Махінації на десятки мільярдів – які схеми ухилення від податків із зарплат найпопулярніші в Україні

Найпоширенішими схемами ухилення бізнесу від сплати податків є зарплати в конвертах та працевлаштування фізосіб-підприємців (ФОПів). Їхнє використання призвело до того, що у 2020 році бюджет України недоотримав близько 130 млрд грн. Це дорівнює бюджету Міністерства оборони в тому ж 2020 році.

Відео дня

Згідно з дослідженням Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" та Інституту соціально-економічної трансформації, ухилення від сплати податків б'є не лише по державному бюджетому. Під удар також потрапляють:

• місцеві бюджети (надходить частина прибуткового податку – ПДФО);

• фонди соціального страхування (насамперед, Пенсійний фонд).

"Найбільші зловживання у 2020 році спостерігаються за схемою заробітної плати "в конвертах" – втрати бюджету оцінюються у 110-150 мільярдів гривень на рік. Тоді як чотирирічний лідер – контрабанда та порушення митних правил – відійшов на друге місце: 70-120 грн", – пояснюють дослідники.

Найпопулярніші схеми

• "Мінімалка"+"конверт"

За цією схемою працівники оформляються офіційно, але за документами одержують "мінімалку" (з 1 грудня 2021 року – 6 500 грн) або близьку до неї суму. Це дозволяє роботодавцям заощаджувати на сплаті єдиного соцвнеску (ЕСВ) до соціальних фондів.

За підрахунками, за такою схемою в Україні працюють близько 1,25 млн осіб. Загальні обсяги втрат бюджету від використання цієї схеми експерти оцінюють у 30 млрд грн на рік.

Основним "недоліком" схеми є необхідність акумулювати значні обсяги готівки. Особливо це актуально для великих колективів.

Самі ж працівники отримують можливість працювати відповідно до трудового законодавства. Однак у старості вони не можуть розраховувати на пенсію більшу за мінімальну (актуальний розмір – 1 934 грн).

• "Повний конверт"

За цією схемою люди працюють повністю неофіційно. Якщо вірити соціологічним опитуванням, а також оцінкам Державної служби статистики, таких працівників в Україні налічується 3,2-3,5 млн. осіб.

"Якби кожен із них отримував середню по країні (у 2020 році) зарплату, то за рік державний та місцеві бюджети отримали б додаткові 80,18 млрд грн у вигляді сплати ПДФО. А ще 6,68 млрд грн – військового збору, та 98 млрд грн – ЄСВ у соціальні фонди", – йдеться у матеріалі УП.

Величезною проблемою при використанні цієї схеми є постійна потреба у великій кількості готівки. Проте схема є популярною. Адже вона дозволяє не лише заощаджувати на податках, а й знімає з роботодавця відповідальність за нещасні випадки на виробництві.

• ФОП замість найму

За цієї схеми працівників оформлюють як ФОПів (переважно, III групи, тобто річний прибуток не повинен перевищувати трохи більше 7 млн грн). Зі свого боку, роботодавець нібито замовляє послуги.

Для роботодавців ця схема є вигідною, тому що вони повністю звільняються від необхідності платити ЄСВ. А також – бути податковим агентом працівників. Усі ці турботи падають на плечі самих ФОП.

"За розрахунками, якими з УП поділився колишній голова Державної податкової служби, з 1,5 мільйона ФОПів, що використовують спрощену систему оподаткування, лише 10% або 150 тисяч є справді малими підприємствами. Інші 90% спрощенців – "наймані працівники", – відзначає видання.

Порівняно з іншими схемами, ця завдає державі найменшої шкоди – адже ФОПи все ж таки сплачують податки. Зокрема, 5% від доходу до бюджетів (за місцем реєстрації), а також 22% від мінімальної зарплати (1430 грн) до Пенсійного фонду та інших фондів соцстрахування. За розрахунками експертів, використання цієї схеми завдає державі збитків у 10 млрд грн недоотриманих доходів.

• Зарплата на одного для всіх

За законом, якщо виплачуваний із зарплати ЄСВ перевищує 15 мінімальних зарплат (на 1 січня 2021 року – 90 тис грн, з 2022 року – 97,5 тис грн), він розраховуватиметься не з фактичної суми винагороди, а максимум з 15 "мінімалок". "Наприклад, якщо працівник у 2021 році щомісяця отримував умовно по 1 млн грн, то роботодавець платив 22% ЄСВ до соціальних фондів з 90 тис грн, тобто по 19,8 тис грн замість 220 тис грн", – пояснюють аналітики.

Ця "лазівка" дає можливість офіційно наймати лише одного або кілька працівників, встановлювати йому величезну зарплату, яка після виплати ділиться на решту. Використовувати цю схему тим вигідніше, чим більша офіційна зарплата одному або декільком працівникам буде перераховувати роботодавець.

• Дивіденди замість зарплати

За цієї схеми роботодавець фактично має зробити своїх працівників співвласниками одного із підприємств. Таким чином, зарплата прирівнюватиметься до виплати дивідендів.

Ця схема повністю звільняє роботодавця від обов'язку платити ЄСВ за акціонерів-працівників. А ставка ПДФО за такими платежами становитиме лише 5%.

"Така схема має цілу низку нюансів. Наприклад, її можуть застосовувати лише товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), адже для них не встановлені обмеження щодо частоти виплати дивідендів, на відміну від акціонерних товариств, де для ухвалення відповідного рішення необхідно щоразу скликати загальні збори", – зазначають аналітики.

Резюмуючи, вони зазначають: всі ці схеми завдають величезної шкоди державі. Адже вона недоотримує доходи, які використовуються у найбільш чутливих галузях – децентралізації та пенсійному забезпеченні.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що у жовтні 2021 року середня зарплата в Україні склала 14 045 грн. Це на 194 грн. менше, ніж у вересні – тоді її розмір склав 14 239 грн.

Найвищі офіційні заробітки очікувано зафіксували у Києві – у середньому 20 481 грн (на 177 грн менше від вересневого рівня). Найнижчі – у Чернівецькій області, де у середньому заробляють по 10 878 грн (мінус 98 грн).