В Україні посилили перевірку зарплат: кого покарають за гроші в конвертах і як вивести ринок праці з тіні

4 хвилини
42,7 т.
Зарплати українців перевірятимуть уважніше

В Україні намагаються детінізувати ринок праці: ще з літа розпочали посилені перевірки українських працівників, а зараз перейшли й на іноземних співробітників. Бізнес платить у конвертах та не доплачує до бюджету мільярди гривень. Через це не вистачає коштів на гідні пенсії, розвиток медицини, оборони, зарплати бюджетникам.

Відео дня

Як і чому змінили правила і кого вони стосуватимуться, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Чому перевіряють іноземців?

За статистикою, кількість іноземців та осіб без громадянства, які офіційно працюють в Україні, щорічно збільшується. Якщо ще у 2017 році, за офіційними даними, у нас працювало 12,4 тис. іноземців, то у 2020 році – понад 23,4 тис.

Згідно з українським законодавством, коли роботодавці запрошують на роботу іноземців, вони зобов'язані забезпечити їм мінімальну заробітну плату, яка в рази перевищує встановлену мінімалку для українських громадян. Громадяни інших країн, яких запрошують до роботи у громадських об'єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, повинні отримувати 5 мінімалок, решта – 10 мінімалок.

Якщо зараз мінімалка складає 6 000 грн, то іноземцям потрібно платити щонайменше 30 000-60 000 грн. Але коли в Мінекономіки провели моніторинг сплати роботодавцями у 2020 році та першому півріччі 2021 року заробітної плати іноземним працівникам, то побачили, що відомостей немає в більш ніж 70% випадків загальної кількості осіб, на яких були видані дозволи. Це величезні недонадходження до бюджету.

Іноземних працівників в Україні почнуть перевіряти

Як розповідає голова Асоціації представників малого та середнього бізнесу Києва Максим Тютюнников, далеко не всі іноземці, які нібито працевлаштовані в Україні, насправді тут працюють. Справа в тому, що коли іноземець приїжджає до нашої країни, йому потрібно отримати тимчасовий дозвіл на житло, щоб жити тут понад 3 місяці. Найлегше це зробити на підставі дозволу на працевлаштування. Але іноземці не завжди приїжджають в Україну працювати. У деяких свої цілі, а посвідка на проживання потрібна всім. Тому і з'являються різні схеми.

"На практиці людина часто реєструє компанію, стає там засновником і сама себе бере на роботу. Звісно, ніякої зарплати не платить, адже компанія створена не для роботи. Це тільки механізм отримання посвідки на проживання", – розповідає Тютюнников.

Також іноземці можуть укладати з роботодавцями фіктивні договори про працевлаштування. Саме такі схеми намагаються ліквідувати шляхом перевірок. Роботодавець у разі порушення законодавства може сплатити від 60 000 до 180 000 грн штрафу.

"Думаю, перевірки будуть і штрафи нараховуватимуться. Крім роботодавця, постраждає і сам іноземець. Для нього це загрожує скасуванням дозволу на працевлаштування, а потім – і посвідки на проживання. Далі йде видворення з України", – каже Тютюнников.

У той же час, на думку експерта, нелегалів із бідних країн, які ніде не оформлені, перевірки навряд чи стосуватимуться, адже їх неможливо відстежити.

Як тривають перевірки українських працівників?

Постійні трудові перевірки українських працівників тривають ще з 1 липня. Перевіряють насамперед роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці. Відбирають їх за такими критеріями, як, наприклад, невідповідність кількості працівників обсягам виробництва або якщо більшість працівників працює за цивільно-правовими договорами, а не трудовими, розповідає Тютюнников.

Розмір санкції за порушення законодавства про працю становить 10 мінімальних заробітних плат – 60 000 грн. Повторне порушення протягом двох років коштуватиме роботодавцю вже 180 000 грн за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення. Суми такі самі, як і у разі порушень із працівниками-іноземцями.

За даними Податкової служби, станом на 16 вересня органи Держпраці за підтримки ДПС вже виявили 10,5 тис. працівників, з якими не було оформлено трудових відносин. З 4072 працівниками трудові відносини оформлені під час інспекційних відвідувань.

"З наведеної статистики випливає, що, незважаючи на всі недоліки та численні нарікання роботодавців, перевірки ефективні та справді сприяють детінізації ринку праці та запобіганню використанню незадекларованої праці в Україні. На нашу думку, такий результат забезпечується саме завдяки об'єднанню зусиль Держпраці та ДПС, що дозволяє оперативно виявити та забезпечити інспекцію роботодавців, які мають найвищий ризик використання незадекларованої праці", – підсумував Тютюнников.

Варто зазначити, що, за даними Держстату за 2020 рік, у тіні працювало 3,4 млн. українців. Тому, як бачимо, поки що виявили лише дуже невелику їхню частину. Водночас експерт ринку праці Сергій Марченко вважає, що лише перевірками домогтися детінізації не вдасться.

"Ви ж розумієте, зарплати в тіні не тому, що мало перевіряють, а тому що роботодавцям так вигідніше працювати. Ціна "тінізації" для економіки велика. І просто перевірками ситуацію не переламати. Мають бути стимули для підприємців виходити з тіні та перевірки для тих, хто цього робити не хоче", – говорить він.

Що потрібно, щоб ринок праці вийшов із тіні?

2016 року уряд Володимира Гройсмана вже намагався робити кроки для "детінізації" ринку праці. Тоді ставку ЄСВ, яку платять роботодавці, було знижено з 41% до 22% від зарплати, а відрахування ЄСВ із працівника було скасовано. Але вивести ринок із тіні таки не вдалося.

Проте Марченко вважає, що саме шлях заохочення буде більш дієвим, ніж покарання.

"На мою думку, не вистачає системного рішення. Коли, наприклад, раніше зменшувався тиск на фонд оплати праці, частина підприємців вирішували, що їм вигідніше працювати легально, ніж виграти "кілька копійок" на нелегальній праці, але отримати проблеми. Хотілося б і зараз побачити економічний стимул, але я його не бачу. Штрафи за тіньову роботу в нас були завжди, але ніхто їх не боїться, тому що всі знають, що питання можна "вирішити". Просто штрафи не працюють", – говорить експерт.

Тіньовий ринок праці – величезна проблема для України. Як заявляв ще влітку тодішній голова Міністерства економіки Олексій Любченко, тіньові зарплати становлять близько 500 млрд грн на рік! Це величезна сума. Для порівняння, зараз дефіцит Пенсійного фонду наближається до 170 млрд грн. Вихід ринку праці з тіні – один із небагатьох можливих методів, як покрити його витрати. Тому боротьбою з тіньовим ринком у нас займаються багато років, але, на жаль, несистемно та практично безуспішно. Комплексного підходу, який зможе вирішити проблему, поки що так і не запропонували.