Україні доведеться залучати трудових мігрантів із Казахстану та Узбекистану: закон треба міняти
В Україні до війни ситуація на українському ринку праці була складною. Після війни розпочнеться тривалий період відновлення, країні знадобляться робочі руки і самі українці не впораються: доведеться залучати трудових мігрантів із Казахстану та Узбекистану.
Про це розповів президент Всеукраїнської асоціації компаній із міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Європейський Союз уже взяв на себе зобов'язання сплатити левову частку витрат на відновлення України. "План Маршалла" не тільки активно обговорюють, але вже розробляють його чорновий варіант. Але тут є велика проблема: чи буде в Україні така кількість будівельників, різноробів, водіїв тощо? Воскобойник упевнений, що ні.
Вихід із цієї ситуації – залучати працівників із Казахстану, Узбекистану. Це ті країни, які традиційно залучалися на такі роботи в Росії. Після війни економіка агресора продовжить скорочуватися і руйнуватися, тоді як Україна має шанс переманити цих фахівців.
Зробити це без зміни закону неможливо. Наразі роботодавець для оформлення іноземця зобов'язаний платити йому зарплату не меншу ніж 10 мінімалок. Зараз це 65 тис. грн. Така норма в законі діє вже багато років і створена для того, щоб трудові мігранти не могли займати малокваліфіковану роботу, до якої можуть залучати українців. Мовляв, якщо потрібен висококваліфікований спеціаліст, наприклад, із Молдови, його можна працевлаштувати, але й платити йому доведеться не менше ніж 65 тис. грн.
Але така норма закону після війни абсолютно втратить свою актуальність. "Про це треба думати вже зараз. У нас у парламенті є законопроєкт №5795, якщо його підтримати, то норми про 10 мінімалок не буде. Бар'єри для залучення трудових мігрантів треба прибирати", – вважає Воскобойник.
Як раніше писав OBOZREVATEL, у Польщі через наймасштабнішу з часів Другої світової війни міграцію на ринку праці виникла криза. З одного боку, з країни поїхали українські чоловіки, а з іншого – приїхало кілька мільйонів освічених жінок. Роботу їм знайти не можуть, міста переповнені, а вакансії залишаються незакритими.