В Україні після 16 років простою стартувала Велика приватизація, – Сенниченко

5 хвилин
1,9 т.
В Україні після 16 років простою стартувала Велика приватизація, – Сенниченко

В Україні стартувала Велика приватизація. Перший її об'єкт – Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) очікує тільки візи Кабміну і буде виставлена на торги вже цього літа. Які підприємства ще плануються до продажу і як ці плани корелюються з президентським законом про протидію олігархам розповів глава Фонду державного майна України Дмитро Сенниченко.

Напередодні у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт президента Володимира Зеленського, який обмежує роль олігархів у політичному та економічному житті країни. Прокоментуйте, як норми документа позначаться на сфері приватизації?

– Україна чекала такого закону довго. Навіть занадто довго.

Майже два роки працюючи в Фонді держмайна, я зсередини бачу, до яких наслідків призводить симбіоз великого бізнесу і влади для збагачення за рахунок держактивів і що потім від цих активів залишається. Нам вдалося повернути низку держпідприємств під фактичний контроль держави і вибити з них ставлеників олігархату, але без системних законодавчих змін це біг по колу – до наступного реваншу.

Відео дня

Що стосується законопроєкту, то він забороняє особам, віднесеним РНБО до олігархів, бути покупцем або бенефіціаром покупця об'єктів Великої приватизації. Це дозволить нарешті розірвати порочне коло корупції та кругову поруку, яка призвела до того, що приватизація в Україні перетворилася на якийсь закритий клуб для своїх. Сфера приватизації фактично була монополізована кількома ФПГ.

Ми категорично проти монополій, тому максимально вітаємо і підтримуємо законопроєкт Президента. Дуже показово, що він був внесений якраз тоді, коли в Україні стартувала Велика приватизація.

– А вона стартувала?

– Так. Фонд держмайна зробив усе можливе й особливо неможливе, щоб вона почалася. В Україні запущено процес масштабного залучення інвестицій – приватизація Об'єднань гірської хімічної компанії (ОГХК). Це перший аукціон Великої приватизації з часів "Криворіжсталі", тобто з 2005 року.

Фонд виконав всю необхідну роботу – завершено фінансово-технічний аудит, підготовлено інвестиційні меморандуми, проведено аналіз десятків параметрів, визначено стартову ціну, аукціонна комісія погодила результат – всі наші питання закриті. 27 квітня пакет документів був переданий Кабміну на візування, тобто вже понад місяць тому.

Не виключено, що кадрові ротації в Мінекономіки загальмували процеси, але ми сподіваємося, що цього або наступного тижня його буде ухвалено. Я думаю, що законопроєкт Президента Зеленського прискорить процедуру ухвалення рішень.

Давайте конкретніше – коли відбудеться аукціон із приватизації ОГХК?

– Закон визначає термін у два місяці з моменту візування пакета документів Кабміном і публікації постанови. Ми очікуємо, що це станеться до кінця літа.

– Скільки тривав весь процес приватизаційної підготовки?

– Давайте розділяти процедурно-законодавчі речі і власне операційну роботу.

У список об'єктів, що підлягають приватизації, уряд вніс ОГХК ще в 2018 році.

У вересні 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив радника з приватизації – ТОВ "БДО корпоративні фінанси" і він став до роботи. Але потім трапилася коронакриза і фактично півроку – з березня по вересень 2020 року – Велику приватизацію було зупинено на законодавчому рівні. У квітні Верховна Рада розблокувала проведення аукціонів. На сьогодні всі документи готові, і міжвідомча аукціонна комісія погодилася з нашими пропозиціями.

Зауважу, що в процесі підготовки початкова пропозиція щодо стартової ціни збільшилася з 2,1 млрд гривень до 3,7 млрд гривень.

– А що сталося за ці місяці, що так підігріло ціну?

– Вперше в історії України знято гриф "для службового користування", накладений на інформацію про запаси компанії. Погодьтеся, це нонсенс – як можна продавати об'єкт, якщо ти не говориш, що у нього там всередині? "У мене є посилка, але я вам її не віддам" – такий підхід у бізнесі не працює, тим часом у частині ОГХК до останнього часу саме так і було. Ми відкрили дані і вартість компанії було скореговано.

Крім того, і сама ОГХК вже не та, що рік тому. Після передачі компанії Фонду, ми збільшили її прибутковість зі 100 млн гривень у 2019 році до 340 млн гривень за підсумками 2020 року.

Відповідно, оцінку було збільшено до 3,7 млрд гривень. Зрозуміло, що під час конкурсу завдяки конкурентній боротьбі за актив, ціна істотно збільшиться.

– Щодо конкурентної боротьби – ви впевнені? Адже недопуск олігархів до приватизації також можна трактувати і як штучне звуження конкуренції, внаслідок чого ціна продажу буде нижчою...

– Все йде рівно навпаки. Ринкова справедлива ціна встановлюється, коли є реальна боротьба за актив, а не коли учасники змагаються в здатності "добігти і повирішувати". Фонд забезпечив цю конкуренцію, так що я вас запевняю жодних втрат Держбюджет від того, що бенефіціар одіозної ФПГ не буде допущений до торгів, не понесе.

Виключно оздоровлення.

– Скільки компаній претендують на ОГХК?

– Понад десяток. Це компанії з Індії, США, Японії, Гонконгу, Австралії, Китаю, Туреччини та України.

– Чи правильно ми розуміємо, що структури Group DF претендували на ОГХК, але до конкурсу допущені не будуть?

– Історично склалося так, що Group DF була щільно інтегрована і навіть домінувала в титановій галузі України.

Так, ОГХК традиційно була пасовищем для групи. За останній рік Фонд відтіснив цю структуру від контролю над компанією.

Поки я очолюю ФДМ і можу впливати на процеси, олігархи не будуть підміняти собою державу і розоряти держкомпанії в свою користь.

– Підіб'ємо проміжний підсумок – після кейса "Центренерго" ви вже нажили собі ворога в особі Ігоря Коломойського і тепер купуєте недруга в особі Дмитра Фірташа. Хто наступний?

– Для нас пріоритет – інтереси держави і громадян. А інтереси людей, яких ви назвали суперечать цьому. Це протистояння створює деякі складності, але я розумів, на що йшов.

– Спитаю інакше – які активи, в яких є інтерес ФПГ ви плануєте до приватизації найближчим часом?

– Шість обленерго. Ми винесли їх на Кабмін і чекаємо кандидатуру представника уряду в аукціонну комісію.

– А що заплановано в найближчій перспективі?

– З "гучного" – завод "Більшовик", його приватизацію заплановано на осінь, і готель "Президент" у Києві. Також у планах до кінця року приватизація двох портів – Білгород-Дністровського морського торгового порту і морського порту Усть-Дунайський.

Паралельно триває приватизація спиртозаводів, непрацюючих виправних колоній, об'єктів агросфери. Фонд уже реалізував два десятки об'єктів концерну "Укрспирт", що принесло сумарно державі 1 млрд гривень.

Два тижні тому ми реалізували Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів, сума угоди склала запаморочливі для цього сектора чверть мільярда гривень.

Ми виконали дійсно титанічну роботу, завдяки якій приватизація в Україні стала доступною, прибутковою і прозорою.

Провели понад 1900 аукціонів, на яких середня ціна об'єктів зростала втричі. У 2020 році ФДМУ забезпечив надходження до держбюджету вже понад 3 млрд гривень – це в п'ять разів більше, ніж у докоронакризовому 2019 році, і в десять разів більше, ніж у благополучному в усіх сенсах 2018 році. У нинішньому році аукціони малої приватизації вже принесли державному бюджету 1 млрд грн!

А внесений Президентом законопроєкт зробить ці зміни незворотними і дозволить залучити до держактивів чесних інвесторів, а не "рішал"-олігархів.

– У міру наближення першого аукціону і старту Великої приватизації ви відчуваєте зростання тиску на Фонд і на вас особисто?

– Не вдаючись у подробиці – так.