В Україні була директоркою школи, а в ЄС – посудомийницею: яку роботу знаходять біженці та скільки заробляють
У ЄС масштабна міграційна криза позначилася і на ситуації на ринку праці. Робочих місць для біженців з України не вистачає, натомість вакансії, які традиційно діставалися заробітчанам, залишаються вільними.
Про те, як і яку роботу знаходять українські біженці в ЄС, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Чому не всі українці знайшли себе в ЄС
Польща, Німеччина та інші країни, які прийняли українських біженців, насамперед потребують робочих рук. І до повномасштабної війни, і зараз зберігається потреба в будівельниках, прорабах, операторах верстатів, різноробочих тощо. Але замість робітників до їхньої країни приїхали вчителі, маркетологи – жінки з великих міст із вищою освітою, розповідає OBOZREVATEL Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.
"Знаю випадок, коли українка, яка працювала директоркою школи з поглибленим вивченням англійської мови, зараз працює в Австрії, на жаль, посудомийницею", – каже Воскобойник. Навіть молоді лікарі, які були в дефіциті ще кілька місяців тому, змушені працювати на заводах, фабриках і будівлях. Щоб влаштуватися за фахом, потрібно знати мову та пройти нострифікацію (підтвердження) диплома.
"Є розбіжність попиту та пропозиції. На сьогодні можна говорити, що у Німеччині станом на липень майже 900 тис. українців із тимчасовим захистом. З них 350 тис. стали на облік до служби зайнятості, 144 тис. погодилися на проходження курсів з інтеграції. Багато людей не можуть вийти на роботу", – каже Воскобойник.
Абсолютна більшість біженців – жінки. І хоча багато хто з них – молоді люди з вищою освітою, провести узагальнення ситуації складно. Хтось живе на накопичення, дехто продовжує віддалено працювати в Україні, інші – вже знайшли роботу в країні перебування. Доки українки з вищою освітою не вивчили мову і не знайшли рівноцінної роботи в ЄС, шанси на їхнє повернення в Україну все ще високі.
Лише 8% біженців не збираються повертатися в Україну, йдеться у соціологічних дослідженнях групи "Рейтинг", яке проводили 18-19 червня. 87% упевнено говорять про намір залишити ЄС. Відмовляються від повернення додому насамперед ті, хто втратив житло в Україні, встиг знайти роботу в країні перебування.
Ринок праці в ЄС також не в кращій своїй ситуації. Наймасштабніша з часів Другої світової міграційна криза, рекордна за десятиліття інфляція, посилюється енергетична криза, що загрожує обмеженням споживання промисловості.
Хто може знайти роботу за кордоном
Польща прийняла найбільше українських біженців (близько 1,2 млн осіб) і залишається країною з найвищою кількістю вакансій для українців. Щодо зарплат, то найбільше українцям за роботу платять у США – понад 110 тис. грн, Канаді (95 тис. грн), Норвегії (90 тис. грн) та Ізраїлі (85 тис. грн). Нижчу ж середню плату по Європі до 30 тис. грн пропонують у Болгарії (20,2 тис. грн), Угорщині (24,5 тис. грн), та у Греції (27,5 тис. грн), йдеться у даних Робота OLX.
Які зарплати платять українцям:
- Польща – 33 650 грн
- Німеччина – 52 500 грн
- Ізраїль – 85 000 грн
- Чехія – 40 940 грн
- Нідерланди – 54 950 грн
- Велика Британія – 76 560 грн
- Литва – 35 000 грн
- Угорщина – 24 500 грн
- Словаччина – 34 000 грн
- Болгарія – 20 250 грн
Що ж до вакансій, то найчастіше роботу пропонують таким фахівцям: пакувальник/фасувальник, різноробочий, водій, швачка. Фотограф із Дніпра Марина, яка з березня по травень перебувала у Польщі, розповідає: незадоволені українцями поляки зустрічаються не частіше, ніж "фанати Путіна у Харкові". І такі є, але їхня абсолютна меншість.
"Що мені кажуть мої знайомі поляки: вони раніше думали, що українці дуже працьовиті та бідні. Але коли приїхали представники середнього класу, які раніше не приїжджали до Польщі відпочивати, ніколи не були заробітчанами, їздять на хороших машинах, ставлення змінилося. Поляки розуміють, що ми різні і що ми любимо Україну та хочемо працювати вдома", – каже Марина.
Дівчина опинилася у Польщі без заощаджень, тож вимушено кілька місяців пропрацювала на заводі. "Чистими" вона одержувала 22 тис. грн. "Я чекала, коли мине 9 травня. Потім допрацювала місяць і вирішила повертатися додому. Я працюю зараз фотографом. Люди продовжують одружуватися. Скромно, але фотографії роблять. Ніхто не хоче великих весіль, ніхто не хоче вечірок. Війна. Але я краще зароблятиму 10 тис. грн удома, ніж 22 тис. грн у чужій країні", – розповідає дівчина.
За роботу по 12-16 годин на добу із двома вихідними (за бажанням можна працювати і по суботах) Марина заробляла близько 4,3 тис. злотих (з урахуванням того, що суму вартості за житло вираховують із зарплати). Це близько 22 тис. грн. Соціальну допомогу при цьому вона не оформляла.