УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

В Україні запустили ринок землі, але схеми дозволяють обійти нові правила: в чому проблема

Землю в Україні можна купити з порушенням нових правил

З 1 липня в Україні відкрився ринок землі сільськогосподарського призначення – фізичні особи можуть продавати й купувати ділянки, але не більш як 100 га в одні руки. Агрохолдинги та інші компанії купувати землю не мають права до 1 січня 2024 року.

А іноземцям і взагалі заборонено брати участь у цих угодах до рішення референдуму. Коли саме він буде – невідомо. Але на практиці, кажуть юристи, всі ці обмеження легко обійти.

Про те, які схеми можуть працювати на ринку і як обходять правила, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Як працюють схеми?

Українські землі сільськогосподарського призначення вперше можна купувати і продавати офіційно. "Я розумію, в багатьох ейфорія, але давайте говорити чесно – земля продавалася й раніше. По приклади не треба далеко ходити, он, багато ділянок навколо Києва зараз забудовуються, а ще п'ять-десять років тому вони належали до земель сільськогосподарського призначення", – розповідає представник Вишгородської районної ради, який попросив не називати його імені.

Офіційно купувати землі можуть тільки фізичні особи, а й ці вимоги можна обійти, розповідає старший партнер адвокатської компанії "Кравець і партнери" Ростислав Кравець. "Офіційно ділянку може купити винятково фізична особа – громадянин України. А потім скласти договір на передачу землі юридичній особі або іноземній компанії", – заявив він.

З огляду на, що кожен громадянин країни може придбати не більш ніж по 100 га, для скупки великої ділянки може знадобитися 20-50 осіб. Але і це не проблема. Досить домовитися з жителями віддаленого села і вони підпишуть необхідні документи, нададуть паспортні дані в обмін на грошову винагороду.

Схожа схема вже давно працює з деякими юридичними особами, які можуть брати участь у незаконних схемах. Таку компанію можуть оформити на пенсіонера або безробітного – вони за свої підписи щомісяця можуть отримувати від 2 до 10 тис. грн. Але в тому разі, якщо компанія потрапить у поле зору правоохоронних органів, доведеться нести відповідальність.

Хто вже встиг купити землю?

У перший день після відкриття ринку землі в Україні було зареєстровано 33 угоди, каже міністр юстиції Денис Малюська. "Це перші угоди щодо землі сільськогосподарського призначення, укладені після зняття мораторію", – уточнив він.

За його словами, станом на 1 липня було внесено зміни до багатьох законів, розроблено низку підзаконних актів, підготовлено програмне забезпечення, необхідне для продажу ділянок.

Але насправді все не так просто, розповідає OBOZREVATEL нотаріус на ім'я Михайло, який попросив не називати його прізвище. "Багато моїх колег пішли у відпустку, тому що жодних нормальних роз'яснень, як проводити операції, ми не отримали. Тільки одиницям вдалося підключитися до баз Державного земельного кадастру і нас попередили, що кожна угода перебуває під контролем Міністерства юстиції", – говорить він.

Що це означає? Що саме нотаріус зобов'язаний перевірити джерело походження коштів на купівлю землі, тобто попросити довідки з місця роботи, звіти компаній (для "ФОПів") тощо. Але найнеприємніше, каже Михайло, що саме нотаріус повинен упевнитися, що покупець не діє в інтересах третіх осіб. Тобто не купує землю для юридичних осіб або іноземців. "Але як це зробити? І як можна нести відповідальність за такі дії?" – здивувався нотаріус.

Про купівлю землі: найголовніше

  • З 1 липня 2021 року купувати землю можуть тільки фізичні особи, але не більш ніж 100 га в одні руки

  • З 1 січня 2024 року укладати угоди зможуть і юридичні особи, але не більш як на 10 тис. га. Іноземці купувати ділянки не мають права доти, доки це питання не буде винесено на Всеукраїнський референдум

  • Ділянка повинна бути зареєстрована в земельному кадастрі, отримати кадастровий номер, який відображається на Публічній кадастровій карті

  • Право власності на землю реєструється в Державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно. Внести в нього інформацію можуть виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, нотаріус або ЦНАП