Меблі стають розкішшю для українців: озвучено ключові причини
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Продаж меблів в Україні за останні кілька років стабільно знижується, а ціни продовжують зростати. В 2021 році обсяг ринку склав приблизно $570 млн, хоча у 2014-му перевищив позначку $1,4 млрд. Ключові причини: територіальне зменшення ринку, кризовий період, зростання вартості, відтік економічно активного населення з країни та низький рівень доходів українців.
"За підрахунками аналітиків, більшу частину доходів українці витрачають на придбання товарів першої необхідності та оплату житлово-комунальних послуг. А на покупку меблів у середньому залишається лише близько 2% доходу, або 360 грн ($12,87) на місяць. З огляду на такі низькі цифри, не дивно, що ринок стабільно скорочується", – написав Олександр Лук'янченко, в.о. директора напряму "меблі" у великій торговій мережі, у блозі "НВ Бізнес".
За його словами, у 2022 році тенденція до скорочення українського ринку, ймовірно, продовжиться. До того ж, на нього продовжує тиснути COVID-пандемія, перебої з логістикою та зростання цін на сировину та комплектовання. Останнє використовується для виробництва меблів. Насамперед ідеться про деревину, пластик, ДСП, метал і фурнітуру, ціни на які досі не стабільні.
Зазначається, що у 2021-му нестабільність сировинних ринків призвела до збільшення вартості меблів в Україні на 28%. "Українці стали все частіше купувати меблі економ-сегменту, а місцеві виробники переключилися на покриття експортних потреб, де продукцію можна продати дорожче. Не виключено, що ці процеси будуть продовжуватися і цього року, адже вартість сировини та комплектовання у світі постійно зростає", – каже Лук'янченко.
До всіх проблем вітчизняного меблевого ринку також може додатись ще й політико-економічна нестабільність. А також коливання курсу валют і спад житлового будівництва.
Як повідомляв OBOZREVATEL, українці платять за брендовий одяг, прикраси або взуття вдвічі більше, ніж європейці або американці. З одного боку, в нашій країні отримують найнижчі зарплати в Європі, а з іншого – платять за непродовольчі товари за найвищими цінами.