Українців чекають нові реалії: як зміниться ринок праці та хто не втратить роботу

В Україні реальна кількість безробітних вже сягнула понад 2,6 млн осіб. Наступного року ситуація може бути ще критичнішою. Навіть після перемоги України у війні для того, щоб підприємства повернулися на довоєнний рівень виробництва, потрібні роки.

Про те, що відбувається на ринку праці, до чого варто готуватися у 2023-му і хто залишиться затребуваним, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Що відбувається на ринку праці зараз?

У березні ситуація була значно гіршою, але й зараз знайти роботу – справжній виклик. Роботодавці скоротили виробництво через відключення електроенергії, падіння економіки, обстріли, окупацію частини територій та постійну загрозу. Це також стримує зростання кількості вакансій.

Ринок повністю на боці роботодавця. Тих, хто шукає роботу, вдвічі-втричі більше, ніж вакансій (залежно від спеціальності). У результаті можна розширювати вимоги до співробітників, пропонувати нижчу зарплату, вибирати з великої кількості претендентів.

"Кількість резюме все ще значно перевищує показники минулого року (в 1,5 раза, за даними сайтів пошуку роботи). В результаті навантаження на одну вакансію (співвідношення між кількістю резюме та вакансій), хоч і скорочується, але все ще значно перевищує довоєнний рівень", – зазначають у НБУ.

При цьому кількість розміщених вакансій знизилася майже втричі. Все це призвело до максимально невигідних умов для претендентів на роботу. Крім того, регулярні відключення електроенергії також створили труднощі для тих, хто працює дистанційно.

А що з безробіттям?

Статус безробітного в Україні наразі мають 239,1 тис. українців (159,2 тис. із них – жінки), йдеться в офіційній статистиці Центру зайнятості. Реальна кількість безробітних працездатного віку становить понад 2,6 млн осіб, а наступного року збільшиться до 2,8 млн осіб, вважають у Мінекономіки.

Проблема полягає в тому, що навіть після завершення війни миттєво виправити ситуацію не вдасться, розповідає OBOZREVATEL інвестиційний банкір Павло Присяжнюк. Промислові підприємства у східних областях України частково зруйновано, через обмеження морського експорту скорочено обсяги експорту агропродукції. При цьому деякі українські постачальники вже назавжди втратили своє місце на світовому ринку, яке раніше завойовували десятиліттями.

Україні доведеться будувати нову економіку, вбудовуватись в організм ЄС, шукати інші економічні драйвери. І цей процес за навіть оптимістичними оцінками займе не менше трьох років. Адаптуватися до нових умов мають і пересічні українці. І високого рівня безробіття в цей період не уникнути.

Диспропорції є і зараз: на Київ припадає 30% усіх вакансій, більшість відкритих вакансій – у сфері продажу. "Навіть у ІТ-сфері навантаження на одну вакансію зростає (кількість вакансій знижується, у той час як кількість резюме стабільно зростає), що може бути пов'язане з релокацією роботодавців за кордон", – зазначають у НБУ.

А я втрачу роботу?

Поки економіка України не повернеться до відновлення, ситуація на ринку праці залишатиметься надто складною. Під загрозою скорочення може опинитися практично будь-який українець. Збережуть свої робочі місця ті співробітники, яку відіграють важливу роль у виробничому ланцюжку, приносять власнику більше доходів, аніж витрат.

Є спеціальності, де ризик залишитися без роботи вищий. Труднощі можуть виникнути в лаборантів, інженерів, які спеціалізуються на металургійному виробництві та чиї підприємства було зруйновано внаслідок повномасштабної війни. "Ви повинні бути трохи кращими, трохи активнішими, трохи наполегливішими, ніж інші кандидати", – зазначив експерт ринку праці Сергій Марченко.

А ось високий попит матимуть будівельники, архітектори, лікарі, медичний персонал, енергетики. Через міграцію та наслідки повномасштабної війни таких співробітників критично не вистачатиме на ринку, причому швидко замістити дефіцит не вдасться.

Деяким українцям у складних обставинах доведеться шукати додатковий підробіток або й зовсім змінювати сферу діяльності. "Знову ж таки, ви її (роботу. – Ред.) хочете міняти назавжди або це підробіток на важкі часи. Відповідно до цього ви змінюєте або професію, або ремесло. Є люди, які під час криз переходять на водіїв таксі або просто притримують гроші у важкі часи, а є люди, які опановують нову професію, наприклад, манікюрниця чи слюсар або ще щось, щоб потім цим заробляти на життя. Тому що попередня робота таких грошей не приносить", – резюмувала експертка ринку праці Тетяна Пашкіна.

То ким же краще працювати?

Експерти сходяться на думці: вибираючи свою сферу зайнятості, потрібно орієнтуватися не лише на ситуацію на ринку, а й на власні переваги. Хороший юрист зможе знайти роботу навіть у ситуації, коли ринок перенасичений безробітними знавцями юриспруденції. І якщо цей юрист після перекваліфікації стане поганим електриком, ймовірно, йому, незважаючи на дефіцит цієї спеціальності, все одно буде складно знайти робоче місце.

Найближчими роками попит матимуть робочі спеціальності (зварювальники, столяри, муляри, маляри, слюсарі, електрики). Крім того, для відновлення підприємства потрібні будуть інженери, будівельники, архітектори. Ще один перспективний напрямок – військово-промисловий комплекс. Навіть після закінчення війни фахівці, які займаються розробкою озброєння, матимуть високий попит.

Також без роботи не залишаться логісти, водії, енергетики, програмісти, психологи та лікарі. Після перемоги на Україну чекає поетапне відродження, ситуація на ринку праці змінюватиметься разом з економікою. Проте очікувати на різке зростання, миттєве повернення до ситуації січня 2021-го не варто.

Українцям варто готуватись до складного періоду економічного відновлення. При цьому до того моменту, поки ринок праці повноцінно від роботодавця перейде до рук претендента, пройдуть роки.