В Україні з'явиться заміна суддям: суперечки зможуть вирішувати медіатори
Українці, зокрема юридичні особи, зможуть законно залагоджувати суперечки без звернення до суду. Це стане можливим за допомогою медіації, тобто процедур досудового врегулювання конфліктів. Під час такого врегулювання сперечальники користуватимуться послугами медіатора – посередника, який допоможе вести переговори та дійти згоди.
Відповідний законопроєкт №3504 було затверджено в парламенті у другому читанні та в цілому, свідчить трансляція засідання на YouTube. За документ народні депутати віддали 302 голоси (щоб ознайомитись з результатами поіменного голосування, доскрольте новину до кінця). Нові правила почнуть працювати після того, як законопроєкт підпише президент і документ офіційно оприлюднять.
Зрозуміло, і до набрання законом чинності ніхто не забороняє українцям вирішувати конфлікти в досудовому порядку і навіть користуватися при цьому послугами посередників. Документ лише запроваджує офіційні правила такого врегулювання.
Передбачається, що медіація насамперед спростить вирішення бізнес-суперечок і розвантажить суди. Крім того, сперечальники зможуть заощадити на судових витратах, упевнені у Мін'юсті. Втім, це поки що сумнівно, адже ще невідомо, скільки коштуватимуть послуги медіаторів.
"[Закон] дозволить знизити навантаження на суди, скоротити терміни розгляду справ, зменшити витрати на правову допомогу та судовий процес загалом. Саме медіація допомагає сторонам конфлікту за допомогою медіатора налагодити комунікацію та вибрати варіант рішення, який задовольнить інтереси та потреби учасників спору", – пояснював заступник голови Мін'юсту Олександр Банчук.
Іншими словами, українські фізособи та юрособи отримають альтернативу мировій угоді лише без звернення до суду. Процес медіації може використовуватися і під час судового розгляду – у звичайному чи третейському суді, а також міжнародному комерційному арбітражі.
Щоправда, в такому разі результат домовленостей може бути все одно оформлений як мирова угода. Натомість позивачу в разі успішної медіації повернуть 60% сплаченого судового збору (за рахунок держбюджету, тобто коштів платників податків).
Які суперечки можна вирішувати медіацією?
В принципі, майже всі – обмежень на кшталт конфлікту (громадянський, трудовий, сімейний, кримінальний тощо) немає. Головна умова – добровільна згода всіх сторін. У кримінальному провадженні це, наприклад, потерпілий і підозрюваний чи обвинувачений.
Основний виняток – випадки, коли конфлікт стосується прав та інтересів тих, хто не бере участі в медіації. У сімейних суперечках, наприклад, це можуть бути інтереси дітей.
Хто стане медіатором?
Будь-який українець із вищою освітою може стати медіатором, пройшовши додаткову підготовку у сфері медіації. Отримувати кваліфікацію дозволяється і в Україні, і за її межами. До речі, на Заході інститут медіації давно застосовується офіційно, і відповідні програми навчання там є.
В Україні ж, згідно із законом, підготовка у сфері медіації передбачатиме не менше ніж 90 годин навчання, з яких 45 годин – практика. Організовувати такі "курси" матимуть змогу навчальні заклади, а також профільні організації, наприклад, об'єднання медіаторів.
Офіційного реєстру медіаторів в Україні не буде. Водночас Міністерство юстиції затверджуватиме стандарти їхнього навчання та підвищення кваліфікації. Реєстри можуть добровільно вести профільні об'єднання.
Чому суди захотіли розвантажити?
Все просто: країні не вистачає суддів, унаслідок чого не встигають розглядати всі справи. Так, 2020 року, за даними судової статистики, до місцевих та апеляційних судів надійшло понад 3,6 млн справ та матеріалів.
При цьому в червні 2021 року фактична кількість суддів в Україні, за інформацією Ліги, становила 7304 особи. А повноваження здійснювати правосуддя на той момент мали лише 4954 судді. На кожного з них, відповідно, припадало приблизно 725 справ на рік.
Поіменне голосування за законопроєкт у другому читанні:
Як повідомляв OBOZREVATEL, нещодавно бізнесу в Україні продовжили період подання звіту про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юрособи. Дедлайн із розкриття відповідних даних продовжено ще на 9 місяців – до 11 липня 2022 року.