Відео дня
Українці ризикують втратити роботу через Росію: на кого чекають проблеми і як залишитися затребуваним
Новини про загрозу повномасштабного вторгнення з боку Росії вже суттєво вдарили по українській економіці. Іноземні інвестори зупинили деякі проєкти в Україні та вивели капітали, продавши гривневі облігації. Через це суттєво впала в ціні гривня. Зрозуміло, всі ці проблеми не можуть оминути і ринок праці.
Які сфери постраждають найбільше і хто ризикує втратити роботу, читайте у матеріалі OBOZREVATEL.
Що відбувається на ринку праці?
Незважаючи на панічні настрої, ситуація на ринку праці залишається стабільною. У січні нинішнього року кількість вакансій та претендентів несуттєво відрізняється від показників за аналогічний місяць 2021-го, каже керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua Руслана Березовська.
Щоб спрогнозувати ситуацію на ринку праці у разі загострення конфлікту, деякі експерти згадують, що було 8 років тому. Тоді під бойові дії потрапили лише кілька регіонів, але заворушення зачепили всю країну.
Березовська, посилаючись на аналітичні дані їхнього порталу за 2014 рік, каже, що тоді вдвічі виріс показник конкуренції, а це означає, що громадяни залишилися без роботи та почали її шукати. Тобто активізація військових дій може різко скоротити кількість вакансій і також значно збільшити кількість претендентів.
"У 2014-2015 роках на ринку праці сильно скорочували заробітні плати, звільняли співробітників, компанії закривалися, скорочувалися бонусні програми. Бізнес намагався економити та оптимізувати витрати, а співробітники боялися втратити роботу. Навіть у разі гострого невдоволення робочим місцем ніхто не звільнявся", – каже аналітикиня.
Експерт ринку праці Сергій Марченко підтверджує: у період вторгнення Росії на Донбас кількість вакансій на сайтах пошуку роботи впала вдвічі: "Якщо буде повномасштабне вторгнення до Харкова, Чернігова, у бік Києва – обвал буде дуже сильним. Можливо, роботодавці навіть припинять пошук співробітників. Але такий варіант я вважаю малоймовірним".
Також Марченко припускає, що ринок праці може відреагувати не так різко, як у 2014-му, ще й через те, що Україна вже здобула подібний досвід і розуміє, чого очікувати. Адже найгірше – невідомість. Візьмемо приклад карантину: під час першого локдауну ринок просів на 40%, адже ніхто не розумів, що на нас чекає згодом, а при введенні жорстких обмежувальних заходів надалі – лише близько 5%, тому що роботодавці вже до всього адаптувалися.
Хто ризикує залишитись без роботи?
Експерти сходяться на думці, що подальша ескалація конфлікту може зачепити працівників усіх сфер.
"Навіть аграрна галузь, яка почувається на ринку впевнено, працює на експорт, усе одно буде обмежена. Щоб виконати зобов'язання за контрактами із західними партнерами, їм потрібно якось відправити вантаж. А якщо кордони будуть закриті, то зробити це буде неможливо", – каже Березовська.
Але якщо говорити конкретніше, то в кризових випадках насамперед страждає сфера послуг. Адже дуже часто це саме ті витрати, від яких компанії та фізособи можуть відмовитися без особливої для себе шкоди.
"Сфера послуг найвразливіша. Це і консалтинг, і маркетинг, і реклама. Також фізичні послуги, які надають населенню: ресторани, SPA-центри. Можливо, буде момент "просідання", коли людям буде просто не до цього", – каже Марченко.
Експерта ринку праці Тетяна Пашкіна схиляється до думки, що у разі нового вторгнення РФ постраждають ті ж галузі, що й у період пандемії коронавірусу: "Це івенти, туризм тощо".
До речі, за даними, які наводить Березовська, у 2014 році найбільше постраждали працівники сфер готельно-ресторанного бізнесу, страхування, видобутку сировини, автомобільного бізнесу, науки та освіти. Найменше кризу на ринку праці відчули співробітники інформаційних технологій, виробництва, безпеки, робітничий та домашній персонал.
Як залишитися затребуваним?
Перевагу мають українці, які зможуть працювати дистанційно. "Якщо ти дизайнер, можеш працювати за комп'ютером і відправляти макет на email, у тебе буде перевага над умовно токарем, якому, щоб точити деталі, потрібні завод і верстат", – говорить Марченко.
Експерт вважає, що навіть у разі загострення конфлікту зможуть успішно продовжувати роботу журналісти, копірайтери, піарники, розробники чи рекрутери. Загалом це відповідає трендам сучасного світу: ті, хто може перебудуватися на дистанційну роботу, мають більше можливостей для реалізації, тому в професійній сфері варто розвивати мобільність.
Загострення конфлікту в будь-якому разі вдарить по економіці, а ринок праці залежить від економічної ситуації. Велика загроза нависає над сферами послуг, розваг, туризму, адже це витрати, від яких відмовляються насамперед. А якщо бізнес не приносить колишнього доходу – співробітники страждатимуть. Але водночас Україна живе у стані війни вже 8 років. Тому з великою імовірністю ескалація не застане нас зненацька, і багато галузей намагатимуться продовжувати працювати, як і раніше.