Ситуація на ринку праці кардинально змінилася: що буде із зарплатами, вакансіями та роботою
В Україні ринок праці почав упевнено відновлюватись. Частині роботодавців уже не вистачає співробітників, тоді як ресурсу для значного підвищення зарплати немає. Тож чекати на масове підвищення окладів не варто. Ринок усе ще страждає від цілої низки дисбалансів. Проте справді складний період очікується вже після перемоги.
Про те, що відбувається і до чого варто готуватись українцям, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Що відбувається на ринку праці
Ситуація на ринку праці справді поліпшилася, впевнені експерти. Причин цьому кілька, розповідає експертка ринку Тетяна Пашкіна. Наприклад, немає жорстких обмежень споживання електроенергії – і тепер бізнес може створювати робочі місця. Водночас зростає і конкуренція за працівників.
"Ми не можемо сказати, що у нас значно збільшилася кількість тих, хто повертається, тому зростає конкуренція за кандидата. Роботодавці змушені підвищувати зарплати, щоб людина не змінила свою роботу. За кількістю вакансій бачимо, що на Work.ua – 71 тис. вакансій (до повномасштабної війни було близько 100 тисяч.) На OLX уже така ж кількість, як і до повномасштабної війни, проте пропозиції розраховані для блакитних комірців (робітників. – Ред.)", – розповідає експертка.
Найгірша ситуація у Харкові: зараз там близько 2 тис. вакансій, а ще раніше було лише 900. Проте й цього дуже мало для великого міста. Наталія Слинько, операційна директорка напряму Еxecutive Reserch grc, розповідає OBOZREVATEL: на ринку два дисбаланси. Перший – регіональний. Багато пропозицій щодо роботи в регіонах, які менше постраждали від повномасштабної війни, водночас погана ситуація зберігається там, де тривають регулярні обстріли. Другий дисбаланс – роботодавець шукає співробітника на порівняно невисоку зарплату і з досвідом роботи. А претенденти – або не мають досвіду, або хочуть більш високу зарплату.
"У роботодавця зараз немає достатніх коштів, щоб оплачувати досвід співробітника. А ті, хто мають досвід, завжди мають вищі очікування щодо заробітної плати", – зазначає експертка. Багато українців змушені змінювати професію та йти у галузі, які продовжують успішно працювати: фармакологія, виробництво продуктів, ритейл.
Пашкіна вважає: зарплати 2023-го зростатимуть нерівномірно. Передусім на збільшення можуть розраховувати ті, хто важливий для роботодавця. Їм можуть підвищити зарплату і на 20%. Масової індексації для всіх, найімовірніше, не буде. Тому що роботодавці не можуть планувати не лише наступний рік, а й навіть наступний квартал.
"План плюс" та "план мінус": ситуація може різко змінитися після війни
Поляки, чехи, німці так і не змогли повністю замінити українських заробітчан. Тепер вони з нетерпінням чекають на закінчення війни, щоб працевлаштувати українських чоловіків. Тетяна Пашкіна прогнозує два варіанти розвитку ситуації. "План плюс": Україна отримає великі інвестиції, компанії вишикуються в чергу за грошима, почнуть активно зростати й розвивати виробництво. "План мінус": українські чоловіки слідом за своїми дружинами та дітьми після відкриття кордонів поїдуть до ЄС та інших країн.
В обох сценаріях уникнути трудової міграції одразу після війни не вдасться. Однак для того, щоб "план плюс" спрацював, Україна вже зараз має підготувати фундамент. Інвестиції не йдуть туди, де немає умов.
"Я поки не бачу тієї системної роботи, яку повинні проводити. Немає команд, які залучають інвестиції, розробляють протоколи. Хочуть скорочувати армію чиновників, які неефективні, але саме ця армія може створити основу для змін. Такого, щоб ми натиснули червону кнопочку – і раптом до нас раптово полилися інвестиції, почали приїжджати трудові мігранти з інших країн, не буде. Кожна інвестиція потребує тривалого процесу підготовки", – пояснює Пашкіна.
Наталія Слинько також вважає: вже зараз можна спрогнозувати зростання трудової міграції після закінчення війни. Українські роботодавці не мають можливості конкурувати з польськими колегами. Вже зараз українців беруть на роботу на висококваліфіковані спеціальності навіть без підтвердження диплома (якщо цього не вимагає закон).
"Я не можу сказати, що такий негативний сценарій і масова трудова міграція неминучі. Але справді, велика кількість українців має родичів за кордоном, багато хто побував уже за кордоном, попрацював там. І коли вони повертатимуться сюди, розповідатимуть про той рівень життя, про ті умови праці, їх уже не влаштовуватимуть умови від наших роботодавців", – зазначає експертка.
І якщо після війни дефіцит кадрів на ринку праці загостриться, роботодавцям доведеться підвищувати зарплати й оптимізувати процеси. При цьому повноцінне відновлення економіки без достатньої кількості робітничих кадрів неможливе.