Українцям "підсовують" фальшиві гривні: які купюри підробляють найчастіше

Найчастіше в Україні підробляють гривневі банкноти старого зразка (випущені до 2015 року). Найпопулярнішою є підробка купюр у 500 грн – 39% від загальної кількості вилучених підробок та 57% від їх загальної суми.

Відео дня

Про це повідомили в НБУ. Там зазначили, що також часто підробляють:

• 200 грн – 45% від загальної кількості вилучених підробок 26% т їхньої загальної суми;
• 100 грн – 8% та 2%.

"В основному вилучені з обігу підроблені банкноти національної валюти мали низьку якість і розраховані на неуважність громадян та касових працівників торговельних закладів. ... Адже банкноти національної валюти нового покоління (номіналами 20, 50, 100, 200, 500 та 1 000 гривень, які Національний банк ввів в обіг у 2015-2020 роках), мають посилену систему захисту", – йдеться у повідомленні.

При цьому наголошується: загалом рівень підроблення банкнот гривні за результатами 2022 року знизився більш ніж утричі. Так:

• за підсумками 2022 року на 1 млн справжніх купюр припадало близько 2,2 підроблених;
• за підсумками 2021 року було близько 7,1 підроблених на 1 млн. справжніх банкнот.

Як перевірити справжність банкнот гривні

Перевірити справжність гривневих купюр можна кількома способами. Зокрема, на дотик.

"Так перевіряється банкнотний папір та рельєфність окремих зображень з лицьового боку банкноти, що забезпечується спеціальним видом друку", – пояснюють в Нацбанку.

Також можна провести перевірку, розмістивши купюру проти світла. Так перевіряються:

• наявність водяних знаків (зображення портрета, що повторює портрет, надрукований на лицьовій стороні банкноти, а також зображення цифрового позначення номіналу або графічного знака гривні);
• наявність наскрізного елемента (суміщене зображення) – фрагментарне зображення цифрового позначення номіналу, виконаного з лицьового та зворотного боків, набуває цілісного вигляду без розривів та зсувів під час розглядання банкноти проти світла;
• наявність повністю зануреної в товщу паперу захисної стрічки, на якій за допомогою збільшувального скла при розгляді банкноти проти світла можна побачити у прямому та перевернутому вигляді зображення цифрового позначення номіналу, написи ГРН та зображення тризубу.

Перевірити справжність купюри можна і змінюючи кут нахилу. Так:

• зображення, виконані оптично-змінними фарбами, змінюють колір при розгляді банкноти під різними кутами зору та мають кінетичний ефект (при зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки);
• частково введена в товщу паперу полімерна захисна стрічка відповідного кольору містить зображення цифрового позначення номіналу банкноти та графічного знака гривні (у банкнотах номіналом 100-500 грн), Державного Герба України та має яскраво виражений кінетичний ефект;
• латентне зображення цифрового позначення номіналу стає видимим при розгляді банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом (темне на світлому фоні під час розглядання банкноти з довгої сторони, світле та темному фоні – з короткої сторони).

Гроші за підроблені банкноти не компенсують

Водночас в НБУ наголосили: підроблені банкноти вилучаються без відшкодування їхньої вартості. "Про їхнє вилучення Національний банк повідомляє Бюро економічної безпеки, всі підроблені банкноти в установленому порядку передаються уповноваженим працівникам для проведення розслідувань", – розповіли у регуляторі.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні фальшивомонетники організували мережу збуту підроблених купюр у всіх великих містах. За допомогою десятків онлайн-магазинів по всій країні розповсюджують купюри різного номіналу. Анонімні Telegram-канали та криптогаманці дозволили продавцям анонімно приймати замовлення, а за допомогою поштових операторів – розсилати їх по всій країні. Про те, як працюють фальшивомонетники та на чому ще заробляють злочинці в мережі, читайте у матеріалі.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!