Масштабна верифікація пенсіонерів та одержувачів будь-якої допомоги: до чого готуватися у 2023-му

В Україні затвердили методику верифікації отримувачів соцвиплат, пенсій. Масштабна перевірка, яку періодично анонсують уже протягом кількох років, найчастіше значних результатів не приносить. Витрати на соціалку 2023 року становлять близько 405 млрд. Частину цієї суми українці одержують незаконно: оформлюють субсидію, вказуючи в декларації лише частину доходу, отримують виплати для малозабезпечених і паралельно працюють без оформлення тощо.

Про те, як проходить верифікація та чи допоможе вона знайти порушників у 2023-му, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Як працює верифікація і чому це важливо

В Україні верифікація відбувається у три етапи: під час подання документів на оформлення допомоги, під час отримання допомоги та протягом трьох років після того, як вам перестали платити. Насправді це означає, що орган соцзахисту зобов'язаний перевірити документи, які ви надали під час оформлення, потім Мінфін в автоматичному режимі стежитиме, чи не з'явилася в реєстрах додаткова інформація про вас (наприклад, купили машину), інформацію про вас зберігатимуть ще три роки після того, як ви перестали отримувати допомогу.

Тут важливо зазначити, що навіть якщо Мінфін знайде порушення, він може лише передати інформацію Мінсоцу. І вже профільне міністерство перевіряє ще раз дані й ухвалює рішення, забирати виплату чи ні.

Якщо виявилося, що ви справді незаконно отримували гроші, вас попросять повернути їх у бюджет. І якщо відмовитись, управління соцзахисту подасть на вас до суду. Наприклад, у Запоріжжі, згідно з даними з реєстрів судових рішень, буквально кілька тижнів тому відсудили у малозабезпеченої сім'ї понад 4 тис. грн. Виявилося, що в документах "забули" вказати, що у сім'ї є працездатний безробітний, який не набув відповідного статусу.

Тепер через суд, якщо сім'я не поверне 4 тис. грн, у неї можуть заарештувати банківські рахунки, або через виконавчу службу забрати майно та продати його у рахунок погашення боргу. Такі випадки справді є, проте вони нечасті. В Україні – десятки мільйонів отримувачів соцдопомоги (з урахуванням переселенців, пенсіонерів та субсидіантів), а під час верифікації можна зіставити дані лише з тією інформацією, що зберігається на українців у реєстрах.

"Уся верифікація може спрацювати за тими виплатами, де є перевірка доходів... Верифікацію почали проводити ще у 2015-2016 роках, тоді теж говорили про те, що виявлять суттєві порушення. Але нічого не знайшли. У нас правила так прописані, що верифікацію вкрай рідко хтось не проходить", – каже OBOZREVATEL старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень Лідія Ткаченко.

А от із пенсіонерами перевірка може зачепити лише тих, хто мешкає на окупованих територіях або виїхав із країни. Пенсіонери, які мешкають на підконтрольних територіях, можуть бути спокійними.

Верифікація від Мінфіну: чому перевірки не працюють

"Увага! Одержувачі соціальної допомоги, Міністерство фінансів України проводить верифікацію та моніторинг державних виплат. Просимо своєчасно повідомляти про зміну персональних даних", – йдеться в оголошенні міського управління соцполітики у Борисполі. Вперше про верифікацію (вона ж перевірка) в Україні заговорили ще 2015-го. Тоді ж Міністерство фінансів розробило механізм і прозвітувало про мільярди, які незаконно одержують українці. У 2019-му ухвалили спеціальний закон, створили єдині реєстри. Здавалося б, верифікація вже кілька років повноцінно працює. Водночас у деяких випадках саме оголошення про верифікацію може дати значно більший результат, ніж обіцяна перевірка.

Йдеться про верифікацію всіх виплат, які одержують українці з бюджету (починаючи від пенсій та закінчуючи матеріальною допомогою багатодітним). І якщо з пенсією перевірка справді може дати результат (хоча у Пенсійному фонді запевняють, що і без Мінфіну все ретельно верифікують), то у випадку, наприклад, із субсидіями, така перевірка навіть теоретично не може повноцінно працювати. Українці отримують зарплати у конвертах, працюють неофіційно, оформляються на мінімалку та отримують доплати готівкою. За час повномасштабної війни ситуація з тіньовою зайнятістю лише погіршилася.

До повномасштабної війни, згідно із соцопитуванням Gradus Research, білу зарплату отримувала менш ніж половина українців (49%). Останнім часом дослідження не проводили. І такий рівень тіньової зайнятості робить верифікацію Мінфіну просто безпорадною. Наприклад, сім'я із двох працюючих, які отримують на руки по 20 тис. грн, а оформлені на мінімалку та мають двох дітей, згідно з легальними доходами мають право оформити субсидію. Але якщо зважати на зарплати не в 6,7 тис. грн, а фактичні – 20 тис. грн – такого права сім'я не має.

І якщо оформити субсидію, вказавши у декларації свою офіційну зарплату, перевірка Мінфіну покаже: порушень не виявлено. Право на субсидію втрачають ті сім'ї, які здійснили покупку на суму від 50 тис. грн (крім медицини). Але якщо ця ж сім'я заплатить за товар готівкою, відстежити порушення правил також буде неможливо.

Верифікація соціальних виплат може працювати в тому випадку, коли є дієві механізми контролю та коли держава не закриває очі на тіньову зайнятість. Але коли платити податки з усієї зарплати – скоріше виняток, ніж загальноприйняте правило, Мінфін просто не має і не матиме інформації для такої верифікації.