Відео дня
Економіку України рятуватимуть інвестиціями: які металургійні компанії уже вкладають у екологічні проєкти
Для фінансування проєктів з декарбонізації економіки, Україні знадобиться 102 мільярди євро капітальних інвестицій протягом 10 років. Українські металургійні компанії не лишилися осторонь і уже розпочали інвестиційні програми, спрямовані на скорочення викидів СО2.
Про це йдеться у матеріалі "Бізнес Цензор". Цифру у 102 млрд євро назвав прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Саме такі кошти знадобляться, щоб зменшити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року
Так, найбільший обсяг інвестицій в екологічні проєкти заявила гірничо-металургійна група Метінвест бізнесменів Ріната Ахметова та Вадима Новинського. Минулого року інвестиції групи в оновлення зросли на 30% – до $500 млн.
На частку підприємств групи Метінвест припадає 16% викидів в Україні, однак інвестиції групи на екологічні проєкти становлять 40% від загального обсягу в Україні.
"На відміну від сумного тренду в країні, а саме – деіндустріалізації, Метінвест вибрав інший шлях, інвестиційний, він в довгостроковій перспективі повинен нам дозволити зберегти стратегічно важливу індустрію і бути екологічно чистими", – заявив на міжнародному форумі в Києві "Декарбонізація сталевої індустрії: виклики для України" гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
За його словами, компанія постійно вивчає різні технологічні рішення для скорочення викидів сьогодні й надалі. Зокрема, Метінвест має перейти на європейську систему моніторингу та звітності парникових газів та впровадити дорожню карту для скорочення викидів (аналогів їй в Україні ще немає). Більш того, група уклала меморандум з міжнародною компанією, що надає повний комплекс технологій, продуктів і послуг для підприємств металургійної промисловості Primetals Technologies, а також з провідним австрійським дослідним центром в металургії K1-MET для реалізації спільних проектів зі скорочення викидів парникових газів.
В найближчі чотири роки група інвестує винятково в екологічні проєкти $1,5 млрд.
Крім того, група Ferrexpo Костянтина Жеваго, яка управляє Полтавським та Єристовським гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК), планує в найближчі роки інвестувати в зменшення вуглецевого сліду 300 млн грн.
Трубно-колісна корпорація Інтерпайп Віктора Пінчука в 2012 році відкрила електросталеплавильний комплекс з найнижчими в галузями викидами СО2. Інвестиції становили $1 млрд.
DSH Steel, яка входить в гірничо-металургійний дивізіон групи DCH Олександра Ярославського, в останні три роки інвестувала в екологічні програми близько 500 млн грн.
Корпорація Centravis Юрія Атанасова, яка входить у десятку найбільших виробників безшовних нержавіючих труб, почала програму екологічної модернізації вартістю 140 млн грн.
Наразі фінансування проєктів з декарбонізації залишається головною проблемою впровадження низьковуглецевих технологій в усьому світі і Україна – не виняток, пише видання.
За оцінками аналітиків GMK Center, процес декарбонізації виробництва потребуватиме від металургійних підприємств України $25 млрд інвестицій. Основне фінансове навантаження при цьому прийдеться на 2030-2070 роки.
"Зрозуміло, що самостійно такі суми грошей компанії не зможуть знайти без підтримки держави. Європейський союз, наприклад, частково компенсуватиме витрати своїх компаній на декарбонізацію. В тому числі – і за рахунок зібраних з українських постачальників грошей через механізм СВАМ. Саме тому, щоб український бізнес не був вимушений фінансувати декарбонізацію сусідніх європейських країн, держава повинна ухвалити рішення про участь у фінансуванні проєктів декарбонізації", – сказано у статті.