Відео дня
Генерал піщаних кар'єрів та щебеню: як пов'язаний з Росією бізнесмен заробляє на українських надрах
Один з найбільших виробників щебню в Україні — компанія "Юніграм" - може мати серйозні зв’язки к країною-агресором — Російською Федерацією. Принаймні, ці зв’язки є у власника цієї, а також низки інших компаній, бізнесмена Ігоря Наумця, який навіть має громадянство країни-агресора.
І все це, а також досі діючий бізнес у окупованому Криму та продаж видобутих з українських надр ресурсів Росії та, не виключено, й її анклавам у ОРДЛО — ніяк не заважає спритному дільцеві не тільки продовжувати заробляти в Україні — а й нищити українську екологію, обкрадати бюджет України, що протистоїть агресії РФ та намагатися отримати надприбутки, скориставшись трагедією українського народу.
Про все це — читайте далі.
Заробити на війні
Кому війна, а кому — мати рідна, каже народне прислів’я. Це спостереження, зроблене ще у сиву давнину, знаходить свої підтвердження і сьогодні. У трагічний період історії, коли Україна стала жертвою нападу російського агресора, а український народ кров’ю платить за незалежність нашої держави — знаходяться й такі "громадяни", які вирішили підзаробити на людському горі.
Після звільнення Київщини від російських окупантів та після численних ракетних та бомбових ударів по області і по столиці країни — гостро постало питання відновлення зруйнованих рашистами будівель та інфраструктурних об’єктів. Тож вже зараз затверджуються Кабміном і починають реалізовуватися відповідні програми на рівні місцевих влад.
Є така програма і у Київській міській військово-цивільній адміністрації.
Хоча поки про масштабне будівництво ще не йдеться, гостра потреба у будівельних матеріалах у Києві є вже зараз.
Зокрема, виділені кошти на закупівлю щебню різної фракції. Продати його столиці запропонували, зокрема, у ТОВ "Юнігран", зареєстрованій у Житомирській області. Ця компанія позиціонує себе як "національного виробника будматеріалів" і доставляє щебінь з міст Малин, Пенізевичі, Коростень та майданчика у Києві, в районі промзони на Видубичах.
Але є нюанс: на "Видубичі" щебінь було завезено до початку широкомасштабного вторгнення РФ, коли ціна на нього складала 380 грн за тонну. Зараз, через російське вторгнення та складнощі з логістикою ціни зросли до 590-600 гривень за тонну.
Тож вже завезений зі значно нижчими затратами щебінь "Юнігран" столичній владі пропонує зі "знижкою" - функціонери компанії "патріотично" виставили місту рахунок у 580 грн за тонну.
І причини цього мародерства (бо інакше накручування ціни практично вдвічі в умовах війни і не назвеш) цілком можуть критися не тільки у нестримному бажанні власників "Юніграну" підзаробити. За нашими даними, його коріння може міститися у зв’язках бенефіціарів компанії з Російською Федерацією.
Як Україна агресору щебінь постачала
Згідно держреєстрів, засновником та бенефіціаром "Юніграну" є бізнесмен Ігор Наумець та пов’язана, за даними ЗМІ, з ним кіпрська офшорка Westgrinite Holdings Limited. Він також є засновником у низці інших компаній.
Серед них — і працюючий консервний завод у окупованому Росією Криму, де Наумцю належить щонайменше чверть підприємства.
Відтак, вже лише через це можна стверджувати, що Наумець є спонсором держави-агресора та терориста, а також мав би потрапити під санкції через роботу на окупованому півострові. Однак він роками фінансує окупантів — і продовжує спокійно заробляти в Україні, на українських же корисних копалинах.
А тепер найцікавіше: за даними ЗМІ, український щебінь, за який Наумець збирається дерти з Києва "три шкіри", може досі продаватися в Росію. Принаймні, після окупації Криму та частини Донбасу Росією структури Наумця продовжували постачати країні-агресору копалини.
За даними порталу "СтопКор", співпраця "Юніграну" та пов’язаних з ним структур розпочалася ще за часів Януковича. Тоді український щебінь Наумець продавав через свою корпорацію "Трансрада", зареєстровану в РФ, співзасновницею якого до квітня 2021-го була Наумець Олена, ймовірно, дружина власника "Юніграну".
Сам він свого часу керував цією російською компанією.
Журналісти нагадують, що вже після окупації Криму та початку війни на Донбасі "Юнігран" постачало щебінь у Росію, чого на той момент у компанії і не приховували: за даними "Стопкору", на сайті "Юніграну" йшлося про відвантаження в РФ 650 тисяч тонн копалин. Наразі цю інформацію з сайту видалено.
При цьому, твердять ЗМІ, продавався щебінь за заниженими цінами — аби мінімізувати сплату податку на прибуток в Україні.
Також у ЗМІ публікувалися розслідування щодо можливих зв’язків Ігоря Наумця з так званою "ДНР". Вже згадана кіпрська офшорка, яка спливає як співзасновник у компаніях, де Наумець є кінцевим бенефіціаром, за даними розслідувачів, була зареєстрована на такого собі Сергія Наумця, який може бути як родичем, так і просто носити таке ж прізвище, як і "король щебеню". Цікаво інше: журналісти переконані, що це той самий Сергій Наумець, який до кінця 2021 року значився "міністром будівництва та ЖКГ" так званої "республіки". Тож чи не відправлялися вагони та вантажівки з українським щебнем та піском ще й в ОРДЛО — велике питання.
Втім, близько 4 років тому Westgrinite Holdings Limited була переоформлена з Сергія Наумця на героя нашого розслідування - Ігоря Наумця. Тепер він є її єдиним власником.
І - "вишенька на торті": за нашими даними, які підтверджувалися й інформацією наших колег з інших ЗМІ — у Ігоря Наумця є російське громадянство. Він має російський паспорт з реєстрацією у Москві, причому, у самісінькому її центрі.
Пісочні замки "короля щебню"
Ми не просто так згадали, що в ОРДЛО та Росію міг їхати не тільки щебінь, а й пісок. Адже видобуток та продаж піску є ще однією сферою зацікавленості Наумця. Він є бенефіціаром компанії "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", зареєстрованої в промзоні в районі станції метро "Видубичі" і замішаної у завданні багатомільйонних збитків державі через незаконний видобуток цього ресурсу.
Про це йдеться у кримінальній справі щодо ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД", яка, за даними слідства, завдала державі збитків у розмірі 342 мільйони гривень.
Мова — про незаконний видобуток піску та складування його у самовільно зайнятих ділянках у Броварському районі, а також про спричинення локальної екологічної катастрофи на річці Десна.
Перший спецдозвіл на видобуток піску ТОВ "Будіндустрія-Сервіс Лтд" отримала у 2009 році. У 2020-му його було переоформлено у зв’язку з розширенням пісочного кар’єру на родовищі Спаське, ділянках Північна та Південна до 202,5 га. Родовище проходить вздовж русла річки Десна. Видобуток компанія проводить від 26 по 34 км від гирла даної річки.
За даними слідства, ТОВ "Будіндустрія-Сервіс Лтд" здійснює видобування піску з подальшим його намивом на правий берег річки Десна між селом Пухівка та Рожни Броварського району. При цьому жодних ділянок, призначених для такої діяльності там немає. Йдеться про фактично самовільне використання землі усупереч цільовому призначенню.
Ба більше: на користування цими самими 202 з лишком га родовища у "Будіндустрії-Сервісу ЛТД" немає жодних правовстановлюючих документів, про жодну сплату обов’язкових платежів за користування земельними ділянками під кар’єром та місцями складування піску і мови нема.
І ця ситуація тривала РОКАМИ.
При цьому компанія Наумця роками проводила інтенсивне незаконне видобування піску, що призвело до катастрофічних наслідків.
Так, фахівці зафіксували зміну рельєфу басейну Десни та збільшення інтенсивності обвалу берегів річки. Якщо у 2018-2019 роках фахівці Деснянського Басейрнового управління водних ресурсів фіксували середній розмив берега на рівні 1,7 м, то у 2021 році він склав 5,2 м. А це призводить до обміління русла, погіршення якості вод та втрати прилеглих земель (у 2018 році втрачено близько 0,1 га)
На Десні через "маленький бізнес" Наумця вже виникла величезна кількість островів та мілин, зменшився природний рослинний покрив басейну річки, а дно водойми у місці видобутку піску опустилося значно нижче природного рівня.
Прямим наслідком цього стало вимирання риби та підтоплення населених пунктів поряд з річкою.
Пісок ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" намиває на ділянки, які належать комунальному підприємству "Пухівське" та двом громадянам України. Цільове призначення цих ділянок — ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а аж ніяк не складування піску. А це є грубим порушенням чинного українського законодавства, яке є підставою для позбавлення власників цих ділянок права користування ними.
Але тут компанія Наумця бодай якісь угоди уклала. Тоді як ще одну ділянку, яка є державною власністю і призначення для ведення лісового господарства, "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" взагалі захопила самовільно, завдаючи значної шкоди державній землі.
Землі держави з прибережної захисної смуги працівники Наумця фактично захопили, розмістивши на них 5 магістральних пульпопроводів, через які качають пісок з підводного кар’єру на берег. А вивозять його з незаконних "складів", як стверджують місцеві екоактивісти, машинами "Юніграну".
Усі ці діяння порушують одразу низку статей кримінального кодексу, від завдання тяжкої екологічної шкоди природі до самозахоплення земель, ухилянню від сплати податків та обов’язкових платежів та самоуправства. Завдані державі збитки оцінюються у щонайменше 342 мільйони гривень. Не кажучи вже про те, що досі достеменно невідомо, куди саме їхав пісок, який добувався усупереч законодаству та ціною шаленої шкоди українській екології.
Зараз з приводу незаконного видобутку піску "Будіндустрією-Сервісом ЛТД" триває суд. Однак коли він буде завершений, невідомо.
А от інші бізнеси "короля щебню" попри все - продовжують працювати, попри його зв’язки з агресором.
То чи не час українським правоохоронним органам покласти край діяльності "бізнесменів", які нищать українську екологію, грабують український бюджет і співпрацюють з державою, що нищить Україну, намагаючись ліквідувати нашу державність та знищити або загнати у злигодні мільйони українців?
У країні, де йде війна, такий крок буде цілком логічним та виправданим.
І відшкодовувати завдану державі шкоду пан Наумець міг би почати безкоштовною передачею того самого щебню, який від пропонує Києву купити в нього по майже вдвічі завищеній ціні.
Адже в умовах воєнного стану його конфіскація буде не тільки справедливою, а й цілком законною.