Українців зобов'яжуть платити податки за великі покупки: як працюватиме система і навіщо вона потрібна

4 хвилини
138,4 т.
В Україні запровадять непрямі методи податкового контролю

В Україні вже з вересня 2022 року почнуть жорсткіше стежити за доходами громадян. Зокрема, запровадять непрямі методи податкового контролю, які допоможуть виявити, хто з українців живе невідповідно до своїх достатків.

Як саме працюватиме система, розбирався OBOZREVATEL.

Що таке непрямі методи податкового контролю?

Непрямі методи податкового контролю – це певний комплекс заходів, який повинен допомогти податківцям знайти тих, хто витрачає більше, ніж офіційно заробляє, і зобов'язати їх таки сплатити податок.

Уявімо ситуацію, що ви працевлаштовані неофіційно (в Україні чи за кордоном). За роки роботи вам удалося накопичити якусь суму і захотілося придбати автомобіль. Зараз ви можете зробити це без особливих проблем, але з вересня наступного року на вашу покупку обов'язково зверне увагу податкова та запитає: "Звідки взяли гроші?" І якщо не можете пояснити, то вас зобов'яжуть заплатити з покупки додатковий податок.

Відео дня

За офіційними даними, зараз законопроєкт про непрямі методи податкового контролю тільки розробляється Кабінетом міністрів. Тому поки що невідомо, якими будуть податкові ставки залежно від різних ситуацій. Також ще не зовсім зрозуміло, як відстежуватимуть інформацію про витрати громадян. Поки що про майбутню систему можна лише здогадуватися.

"Найімовірніше, буде введено ціновий ценз, за якого в разі купівлі понад певну суму продавець буде зобов'язаний взяти мої дані як покупця і передати до податкової", – припускає старший аналітик із податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин.

"За деякими даними, у надрах податкової навіть розглядається ідея зобов'язати українців у разі великих покупок надавати продавцю копію ідентифікаційного коду, а той має повідомити ці дані до фіскальних органів", – розповідає президент Української організації захисту споживчих послуг Олег Тітамир.

Під непрямий податковий контроль не потраплятимуть задекларовані, а також придбані раніше дрібні активи:

  • 400 тисяч гривень;

  • житлова нерухомість площею до 120 кв. м;

  • один автомобіль.

Доходи українців уважно перевірятимуть
Як система працює у світі?

Непрямі методи податкового контролю є досить поширеною світовою практикою. Її мета – боротьба з відмиванням грошей, махінаціями та податковими злочинами. Як розповідає OBOZREVATEL кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський, ця система працює у США, Німеччині, Франції, Великій Британії та інших країнах.

"Там громадяни повинні документально підтверджувати доходи та великі витрати. У разі розбіжностей або відсутності документів податкова має право самостійно розрахувати суму податку та вимагати його сплати. Працюють податкові агенти, які збирають інформацію про платника податків у сусідів, знайомих, родичів, колег по роботі й так далі", – каже він.

Проте експерт зазначає, що такі методи не завжди ефективні, адже створюють конфлікти платників податків та податкової, призводять до тривалих і витратних судових процесів.

Водночас Черкашин зазначає, що непрямий податковий контроль добре зарекомендував себе у розвинених демократіях. А ось успішних практик впровадження такої ідеї в країнах, що розвиваються, він не знайшов.

Чи була подібна практика в Україні?

У нашій країні методи непрямого податкового контролю намагалися запроваджувати ще з кінця 90-х. Нині вони діють щодо підприємств.

У 2009-му вже створювався профільний законопроєкт, який стосувався одночасно нульового декларування та непрямих методів податкового контролю для фізосіб. Одним із його авторів виступав В'ячеслав Черкашин. Тоді загальний законопроєкт не пройшов парламент, тому, на думку експерта, його вирішили зараз розділити на два.

Але Черкашин також зазначає, що змінилися і принципи ідеї. Експерт упевнений, якщо його законопроєкт був спрямований на те, щоб боротися із самою системою незаконного збагачення, то тут автори документа більше хочуть поповнити бюджет.

"Одна справа, якби механізм працював для боротьби з відмиванням грошей. Наприклад, побачили ми, що політик купив коханці квартиру в Києві, і починається розслідування. Але все це заточене під податки. Значить, у механізму інші завдання і наслідки", – говорить експерт.

За покупками українців почнуть стежити уважніше
Чи є ризики?

Безумовно, українську економіку необхідно виводити з тіні. Нульове декларування та непрямі методи податкового контролю в ідеалі мають на це вплинути. Але багато залежить і від реалізації таких ідей.

"Велике питання, як податківці доводитимуть, що деякі активи придбано за доходи, з яких не сплачені податки, – говорить директорка Департаменту податків і права Baker Tilly Ukraine Тетяна Стретович. – Адже нагадаємо, що персоніфікація доходів з'явилася в Україні відносно недавно. Крім того, ніхто не скасовував доходи, які не підлягають оподаткуванню, а також терміни позовної давності щодо порушень у сфері податкового законодавства, а ще фізичні особи не зобов'язані вести "бухгалтерію", щоб через 20 років доводити, що вони нічого не порушували".

На думку Тітамира, непрямі методи у разі надто жорсткого контролю можуть призвести замість "детінізації" до подальшої "тінізації" економіки: "Якщо закон зобов'яже громадян надавати свої ідентифікаційні коди продавцям під час кожної покупки, то виникне гігантський чорний ринок у всіх сегментах торгівлі. Отже, істотно знизяться доходи підприємств "офіційного" сектору, що працюють "набіло".

Зі свого боку Хмелевський зазначає, що зараз у податковій базі є чимало помилок, які у разі впровадження непрямих методів податкового контролю принесуть чимало проблем.

"Далеко не завжди підприємства надають правдиву інформацію про отриману зарплату та інші виплати їхніми працівниками в податкову. Уже зараз у базі податкових доходів виявлено чимало помилок. Однак вирішувати проблеми через ці помилки доведеться саме працівникам", – говорить він.

Без виходу з тіні та декларування доходів економічна система України не зможе належно розвиватися. Але варто також пам'ятати, що непрямі методи податкового контролю мають чимало корупційних ризиків. Тому важливо, щоб майбутній законопроєкт встановлював максимально прозорі правила гри, щоб жодна зі сторін не мала широких можливостей для зловживань.