Відео дня
Зеленський хоче роздати українцям гроші, створивши економічні паспорти: у чому суть ідеї
Президент Володимир Зеленський анонсував введення економічного паспорта. За його словами, всі народжені в Україні діти до 18 років зможуть накопичувати кошти від використання надр. А після повноліття ці гроші можуть піти, наприклад, на освіту або власне житло.
Щоправда, експерти ідею сприйняли зі скепсисом і запевняють, більше, ніж на новий iPhone, українські діти не накопичать.
Як буде працювати нововведення президента і про які суми йтиметься, дізнавався OBOZREVATEL.
Звідки братимуть гроші?
Ідея з економічними паспортами була серед передвиборчих обіцянок Зеленського. Через два роки українська влада збирається презентувати механізм, як її можна втілити в життя.
Як розповів OBOZREVATEL радник президента Олег Устенко, поки ідея контурна, специфіка проєкту ще на стадії дискусії. Суть у тому, що всі ресурси, які є в країні, згідно з Конституцією України, належать всім громадянам. В ОП хочуть припинити практику, коли одні громадяни користуються ресурсами, а інші – взагалі нічого від них не отримують.
"Планується створити своєрідний український Фонд добробуту, – говорить Устенко. – Він буде наповнюватися за рахунок продажу ліцензій на розроблення корисних копалин, приватизації, профіцитних коштів держбюджету, коли вони з'являться".
Крім того, фонд може отримувати якусь частину ренти від користування надрами. Але скільки саме – поки не визначено. Щоб гроші не з'їла інфляція, Фонд добробуту повинен кошти не тільки акумулювати, а й вкладати в безризикові операції, наприклад, у цінні папери держави, і не тільки українські.
"Ця сума, щонайменше, повинна збільшуватися на рівень інфляції. Плюс невелика дельта заробітку для фонду, – говорить Устенко. – Це одна з найважливіших умов, в іншому разі держава буде втрачати свої кошти. Якби фонд працював у цьому році, мінімальна дохідність мала б бути на рівні 10%. Тоді це перекриє інфляцію і дасть заробіток фонду близько 3%".
Чи будуть націоналізувати видобуток корисних копалин?
Практично синхронно із заявою Зеленського про економічний паспорт, куди будуть акумулюватися кошти від користування надрами, з'явилося і рішення РНБО, яким передбачається аудит всіх дозволів на користування надрами, які видавалися після 1991-го. Якщо знайдуть порушення – дозволи відкличуть.
Виникає запитання, чи означає це, що після введення економічного паспорта українця весь видобуток буде націоналізовано? Устенко запевняє, ця ситуація не має прямого стосунку до ініціативи з економічними паспортами, а відкликані ліцензії буде повторно продано:
"У рішенні РНБО йшлося про так звані "сплячі" ліцензії. Про ті, які видано, але не використовують. Їх необхідно забрати, виставити на аукціон і продати. Частина цих ліцензій на руках із 90-х років. і нічого не відбувається: корисні копалини не видобуваються, бюджет нічого не отримує, робочі місця не створюються".
Скільки отримають українці після 18 років?
Устенко стверджує, головна складова ідеї з економічним паспортом – це відновлення соціальної справедливості. Поки складно підрахувати, скільки зможе отримати завдяки цій ідеї кожен повнолітній українець, адже у формулі підрахунку занадто багато невідомих.
"У цю формулу необхідно внести народжуваність, – говорить Устенко. – Потрібно зрозуміти, чи буде вона збільшуватися, залишатися незмінною або зменшуватися. Якщо вона буде різко зростати, при 10% прибутковості кінцева сума поступово зменшуватиметься. Якщо народжуваність буде падати, то сума на одну особу зросте. Але назвати чіткі обсяги я не зможу. До того ж необхідно остаточно визначити джерела поповнення фонду. Як тільки будуть перші його поповнення, ми зможемо розраховувати, скільки буде припадати на кожного 18-річного громадянина".
Але ось економіст Олексій Кущ упевнений, що багато заробити на такій ідеї не вдасться. Якщо брати тільки ренту за користування надрами, то, за словами експерта, вона приносить у бюджет приблизно 40 млрд грн. 95% цієї суми становить рента за видобуток природного газу, нафти і газового конденсату. Збільшувати ренту – не дуже добрий варіант, адже якщо йдеться про видобуток газу, то це все переляже на плечі споживачів.
"Від користування надрами ми отримаємо всього лише кілька мільярдів доларів на рік, – говорить Кущ. – На мою думку, більш вдалим рішенням буде формувати фонд за рахунок експортних мит на сировину і напівфабрикати. Простими словами, оподатковувати експорт кукурудзи, соняшнику, ріпаку, сої, зерна або продукції металургії. Так за 5 років ми б могли зібрати від 20 до 30 мільярдів доларів, за моїми оцінками".
За даними Держстату, минулого року в Україні народилося приблизно 293,5 тисячі дітей;
Якщо припустити, що динаміка народжуваності не поміняється, то за 5 років народиться приблизно 1,5 мільйона українців, і на кожного з них припадатиме приблизно по 20 тис. доларів із фонду;
Показник не настільки поганий, але якщо ділити між українськими дітьми тільки гроші, отримані від ренти за користування надрами, то вийде лише близько 5 тисяч доларів.
Чи може ідея бути ефективною?
Кущ загалом підтримує ідею з накопиченням грошей в окремому фонді, адже схожі національні резервні фонди існують у багатьох країнах із переважно сировинною економікою. Така модель дуже залежна від цін на світових ринках, до того ж вона має межі свого зростання. Резервні фонди допомагають державі компенсувати нестачу сировинної спеціалізації, дотувати економіку і соціальну сферу, щоб люди не відчули різкого погіршення свого фінансового стану.
"Національні резервні фонди використовуються для згладжування сировинних циклів і для підвищення рівня доданої вартості в економіці. Так сировинна залежність перемагає саму себе", – говорить Кущ.
Але, на думку експерта, витрачати отримані гроші на разові виплати, як хочуть в Офісі президента, для держави не вигідно. Набагато ефективніше було б вкласти їх у структурну перебудову української економіки, в розвиток підприємств, які виробляють продукцію з високою доданою вартістю.
"Потрібно розподілити ці гроші у вигляді державних інвестицій, пільгових кредитів, державних гарантій, дотацій на інжинірингові та маркетингові дослідження, будівництво інфраструктури. Тоді молодь після 18 років опиниться в країні іншої якості з іншими можливостями. Замість цього українцям пропонують разову виплату, на яку можна купити максимум iPhone або непоганий ноутбук", – говорить Кущ.
Навіть якщо за гроші Фонду добробуту будуть купувати облігації внутрішньої держпозики, це не матиме позитивного ефекту для економіки, адже дозволить тільки покривати дефіцит бюджету, "латати дірки", замість того, щоб інвестувати в прогрес.
Оскільки в Офісі президента поки не розробили остаточний механізм дії і не презентували підрахунки, то складно визначити, на скільки зможе щорічно поповнюватиметься такий фонд. Само собою, право на надра держави всім громадянам гарантує Конституція України. Але ось те, що громадяни зможуть дійсно заробити на цих надрах стартовий капітал, – поки під сумнівом.