Нічого спільного із СРСР. Чому у Зеленського заговорили про запровадження "продуктових карток" і хто їх отримає

В Україні очікується суттєве подорожчання сировинної продовольчої групи. За словами радника президента Олега Устенка, показники можуть збільшитися на 10-20%. Тому на випадок різкого стрибка цін у владі розглядають можливість різних доплат незахищеним верствам населення. Зокрема, обговорюється впровадження системи food stamps (продуктових карток).

Така новина викликала величезний ажіотаж серед українців, у соціальних мережах уже повсюдно порівнюють таке нововведення з поверненням у часи СРСР, де громадянам видавали продуктові талони. Але насправді проведення таких паралелей є недоречним.

Як вирішили допомогти українцям, хто зможе розраховувати на виплати і чи це вирішить проблему, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

У чому суть ідеї?

Карткова система в СРСР функціонувала в умовах дефіциту і була покликана допомогти громадянам отримати рівний доступ до продуктів харчування. За такими картками не можна було взяти продукти безкоштовно, вони лише гарантували, що якщо людина прийде до магазину з грошима за конкретним продуктом, то він буде на складі у необхідній кількості.

А ось food stamps – це не про дефіцит. За словами Устенка, ця система покликана підтримати найбідніші категорії громадян. Тобто вони отримують певну суму грошей, яку можна витратити виключно на продукти харчування.

"Зараховуються на рахунок гроші, які ти можеш використати в супермаркеті або продуктовому магазині, щоб сплатити лише продукти харчування. Це дуже обмежена програма, яка спрямована для найбідніших верств населення. Це підтримка. Якщо ж ми говоримо про радянську систему, то йшлося про нормований розподіл продуктів харчування. Це як земля та космос. Різні економічні категорії", – пояснив Устенко.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин зазначає, що зараз усі країни світу намагаються здешевити продукти харчування для населення. Але діють по-різному. Наприклад:

• у Євросоюзі з весни впровадять нульову ставку податку на додану вартість на продукти харчування, щоб здешевити продукти для всіх груп населення;

• у США продукти роздають безкоштовно, але лише тим людям, які мають невеликий дохід.

"Нашим громадянам підтримка також дуже потрібна. Як на мене, краще роздавати продукти бідним або давати своєрідну "продуктову субсидію". Ми маємо механізми субсидій, давайте їх застосовувати. Я про це говорю з 2017 року", – коментує Пендзин.

Хто отримає "продуктові картки"?

Механізм підтримки малозабезпечених українців шляхом "продуктових карток" поки що презентовано не було. За словами Устенка, виплати працюватимуть за аналогією з єПідтримкою у Дії, завдяки чому зараз вакциновані громадяни можуть отримати 1000 грн від держави.

У коментарі OBOZREVATEL радник президента наголосив, що у разі різкого стрибка цін на продукти розраховувати на допомогу зможуть лише ті, хто живе на мінімальну зарплату чи прожитковий мінімум. Водночас Устенко зазначив, що проблема із продуктами у соціально незахищених громадян може виникнути лише в тому випадку, якщо зростатиме інфляція.

"Ми є імпортерами інфляції. Спостерігається різке зростання цін на продукти харчування у світі. Оскільки Україна є малою, відкритою економікою, ми імпортуємо до себе ті ціни, які є на світовому ринку, зокрема і щодо продуктів харчування. Оскільки це відбувається, потрібно бути готовим до інфляційного стрибка. Інфляція б'є найсильніше по найбідніших верствах населення. У нас продукти харчування займають значну частку споживчого кошика, тому, щоб захистити найбідніших, можливо, треба буде застосовувати якісь додаткові заходи", – розповів він.

Чи є ризики і хто може постраждати?

Зі свого боку, економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ ідею з "продуктовими картками" розкритикував. За його словами, американці (ті, хто працює або отримує пенсію) можуть і самі забезпечити себе всім необхідним, і там підтримки потребує маленький відсоток населення.

В Україні ж ситуація значно відрізняється – незважаючи на дуже низький офіційний рівень бідності, соціологи заявляють, що близько 40-50% населення живе за межею бідності або близько до неї. Громадяни, які живуть від авансу до зарплати, або пенсіонери з мінімальними виплатами розраховувати на допомогу навряд чи зможуть, адже бідними держава їх не вважає.

"Замість вирішення проблем цих категорій громадян хочуть виділити якусь мізерну суму, яка нібито закриває велику проблему. Це стосується і 8000 грн для ФОПів, і 1000 грн вакцинованим. Насправді це не закриває проблему, а лише ставить "галочку" про її вирішення", – говорить Кущ.

Також експерт каже, що якщо держава фінансуватиме певні групи продуктів, то їхня ціна додатково зростатиме, а вже це позначиться на гаманцях тих українців, яким допомога не передбачена.

"Держава нібито допоможе найбіднішим, але внаслідок зростання цін, спровокованого її допомогою, постраждає ще 40-50% людей, які перебувають у зоні так званої буферної бідності та яким ніхто не допомагатиме", – підсумував експерт.

У той же час Пендзин замислюється над іншим питанням – звідки держава візьме гроші для впровадження цієї програми? "Якщо ми вводимо своєрідну "продуктову субсидію", вона повинна мати бюджет. Звідки ви при дефіциті бюджету 188 млрд збираєтеся знайти щонайменше 50 млрд на продукти?" – цікавиться експерт.

Виходячи з цього, існує ризик, що ця ідея залишиться лише на папері, або ж у кращому разі малозабезпечені українці отримають лише символічну суму, яка особливо нічим їм не допоможе.

Звичайно, підтримка соціально незахищених верств населення України справді потрібна. Як і субсидії на комунальні послуги, додаткові гроші на купівлю продуктів харчування нікому зайвими не будуть. Але, ймовірно, навіть у разі впровадження "продуктових карток" допомогу отримають далеко не всі українці, які її потребують.