УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

В Україні готують новий Пенсійний фонд: чого чекати й кого зачепить

Пенсії можуть отримувати не всі

В Україні Пенсійний фонд із наступного року можуть об'єднати із Фондом соціального страхування, відповідний законопроєкт уже перебуває на розгляді у Верховній Раді. Ще торік у Кабміні планували повноцінну пенсійну реформу, однак у результаті в кращому разі зможуть об'єднати два відомства.

Про те, що і як може змінитись для пенсіонерів у 2023-му, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Пенсійний фонд об'єднується із Соцстрахом: що відбувається

Пенсійний фонд після початку повномасштабної війни поступово розширює свої повноваження. З жовтня через нього призначатимуть субсидії, а вже з наступного року хочуть виплачувати й допомогу з безробіття. Таке рішення ухвалять для того, щоб скоротити витрати на адміністрування.

Ідея така: якщо нагородити ПФУ новими повноваженнями та забрати їх у Соцстраху, "зайві" ланки можна буде урізати, а витрати на фінансування скоротити. Старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при Національній академії наук Лідія Ткаченко впевнена: скоротити витрати можна буде за однієї умови – якщо урізати частину програм.

"Насправді економія буде не на адміністративних функціях. Вона буде за рахунок втрати частини функцій. Усі функції із Фонду соціального страхування до Пенсійного фонду перенести неможливо. Чому такі невеликі витрати на адміністрування Пенсійного фонду? Він практично ніяк не взаємодіє з населенням. Єдина функція – прийом документів. Людина раз у житті подає документи, а далі все відбувається автоматично", – розповідає вчена.

Водночас Соцстрах не лише призначає виплати, а й проводить інспекції у випадках травмування на підприємствах, для цього потрібні кваліфіковані співробітники та великий штат.

"Дуже велика частина роботи – контрольно-юридична. Потрібно стежити за лікарняними, просто так перекласти функції на ПФУ, не розширюючи штат, просто неможливо. А якщо додавати функції та персонал, потрібно розширювати офіси. Економія може виявитися радше символічною. Якщо економія і буде, то тільки за рахунок урізання програм", – додає Ткаченко.

Пенсійна реформа не відбулася, це врятувало гроші українців

Протягом багатьох років фахівці у сфері пенсійного забезпечення сперечалися про те, чи варто Україні переходити на накопичувальні виплати. Тобто замість того, щоб збирати гроші з працівників та одразу роздавати українцям на заслуженому відпочинку, зберігати частину грошей на накопичувальному рахунку.

Реформу обіцяли ще із 2000-х, але так і не реалізували. Востаннє плани впровадити новацію озвучували 2019-го вже представники нової команди. А одна із головних лобістів страхових пенсій Галина Третьякова навіть очолила парламентський комітет із питань соцзахисту. Здавалося б, усі умови для реформування створено.

Однак після початку повномасштабної війни рівень інфляції злетів до 30% за рік. Якби частину зарплат українців уже збирали на накопичувальному рахунку, ці кошти просто з'їла б інфляція. Після закінчення повномасштабної війни, мабуть, ідею провести реформу відкладуть ще на багато років.

Що буде з пенсіями

У проєкті бюджету на 2023 рік не передбачено індексації пенсій (ні через підвищення прожиткового мінімуму, ні через перерахунок мінімалки). Щоправда, є надія на те, що в березні проведуть перерахунок пенсій ("березнева індексація", яка не пов'язана із соціальними стандартами). Однак і вона залежатиме від ситуації у бюджеті.

  • Мінімальна зарплата буде на рівні 6700 грн (із 1 жовтня 2022-го та весь 2023-й);
  • мінімальна пенсія буде на рівні 2093 грн (з 1 грудня 2022-го та весь 2023-й).

Якщо прогноз уряду виявиться точним, на українців чекає вкрай складний рік. Ціни зростуть на 30% (2022-го – на 30,1%). Тобто у сумі за два роки кумулятивне зростання цін становитиме 60,1%. Водночас зарплати 2023-го збільшаться лише з 14 025 до 18 508 грн. Підвищиться рівень безробіття: з 27,9 до 28,2%. Це критична цифра.

Зростання рівня безробіття негативно вплине і на наповнення Пенсійного фонду. Кожен українець, який працює, віддає 22% своєї зарплати у вигляді єдиного соцвнеску, за рахунок якого фінансують пенсії та виплати безробітним.