Трудова міграція: яких зарплат шукають українці за кордоном
Майже половина українців, котрі не проти поїхати за кордон на роботу, хочуть отримувати зарплату від 30 тис. грн. 38,8% респондентів зазначили, що їх би влаштував оклад у розмірі 20-30 тис. грн. Роботодавці дуже часто запрошують українців, вказуючи високу заробітну плату, але це може бути обманом. Було багато випадків, коли заробітчани їхали за кордон, але не отримували обіцяних коштів за виконану роботу.
Так, згідно з опитуванням Jooble, 10,9% українців, які не проти поїхати на заробітки, були б задоволені зарплатою в 15-20 тис. грн. 1,9% опитаних влаштував би оклад у розмірі 10–15 тис. грн. Але такі зарплати можна отримувати і в Україні, адже середній оклад в країні становить близько 14 тис. грн, а на виробничих підприємствах нерідко платять і по 20-22 тис. грн.
Також українці розповіли, чому хочуть поїхати за кордон працювати та що їх стримує. Головні причини бажаного від'їзду:
заробітна плата;
відсутність постійної роботи в Україні;
можливість накопичити кошти (безкоштовне проживання, харчування від роботодавця);
кращі умови праці;
легальне працевлаштування;
медичне страхування;
зручний графік.
Стримують громадян від поїздки за кордон такі фактори:
родина;
здоров'я;
небажання залишати звичний спосіб життя;
страх нарватися на шахраїв;
стабільна робота в Україні;
відсутність закордонного паспорта;
відсутність заощаджень;
незнання мови;
відсутність COVID-вакцинації;
страх не облаштуватись на новому місці.
А ось ризики українців, про які йдеться в опитуванні, абсолютно аргументовані. Наших заробітчан дуже часто дурять за кордоном, це стосується й обіцяних захмарних зарплат і гарного житла.
Наприклад, мешканець Харківської області Богдан разом зі своїм другом нещодавно повернулися із Польщі. Вони втратили у цій країні шість днів – витратили гроші на переїзд, але в результаті нічого так і не заробили.
"Ми влаштовувалися на роботу через польське агентство, яке розташоване у Варшаві. Мені запропонували роботу маляра порошкового фарбування. Прекрасні умови, оклад 27 злотих (190 грн) на годину, безкоштовне житло. Я звільнився зі своєї роботи в Україні, отримав дозвіл на роботу та поїхав туди", – розповідає він.
Але по приїзду "комфортне житло" виявилося будиночком поряд із цехом, в якому вони мали працювати. Богдана з другом заселили в холодне неопалювальне приміщення, ніяких ковдр та подушок не видали, спати довелося на голих ліжках.
"Вранці ми вийшли на роботу. І господар поляк каже, що ця агенція знову йому надіслала не тих, кого потрібно. Виявляється, потрібен маляр не порошкового фарбування, а рідкого. Це зовсім інша кваліфікація. Я кажу, що агентство мені пояснило саме так, я приїхав до вас за дві тисячі кілометрів. Поляк відповідає: "Це ваші проблеми, розбирайтеся з агентством, ви мені не потрібні". В агентстві заявили, що це ми у всьому винні. Мовляв, мабуть, дебоширили там, тому не взяли. Але це не правда!" – обурюється Богдан.
Є й інші схеми, за допомогою яких українців дурять за кордоном. Наприклад, можуть пообіцяти одну роботу, але відправити на іншу.
У подібну ситуацію потрапили також переселенки з Донбасу Оксана та Євгенія. Дівчата працювали на заводі в Обухові під Києвом. Отримували близько 22-25 тис. грн. Але потім купили будинок на Житомирщині та переїхали. Незабаром вони вирішили їздити до Польщі.
"Посередницю Яну ми знайшли в інтернеті ще в середині липня. Вона запропонувала нам три хороші вакансії, ми вибрали упаковку екологічного посуду. Спочатку вона попросила заплатити 400 грн за кур'єрські послуги з доставки документів. Потім по 1 200 грн за візи. А після цього Яна зникла місяців на два. Ми їй телефонуємо, вона нам обіцяє, що ось-ось поїдемо. Потім каже, що вакансій на посуд немає, давайте я вас відправлю на склади брендового одягу. Ми відмовилися, бо знаємо, що це важка робота", – розповідає Оксана.
Через деякий час посередниця знову з'явилася і заявила, що роботи з посудом точно не буде, і натомість запропонувала їхати працювати на шоколадну фабрику. Розповіла про чудові умови та хороший заробіток. Дівчата поїхали, хоча вже був жовтень. При цьому їм довелося доплатити ще 300 грн.
У Польщі їх ніхто не зустрів. Всій групі заробітчан довелося вночі йти кілька кілометрів до місця обсервації, де мали провести ще 10 діб. "Там навіть місць не було, спали хтось на кухонному столі, хтось на підлозі. Тільки вранці нас якось розселили", – згадує Оксана.
Українці, які мешкали у цьому хостелі, розповідали, що насправді на фабриці було дуже важко працювати, а платили мало. Багато хто з них вирішив повернутися додому. Першою не витримала Євгенія, рідним якось удалося переслати їй гроші і дівчина поїхала назад до України.
А ось Оксана таки вийшла на шоколадну фабрику. Але першого ж дня у неї піднялася температура, оскільки працювати довелося в холодному приміщенні. За годину платили 14 злотих (майже 100 грн.), а зміни тривали по 8 годин. Тобто заробити тут можна було близько 12-13 тис. грн. Дівчина витримала в такому режимі один тиждень, після чого знайшла іншу роботу. Щоправда, з фабрики їй вдалося звільнитися лише після того, як вона погрожувала, що звернеться до інспекції з праці.
Зазначимо, через масштабну міграцію (за різними оцінками за кордоном працюють 3-5 млн українців) виникає ціла низка проблем:
дефіцит спеціалістів робітничих спеціальностей;
міграції інженерів, медиків та медсестер;
проблеми із закриттям вакансій серед українських роботодавців.
З аналогічною проблемою вже зіткнулася сама Польща. Громадяни їдуть на роботу до Німеччини, Англії, Норвегії. Але різниця в тому, що якщо на польському ринку праці дефіцит працівників компенсують українці, то в нашу країну європейці на роботу не їздять.
У Польщі кількість шахрайських схем та постраждалих українців досягла рекордної за 13 років позначки. Російськомовні аферисти масово обманюють заробітчан, які вважають, що в країні ЄС вони у безпеці, повідомили у компанії Gremi Personal.
Як повідомляв OBOZREVATEL, абсолютна більшість іноземних працівників у Польщі – українці. Заробітчани компенсують дефіцит на ринку праці в сусідній країні, погоджуються на найважчу та найнижчу оплачувану роботу. Такою ситуацією задоволені далеко не всі поляки: замість того, щоби підвищувати зарплати, роботодавці знаходять дешеву робочу силу з України.
