Парламент ігнорує аргументи залізорудної галузі – експерт

При підготовці законопроєкту 1210, що передбачає внесення змін до механізму рентних платежів аргументи бізнесу, зокрема, залізорудної галузі, до уваги взяті не були. Без цього законопроєкт, за який уже цього тижня можуть проголосувати парламентарії, залишається "сирим". Таку думку висловив аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Серед головних недоліків законопроєкту №1210 експерт називає запланований у ньому намір розширити базу розрахунку ренти, змістивши її з видобутої руди на товарну продукцію. Запропонована ж під час засідання робочої групи, в яку входять представники податкового комітету ВРУ і бізнесу альтернатива у вигляді використання формули з прив'язкою до ринкового індексу Platts, виявилася непридатною для українських реалій.

"По-перше, вона пропонує розраховувати ренту з ціни на умовах CFR, тобто з урахуванням доставки в Китай. Рента з логістичних витрат – це нонсенс у світовій практиці. По-друге, формула з незрозумілих міркувань включає ціну на залізорудну дрібницю з вмістом заліза 65%, тоді як базовим матеріалом вважається ЗРС із вмістом заліза 62%. Складається враження, що парламентарії зацікавлені виключно в підвищенні фіскального навантаження, щоб поповнити держбюджет, і тому беруть більш високу ціну", – наголосив Глущенко.

Читайте: Нардепи захотіли підвищити ренту на видобуток руди: озвучені проблеми законопроєкту

При цьому, він розкритикував відсутність у запропонованій формулі коригувань на фактичний вміст заліза в українській залізорудній сировині.

"Ціна залізорудної дрібниці 65% Fe ніяк не коригується на фактичний зміст заліза в українському ЗРС. Відповідно, для виробників ЗРС із більш низьким вмістом заліза (зокрема, аглоруди) рента виходить спочатку завищеною. Крім того, як об'єкт оподаткування рентою залишається товарна залізорудна продукція, що в корені невірно. Представники залізорудного бізнесу обгрунтовано пропонували вираховувати з ціни витрати на збагачення і транспортування. Проте законодавці їх знову не почули", – заявив Глущенко.

Згідно з підрахунками GMK Center, в разі ухвалення законопроєкту №1210 в попередньому вигляді рентні платежі для українських залізорудних ГЗК зросли б у 2,6 рази і $390 млн. Після введення в законопроєкт некоректної формули витрати збільшаться ще на 17% – до $454,5 млн.