Телефонують із "банків" і просять гроші від імені друзів: як шахраї намагаються обдурити українців і що робити

В Україні почастішали випадки шахрайства: українцям надзвонюють "банківські співробітники", пишуть "друзі" в соціальних мережах з єдиною метою – залякати й виманити якомога більше грошей.

Про те, які схеми обману діють в Україні і як не стати жертвою, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Зламують соцмережі й обдзвонюють українців

Усього за тиждень до редакції звернулося відразу кілька українців, які стали жертвами шахраїв (Свої історії надсилайте на пошту [email protected]). Одна з читачок змогла записати розмову зі зловмисником.

Телефонували пізно ввечері, шахрай уже знав ім'я жертви. На відміну від справжніх співробітників банків, злочинець говорив російською мовою, звертався до жінки на ім'я. "Вам потрібно авторизуватися, підійти до терміналу, щоб вас камера могла зареєструвати за допомогою фото й відео. Ви коли брали карту, вас фотографували", – заявив шахрай. Жінка відмовилася куди-небудь іти, пояснивши це тим, що нині в країні карантин.

Тоді зловмисник запропонував пройти "реєстрацію" через Приват24 й обманом змусив перевести йому 500 грн.

Якби на карті було більше грошей, українка могла б позбутися і більшої суми. "Мама займалася зі своїм студентом. Їй зателефонували нібито з банку. Сказали, що потрібно всього лише перевірити транзакцію. Попросили перевести гроші на кілька карток. Вона просто на уроці зробила все, як їй сказали. Понад 50 тисяч гривень трьома порціями перевела. Звернулися в поліцію, у банк. Частину суми, яку перевели одним із трьох траншів, вдалося повернути", – розповіла OBOZREVATEL киянка Карина.

Часто обдзвонюванням займаються ув'язнені просто з місць позбавлення волі. Працює ціла мережа, обдзвонюють усіх підряд. Ще один популярний спосіб обману: шахраї зламують сторінки українців у соцмережах, а потім від їхнього імені пишуть усім знайомим прохання позичити невелику суму.

Жертвою такої схеми став і киянин Богдан. Його колега написав йому у Facebook: попросив перевести 1800 грн на картку "до зарплати". Молодий чоловік перевів гроші, незабаром отримав повідомлення від того ж колеги: той попередив, що сторінку зламано, й попросив не переводити гроші. Правда, виявилося занадто пізно.

Зазначимо, як уже писав OBOZREVATEL, іноді українці самі "здають в оренду" свої сторінки в соцмережах нібито для того, щоб їх могли використовувати для розміщення реклами. Покупці обіцяють не відкривати приватних повідомлень, однак, отримавши пароль від сторінки, можуть використовувати її для шахрайських схем.

Як урятуватися від шахраїв

Заступниця директора "ЕМА" Олеся Данильченко розповіла OBOZREVATEL: метод обману, за якого українцям телефонують від імені Національного банку або будь-якої фінансової установи, називається соціальною інженерією. Шахраї діють трьома способами:

• або залякують розповідями про спроби вкрасти гроші з картки;

• або переконують, що родич потрапив у небезпеку;

• або заманюють обіцянками дешевої наживи (виграш у лотереї тощо).

Експертка радить узагалі не реагувати на дзвінки від імені банку. Як тільки вам зателефонують, припиняйте розмову або звертайтеся до свого банку за тим номером телефону, який вказано на зворотному боці банківської картки.

Часто шахраї спеціально підбирають такі номери телефонів, які схожі на банківські. НБУ опублікував і свої поради:

• завершити розмову й ігнорувати такі SMS-повідомлення – це 100% шахраї;

• нікому не переказувати гроші й не повідомляти жодних персональних даних або реквізитів карток;

• пам'ятати, що податки з виграшу сплачує не одержувач виграшу – їх завжди перераховує оператор акції.

Усього, за підрахунками Нацбанку, є понад 50 схем платіжного шахрайства з використанням, зокрема, соціальної інженерії. Усіх їх об'єднує кілька спільних рис: жертву намагаються або залякати, або заманити величезними призами.

Але щоб не робив Нацбанк і як би банки не поліпшували механізми захисту, якщо клієнт повірив шахраєві й сам вирішив перевести гроші, зупинити таку операцію майже неможливо. Єдиний вихід – фінансова грамотність, володіти якою повинні, зокрема, й пенсіонери, довірливістю яких часто користуються зловмисники.