Прикидалися кол-центром: СБУ розкрила аферу на 6 млн гривень

2 хвилини
10,8 т.
Прикидалися кол-центром: СБУ розкрила аферу на 6 млн гривень

Служба безпеки України заблокувала масштабну схему шахрайства з банківськими картками у Вінниці. "Бізнес" аферистів проіснував 4 місяці, а його щомісячний обіг перевищував 6 млн гривень.

Відео дня

За даними слідства, житель Вінниці орендував у центрі міста офіс і облаштував у ньому роботу "кол-центру". Про це повідомляє пресслужба СБУ.

Для цього шахрай залучив 25 працівників – безробітних місцевих мешканців. Вони представлялися працівниками служби безпеки банків та силових органів. Під їхнім виглядом аферисти виманювали у громадян персональні дані.

Також українців спонукали самостійно переказати кошти на "резервний" рахунок. Після цього гроші виводили у тінь і переводили в готівку.

Під час обшуків кіберфахівці виявили близько 100 одиниць комп’ютерної техніки і телекомунікаційного обладнання, а також записи із даними банківських платіжних карток та документацію.

"Бізнес" аферистів проіснував 4 місяці
Житель Вінниці орендував у центрі міста офісне приміщення і облаштував у ньому роботу "call-центру"

Нагадаємо, раніше українець Костянтин Кукса заявив, що шахраї за три години зняли з його рахунків гроші і взяли на його ім'я кредит. Це сталося через те, що аферистам вдалося перевипустити SIM-картку жертви.

Також співробітники Національної поліції затримали в місті Дніпро фігуранта масштабної міжнародної злочинної схеми на 10 млн євро. Серед її учасників були громадяни України та іноземці.

Як повідомляв OBOZREVATEL, кіберполіція викрила злочинне угруповання, яке ошукало громадян на 10 мільйонів гривень за схемою перевипуску SIM-карток. У розпорядженні фігурантів були бази даних клієнтів мобільних операторів та банків.

Троє чоловіків віком 32-36 років купували на форумах у даркнеті бази даних клієнтів операторів і банків. Ці дані дозволяли фігурантам здійснювати перевипуск SIM-карток та отримати доступ до онлайн-банкінгу потерпілих. Гроші громадян зловмисники виводили на рахунки підставних осіб. Персональні дані фігуранти також використовували для оформлення онлайн-кредитів.