно потребує відповідних знань і досвіду. А державне управління кардинально відрізняється від управліннях в маленьких корпоративних структурах на кшталт Київської школи економіки. Дуже поважаю цю організацію, до речі, не можу не відзначити її впливу та значення як школи економіки. Але мені здається, що роль Милованова там – другорядна. Насправді, важливі люди, які знають економіку.

Найбільший досвід Милованова – це інтрига з наглядовою радою Київської школи економіки, коли наглядова рада хотіла його усунути, а він всіх переграв – і прибрав наглядову раду.

Читайте: У Кабміні запропонували українцям посади у владі: шукають начальників

- Якраз заяви Милованова, у тому числі, щодо його обізнаності з економікою, ви й критикували напередодні звільнення, так?

- Так. Він сам заявляв, що нічого не розуміє в економіці і взагалі не цікавився Україною. Розумію, що зараз він говоритиме, що це було вирвано з контексту, що вся лекція була присвячена тому, як він в певний момент змінив свою позицію. Але насправді тут ключове інше. Я в цій країні живу все життя. Брала участь у всіх революціях. А він – не цікавився Україною. У цьому – різниця між нами. Милованов – гастролер, який намагається робити вигляд, що він тут щось робить. А я тут живу. І для мене важливо, що буде з Україною, як буде, що буде з українським бізнесом, що буде з інвесторами…

В цьому ми розходимося. Він – позер, а я - за зміст. От різниця. Майже світоглядна різниця: що важливіше, форма чи зміст. Я завжди обираю зміст. Він, очевидно, обирає форму.

Це все, що я можу сказати про цю персону.

- Але, на вашу думку, свою роль він зіграв все-таки?

- Безумовно. По формату свого політичного досвіду він створив істерику в уряді. Власне, це його роль в історії. Але в цілому я вважаю, що Милованов - це другорядна персона.

Ксенія Ляпіна

- А що ж головне, в такому разі? Причина – у різному баченні того, як має розвиватися Україна?

- Як має управлятися Україна. Я вважаю, що за змістом. Вони - за формою. Це моє персональне бачення. Я не претендую на роль судді.

- Після приходу нової команди, нової влади, коли ви вперше почали розуміти, що є оце неспівпадіння?

- З першої хвилини призначення цього уряду. Там є різні люди. З різним досвідом. Але в царині економіки царює Милованов, і це - перевага форми над змістом.

Читайте: Незважаючи на обіцянки Кабміну: Ляпіна заявила про податковий тиск

- Можете для себе сформулювати, куди веде країну новий уряд? Як оцінюєте, приміром, представлену Кабміном програму?

- Фантастичні плани. Жоден експерт, ознайомившись з тією програмою, не сказав: ці люди точно знають, що їм треба робити, аби цих фантастичних показників досягнути.

Крім того, програма дій уряду дуже цікава з тієї точки зору, що, наприклад, Мінекономіки буде боротися з токсикоінфекціями. Не вірите? Можу показати програму дій уряду, це один з їх показників. А, наприклад, Міністерство соціальної політики буде боротися за збільшення кількості підприємців-інвалідів. В який спосіб - не знаю, правда. Але ж саме це написано в програмі! Там ще багато чого можна знайти.

Це до чого? Зведення в єдине ціле якихось окремих фрагментів призводить до протиріч, по-перше. По-друге, Міністерство економіки як міністерство, що відповідає одночасно за економіку, сільське господарство, торгівлю і так далі – не має жодного політичного сенсу. Я його називаю "Міністерство-що-попало". Тому що за такого підходу не буде ні політики щодо аграрної галузі, ні політики щодо виробництва, ні політики щодо торгівлі, ні політики щодо туризму. Взагалі ніякої політики не буде.

Я все життя захищала малий і середній бізнес. І от політики щодо нього не те що немає – вона відверто ворожа. І оце створення безлічі різноманітних офісів, груп підтримки типу за грантові кошти - це знову таки примат форми над змістом.

- Чому?

- Тому що форм – багато, а змісту – ніякого. Це говорить про те, що підприємництву треба готуватися до боротьби за своє місце під сонцем. Наші підприємці – досить раціональні, вони вже готові до цього. Вони вже ведуть цю боротьбу. І я щаслива від того, що підприємницьке середовище активно реагує на ті виклики, які створює для них сьогодні Верховна Рада та уряд.

Читайте: У Кабміні заявили про масову перевірку українців: як проведуть

- А як підприємництво може боротися?

-Вулиця. Вулиця, друзі мої, на жаль, залишається єдиною формою боротьби. Бо ж зміст не важливий для них, а отже, вони не читають ні аналітику, ні звернення, ні докази помилковості своєї діяльності. Їм це все не важливо. Їм важлива форма: ми тут зберемося разом, знімемо ролик, розкажемо всім, які ми щасливі, молоді і красиві – і всі нас мають любити.

Бачила у когось у Фейсбуці: вони хочуть бути тортиком на весіллі. Щоб коли їх виносять – всі навколо посміхалися і плескали у долоні. Дуже точно підмічено. Але хочу нагадати: тортик на весіллі зрештою розрізають і з’їдають. Саме тому хочу нагадати новій владі: кінець вечірки наближається. Як і момент, коли тортик буде з’їдено. Бо вони, здається, цього поки не усвідомлюють.

- Коментуючи своє звільнення у день, коли про це стало відомо, ви зазначили, що це звільнення – результат вашої позиції по ряду важливих питань. Зокрема, щодо антифопівських ініціатив, податкових змін, передбачених законопроектом 1210 і ринку землі. Чим найбільш небезпечні нововведення, які пропонуються для фізосіб-підприємців, на вашу думку? До яких наслідків вони можуть призвести?

- Про це ми писали в наших аналітичних записках. За що я і була звільнена. Адже ДРС послідовна у своїй позиції.

Насправді, нічого нового в цих законодавчих ініціативах нема. Взагалі. Це вийняті з іржавих шухляд старі ініціативи, які навіть за дєдушки Азарова не мали перспектив ухвалення. Була спроба щось подібне протягнути у 2015 році, але за півроку перехідного періоду ті нововведення були кардинально змінені. Тому що Верховна Рада попереднього скликання якось реагувала на позицію підприємницької спільноти.

Так, там теж без вулиці не обійшлося. Але відреагували швидко. І тоді ДРС і я особисто як її голова займали послідовну позицію. І мене не звільняли, попри те, що моя позиція йшла усупереч позиції Мінфіну чи податкової служби. Не тільки не звільняли, а слухали аргументи, дослуховувались до них і все-таки змінили ситуацію.

Читайте: "Призведе до хаосу": депутати "ЄС" і підприємці розкритикували ініціативу Зеленського щодо ФОП

Ці ж ВРУ і уряд вирішили, що, якщо їм нічого відповісти на аналітичні аргументи – треба усунути людину, яка ці аргументи генерує. Мушу їх засмутити: це не тільки моя позиція. Це позиція широкого кола підприємницької спільноти. І усунувши мене з середини уряду, саму позицію вони нікуди не усунуть, вона була, є і залишиться.

Ключова позиція нашої аналітики: не апарату - чи в смартфоні, чи у вигляді окремого ґаджету чи у вигляді окремого пристрою - бояться підприємці. Підприємці бояться жорсткого і досить недружнього регулювання обліку. Бо ж касовий апарат стає фіскальним тільки після того, як підприємець виконує всі вимоги обліку. Проблема не у ґаджеті, не у "державі в смартфоні". Це все насправді - лише форма. Зміст - у тому, що підприємця змушують вести додатковий і значний облік. І значну звітність. А для підприємця це означає значні витрати.

- Витрати за рахунок чого?

- Час переводиться у гроші. Це європейська практика, метод стандартних витрат. Ми порахували, що половина річних затрат, які понесе мікробізнес- а це 22 мільярди гривень – становитимуть витрати на облік. Навіть якщо не треба буде нічого купувати. Що, насправді, не є правдою. Бо навіть безплатно скачана програма (дуже незручна, до речі) не позбавляє підприємця від необхідності купити пристрій, що видає паперовий чек. Бо 90% наших бабусь не користуються ґаджетами, на які вони могли би отримувати електронні чеки. А значить підприємець зобов’язаний видати їм паперовий чек.

Але навіть без урахування цього витрати на облік складатимуть щонайменше 11 млрд грн на рік. За рахунок щоденного поповнення чи корегування, а на початку - внесення переліку всіх кодів, чим торгує підприємець.

Наші урядовці - дуже далекі від дрібного підприємництва. Вони не знають, чим торгує дрібне підприємництво і в чому воно виграє. У нього можуть бути маленькі партії – по 5-10 штук якогось конкретного товару. Але дуже широкий асортимент. Підприємці намагаються задовільнити якомога ширше коло потреб своїх споживачів. Це їх єдиний спосіб вижити.

Ксенія Ляпіна

Спеціалізація і більш низькі ціни - це царина великого бізнесу. А у підприємця маленький обсяг коштів в обігу. Він постійно щось продає, щось купує – тобто живе за рахунок обігу. І намагається охопити якомога ширше коло клієнтів. Це специфіка мікробізнесу.

Тому для нього чи з касовим апаратом, чи з окремим пристроєм головним завданням залишається проведення інвентаризації і її постійне оновлення. Внесення кодів у пристрій, телефон чи касовий апарат. І у цьому полягають головні затрати. Це ті 11 мільярдів на рік, які має витратити підприємець. Природно, що можуть виникати помилки. А вони коштуватимуть штрафів.

Читайте: В Україні ввели нові правила для ФОП: що прийняла "Слуга народу"

Чому сьогодні підприємців, які не ведуть обліку і первинних документів, така ситуація задовольняє? Бо вони – вільні. На них не можуть натиснути податкові інспектори. А ці пристрої дають можливість тиснути на тих, хто зараз вільний. Щоб обмежити їх можливості. Щоб змусити витрачати додаткові кошти на облік. Щоб створити можливість накладання якихось штрафів і за рахунок цього зробити підприємців залежними від податкової.

- Чим це небезпечно?

- Я багато разів казала: не було би Помаранчевої революції, якби не відбулася революція підприємців. Не було би Революції Гідності, якби їй не передував Податковий Майдан. Переконана: не буде демократії у цій країні, якщо знищать прошарок мікропідприємництва. Бо це – носій свободи. І забрати свободу можна тільки через придушення людей, які її відчули.

Це не просто економічна проблема. Це широка соціальна проблема. Ці люди вже відчули свободу. Вони не залежать від держави. Вони самодостатні. Вони самі створили свої робочі місця, а може – ще й 1-2 робочих місця для інших українців. Мікробізнес – це бізнес твого сусіда. Бізнес, що живе у багатоквартирному будинку. Бізнес, який не відгороджується від життя своєї країни, а є його частиною. Це люди, які отримали вже ковток свободи. І забрати у них цю свободу – значить придушити свободу в країні, створити диктатуру.

На жаль, уряд, який постійно декларує, що є лібертаріанським, займається тільки одним: відбирає цю свободу. В економічному блоці ми це бачимо точно.

- Це свідомо робиться? Чи це - наслідок нерозуміння реалій вкупі з бажанням збільшити надходження до бюджету? Для чого це?

- Я неодноразово наводила їм приклади, що такими діями вони бюджет не наповнять. За що і була звільнена. Яскравий приклад: алкогольні і тютюнові продукти ніколи не торгувалися без касових апаратів. При цьому у тютюні тіні майже нема, а в алкоголі в тіні – до 60%.

Хтось в уряді працює на державу-агресора - ексголова ДРС Ксенія Ляпіна

- А чому так?

- Бо насправді реєстратори розрахункових операцій нічого не забезпечують. Виробники тютюну максимально контролювали ситуацію і не давали проникати сюди контрафактним чи контрабандним продуктам і тримали ціну. До речі, для них теж настала "нова епоха" - як ви знаєте, "Філіп Моріс" закривається і так далі. Тобто вже і епоха легального тютюну відходить у минуле.

Щодо алкоголю – "Укрспирт" як лив лівий спирт, так і ллє. Хтось у цьому, вочевидь, зацікавлений. І в цьому уряді – теж, якщо за місяць його роботи нічого не змінилося.

Алкогольні продукти демонструють: важливе джерело, а не продаж. Можна скільки завгодно втюхувати касових апаратів чи захищених акцизних марок (які у нас завжди існували), але якщо у тебе є джерело "лівого" алкоголю чи тютюну – у тебе завжди буде тіньовий ринок.

Те саме стосується й інших ринків.

Головним лобістом цих антифопівських законів були організовані торгові форми – мережі. Їхню позицію відстоює Європейська бізнес-асоціація, до речі, конкретно – Комітет торгівлі і рітейлу.

Читайте: Ляпіна була незручною людиною для влади - Єрмолаєв

- У чому зацікавленість торгових мереж, на вашу думку?

- Вони хочуть усунути конкурентів – дрібну торгівлю, яка знижує ціни, створює ринок, не дає їм монополізувати ті чи інші продукти і підняти ціни. Тому вони десять років носилися з цими ідеями – і тільки "Слуга народу" і цей Кабмін на них повелися.

Впровадження антифопівських ініціатив призведе до усунення конкуренції з дрібним бізнесом. Змусить легалізувати свої закупки. І тим дадуть можливість мережам "прижати" постачальників, аби за мінімальну ціну ті поставляли товар лише їм. Сьогодні це зробити неможливо. А завтра – цілком.

- Що це означатиме для пересічного українця?

- Зараз споживачі впевнені, що касові апарати їх захистять. І не думають, що разом з касовими апаратами вони отримають суттєве зростання цін. Я прогнозую – відсотків на 20. Але є прогнози і щодо здорожчання товарів на 30-40%. Споживач готовий стільки платити за ідею з касовими апаратами? Сумніваюся.

Крім торгових мереж від впровадження цих ініціатив виграють ще й податківці. По-перше, через те, що їх треба буде більше, аби контролювати ці касові апарати. На чолі з цим мудрим урядом ми на всіх парах несемося до моделі, коли наполовину країна складатиметься з продавців, а наполовину – з податківців, які їх контролюватимуть.

Крім того, створюються серйозні корупційні ризики. Бо завжди можна "домовитись". Саме тому кешбек працюватиме не на споживача, а на податківця. Бо податківець сам вирішує: реагувати йому на скаргу чи ні. І має можливість домовитися з тим, до кого прийде. А споживач у результаті – у глибокому прольоті. Він заплатить на 20% вищу ціну і не матиме жодного захисту - при існуючому рівні корумпованості.

- А як же плани по створенню нової податкової служби?

- Я би навіть повірила у ці бравурні заяви. Якби не було автоматичного переведення всіх податківців з попередньої фіскальної служби у нову податкову. З нового там – лише нова сторінка у Фейсбуці. Оця вся "діджиталізація" - всього лише нова форма старого змісту. Бо на кожній ланці "діджитального адміністрування" - конкретні посадовці з абсолютно недіджитальною зацікавленістю. Контролери – не роботи, а конкретні особи, зі своїми корупційними інтересами і невисокими зарплатами. От вам і відповідь.

- На ваші аргументи Кабмін якось реагував?

- Ніяк. Ми двічі писали листи з нашою аналітикою та аргументами. Жодної наради. Жодної зустрічі. Жодної дискусії. Кабмін не має аргументів, але насправді їх це і не цікавить. Бо якщо вони живуть заради форми, а не заради змісту, то головне - усунути дискутанта. Що вони і зробили.

Читайте: Парламент ігнорує аргументи залізорудної галузі – експерт

- Ще одне дуже дискусійне питання зараз - скандальний законопроект 1210…

- Надзвичайно дискусійне. І воно вкладається в ту філософію, яку проводить Кабмін: посилення дискреції для нової за формою і старої за змістом податкової.

Насамперед законопроект 1210 передбачає, що податківець сам може вирішувати, типовою чи нетиповою є поведінка конкретного платника податків. Якби йшлося лише про трансферні ціноутворення, то там є якісь визначення, є обмеження, там мова йде тільки про транскордонні транзакції і транзакції, спрямовані на пов’язану особу. Але йдеться і про внутрішній малий та середній бізнес. До чого тут типова чи нетипова поведінка?

Фактично, створюється ситуація, коли податківці можуть прийти на будь-яке підприємство і заявити: ми вважаємо, ваші первинні документи не відповідають вашій поведінці, ваша поведінка, на наш погляд – нетипова. Закон створює право для такої розмови.

- Це знову корупційна складова?

- Ще й така, що ні Азарову, ні Януковичу, ні решті клименків і компанії і не снилася! У них польоту фантазії не вистачило таке зробити. А сьогоднішній економічний блок таку позицію підтримує.

- Якщо проаналізувати критику на адресу цього законопроекту – він ударить і по великому бізнесу. Зараз багато говорять про те, що передбачені ним норми можуть знищити, наприклад, українську металургію…

- Так воно і є. Це знову – про форму і зміст. За формою вони сказали: та ми тільки на 2% збільшуємо збори, податок на ресурси. Такі ресурсні податки є у всіх країнах. І це правильно. Бо природні ресурси належать народу. І якби це було 2% - з цим можна було би погодитися. Але і Кабмін, і депутати промовчали про те, що одночасно вони у 6 разів (!) збільшили базу оподаткування. От і маємо: 2% по формі і у 6 разів – по змісту.

Читайте: Незалежний аудит довів би недоцільність законопроєкту №1210 — заява металургів

- У що це виллється для бізнесу?

- Закриття. Люди за старою звичкою вважають, що металургія – це якась дуже потужна галузь, на яку впливають олігархи. Насправді сьогодні металургійна галузь дуже глобалізована. Основні об’єми продукту продаються на зовнішніх ринках. І кон’юнктура постійно змінюються. Якийсь час вона зростала, а зараз почала падати. І буде падати і далі. І що роблять шановні-нешановні "слуги народу"? Збільшуючи базу оподаткування, вони роблять нашу металургію неконкурентоздатною на зовнішніх ринках.

- Оподаткування для українських металургів дійсно у десять разів вище від податкового навантаження на російську металургію?

- Так. Хтось працює на країну-агресора. Хто - не знаю. Я - не ДБР, не НАБУ. Це вони хай розбираються. Але це так. На країну-агресора хтось працює. Тому що російська металургія стає значно більш конкурентоздатною. І не тільки російська.

Зовнішні ринки не обманеш. Там нема наших міністрів, які за форму. Там є біржі, на яких всі виробники мають продавати свій метал, шукати свого споживача. Для зовнішнього споживача важливі якість і вартість. Так от, якість і вартість наших металургійних підприємств буде суттєво програвати.

- Переорієнтація на внутрішній ринок неможлива?

- Вони б із задоволенням продавали на внутрішньому ринку. Але хто той споживач внутрішнього ринку, який у них купить? Будівництво, яке зараз теж піде в піке вниз? Хто? Залізниця? Взагалі мовчу на цю тему…

Нема такого споживача. Крім того – нам що, валюта не потрібна в країні?

Якщо нам не потрібні постійні надходження валюти - тоді не питання. Тоді ми робимо все правильно. Давайте знищимо вітчизняну металургію. Давайте знищимо ще з десяток галузей, які щось виробляють. Давайте ФОПів наших у сфері ІТ обкладемо побільше, щоб вони зрештою поїхали у Прибалтику, в Нідерланди, в Польщу, де їх охоче беруть. Давайте! Якщо ми очищаємо країну від людей – тоді ми все робимо правильно. Якщо ж ми хочемо, щоб люди в країні жили і розвивали економіку – очевидно, що ні.

Читайте: Законопроєкт 1210 призведе до скорочення металургії на 70% - нардеп

- Чи погоджуєтесь з експертами, які вважають, що до 70% підприємств можуть бути змушені згорнути виробництво?

- По різних галузях – по-різному. Зараз такий прогноз робити зарано, поки цей законопроект ще не ухвалений. Але за найгіршого варіанту розвитку подій – це можливо.

- По цьому питанню ви теж не дочекалися реакції на свої зауваження від уряду?

- Справа полягає в тому, що вони взагалі не дискутують. Нема діалогу. Є імітація. Вони нікого і нічого не чують. А улюблена формула сьогоднішнього уряду "ми вас почули" на просту мову перекладається як "а йдіть ви геть і не заважайте нам, хорошим, молодим, красивим пацанам, робити те, що нам цікаво". А що їм цікаво – я не знаю. Як не знаю і того, хто конкретно їх заохочує. Цього ніхто зараз зрозуміти не може.

- Тобто ви не вірите в обіцянку Гетманцева, що існуючі на сьогодні зауваження і пропозиції у законопроекті 1210 будуть враховані до другого читання?

- А які саме зауваження? Перенести кому чи замінити слово – це теж зауваження. І воно цілком може бути враховане. Це ж класика. Шекспірівське "бути чи здаватися”. Вони обирають "здаватися". Ми обираємо "бути". А це – дві різні, взаємовиключні концепції.

Читайте: Гірники Кривого Рогу зібралися на мітинг проти дій Верховної Ради

- Повертаючись до початку нашої розмови і до процитованої вами заяви Милованова щодо регуляторної політики. Гадаєте, все йде до ліквідації ДРС?

- Він написав у пості, що настає нова ера. Оце мене трошки і збентежило. У тому, що одних політиків знімають, а інших – призначають, нічого страшного нема. Для мене особисто нічого не зміниться від того, яку посаду я займаю і чи займаю взагалі. Уряд міг би призначити головою ДРС когось яскравого, хто боротиметься проти форми і за зміст так само, як це робила я. Але оце "нова ера" читається як намір викинути зміст регуляторної політики і залишити по-миловановськи форму.

- Суцільний "одобрямс"?

- Так. Можна проводити якісь зустрічі з бізнесом - чисто заради картинки. І кликати туди "придворний" бізнес. Це вже відбувається. Голова Державної податкової служби Сергій Верланов, проводячи консультації з приводу заявленої мікробізнесом проблеми з касовими апаратами, покликав на консультації ЄБА, яка це лобіювала, і ще кілька асоціацій великого бізнесу, яким, за великим рахунком, без різниці. Натомість мікробізнес, якому належить це виконувати і для якого це питання надважливе – ніхто на консультації не запросив. Селфі зробили, звіт у Фейсбуці написали, захід провели. А змісту – нема.

І так буде і надалі. Саме це мене насторожує. Що це за "нова ера"? Ера, де форма превалює над змістом? То я прогнозую, що ця ера триватиме недовго. Прийде інша, ще новіша.

Читайте: Проєкти законів №1210 і 1210-1 потрібно відкликати, щоб запобігти їхньому негативному ефекту — глава ДРС

- Чи вистачить запасу міцності нашої економіки на очікування цієї новішої ери?

- Не вистачить. Це все працює на зменшення вартості країни - навіть не у грошах, а у цінностях. Країні активно нав’язується меншовартість. І те не так, і це не так. І все це – під гаслом "ми ж насправді патріоти". От тільки патріоти якої країни? Як на мене, точно не України.

- Печально.

- З одного боку – так. З іншого – це сигнал до боротьби. Ми таке переживали не раз. Востаннє – при Януковичу. І я не стомлююсь повторювати: чому ми вважаємо, що це їхня країна? Це наша країна! Це ми тут живемо. Це ми боремося за те, щоб Україна була і розвивалась. Це – зовсім не печально. Це просто виклик. На який кожен шукатиме свою відповідь. Хтось поїде. Не виключаю посилення бізнес-еміграції серед підприємців. Хтось поїде у Європу і досягне успіху там. Бо наші люди не тільки талановиті, а ще й "морозостійкі": вони примудрилися вижити тут. Вижити там – набагато легше.

Але я переконана, що значний відсоток залишиться. І буде боротися за свою країну, свою батьківщину, свої цінності. І це – найголовніше.

Тому я не бачу підстав для песимізму. Я бачу виклик. І готовність його прийняти.