Податкова вимагає в українців мільйони за іпотеки – юристи порадили позиватися до суду
Юристи повідомляють, що податківці вимагають у тисяч українців сплатити величезні суми за прощені борги. Претензії отримують люди, які взяли доларові кредити на іпотеку до фінансової кризи 2008-2009 років і не змогли погасити їх до 2014 року. Втім, суди переважно стають на бік громадян.
За даними старшого партнера АК "Кравець і партнери" Ростислава Кравця, фіскали масово розсилають вимоги про сплату податків із прощених боргів, повідомляє UBR.ua. Йдеться про величезні суми – податківці вимагають сплатити по 200-300 тис. грн, а іноді й по 1-2 млн грн.
Що відбувається
Після того, як 2014 року долар підскочив утричі, вартість іпотеки для багатьох українців стала непідйомною. Адже таким чином вона істотно здорожчала.
"Наприклад, хтось до 2008 року взяв кредит у 100 тис. доларів, коли він був умовно по 5 грн. У національній валюті сума боргу становила близько 500 тис. грн. Після обвалу ж гривні вона перетворилася на захмарні 2,4 мільйона", – пояснює податковий консультант Київського центру підтримки розвитку бізнесу Олександра Томашевська.
За її словами, банки тоді пішли людям назустріч. Вони зобов'язували їх виплатити певну суму боргу – а решту прощали.
Податківці ж розглядають прощений борг як додаткове благо. І вимагають сплатити з нього податок.
"Банк, отримавши нехай 1,4 млн грн – а це набагато більше від початкових 500 тис. грн – погоджувався "пробачити" решту боргу. Цей 1 млн грн називається "додаткове благо", про яке банк зобов'язаний повідомляти фіскальну службу. Податківці ж, бачачи у своїй звітності такий "подарунок", висували вимогу сплатити податки – 18% ПДФО та 1,5% військового збору", – пояснює Томашевська.
Суди – за українців
За словами юристів, практика винесення податкових повідомлень-рішень з метою донарахування податку на додаткове благо є досить поширеною. Однак коли справа доходить до суду, то в більшості випадків той стає на бік платника податків.
"На сьогоднішні всі ці вимоги податкової – неправомірні. І їх можна оскаржити в суді", – підкреслив Ростислав Кравець.
Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що за час карантину багато фізосіб-підприємців (ФОП) отримали повідомлення про штрафи через прострочення податкової сплати. Нараховані вони за різними податками: єдиним податком, ЄСВ тощо. Проте за законом цього не мало статися, адже прострочення під час карантину не карається.
Справа в т.зв. "незастосованій штрафній санкції", яку податківці почали застосовувати до ФОПів. "Якщо ви не сплатили вчасно податок під час карантину, штрафи не нараховувалися, а зараз їх вирішили показати", – зазначають аналітики.
Втім, штрафи за прострочення під час карантину податківці мають списати. До цього їх зобов’язує Податковий кодекс.