Світ нафти: звідки береться ціна, що таке ф'ючерси та як усе це впливає на Україну
Ціни на нафту – спотові ціни бареля нафти одного з маркерних сортів, які торгуються на ф'ючерсному ринку зазвичай північноморської Brent або американської WTI (трохи рідше). Ф'ючерс на нафту марки Brent – це контракт між продавцем та покупцем, який дає гарантію на продаж та купівлю нафти в заздалегідь обумовлену дату.
Про те, як визначається ціна на нафту та як від неї залежить Україна – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Цікаво, що ціна нафти, по суті, виступає індикатором всього глобального ринку сировини. Припустимо, якщо "чорне золото" дешеве і продовжує дешевшати, це означає, що дешевшають і зерно з металом. І навпаки. Саме з цієї причини інвестори так стежать за нафтовим ринком, і всі так бурхливо на нього реагують.
"Чорне золото" може дорожчати при загрозі скорочення пропозиції, і дешевшати в очікуванні надлишку. На ціну може вплинути багато факторів, наприклад, зміна видобутку або запасів нафти, аварії на нафтопроводах, війни, обмеження торгівлі, політичні та економічні новини.
Отже, розберемося детальніше. На вартість нафти може навіть впливати хімічний склад. Справа в тому, що вона коштує дорожче, якщо містить більше легких фракцій та менше сірки. Також ціна залежить від таких факторів:
вартість розвідки родовища, вилучення нафти;
розташування родовища;
скорочення видобутку;
нестабільність (найчастіше політична) у нафтовидобувних районах;
спекуляції на ринку.
Найбільш значущими міжнародними котирувальними агентствами, які публікують котирування нафтових цін, є Platts, Argus Media та Reuters.
Ф'ючерси на нафту
Ф'ючерс – це договір між покупцем і продавцем про постачання в майбутньому або про виплату однієї зі сторін іншій різниці між вартістю контракту і вартістю сировини в майбутньому. Тобто це не ціна тут і зараз, а договір на майбутнє, в якому вказується ціна.
Розрізняють ф'ючерс на нафту (ф'ючерсні контракти) за датою експірації, тобто терміном дії. Наприклад, ф'ючерс на нафту Брент із експірацією. Існує два типи ф'ючерсних контрактів:
поставковий (передбачає фізичне постачання активу);
розрахунковий (між учасниками контракту відбувається грошовий розрахунок, що становить різницю між поточною ціною активу та ціною укладеного ф'ючерсного контракту, а фізичного постачання товару не відбувається).
Зазначимо, що ф'ючерси на нафту широко використовуються на спекулятивному ринку. Одиничний лот ф'ючерсу становить 1 тис. барелів.
Існує 2 основних типи ф'ючерсних трейдерів – це хеджери та спекулянти. Першими можна назвати ті компанії, наприклад, які купують ф'ючерси на нафту, щоб захиститись від можливих стрибків цін у майбутньому. Припустимо, компанії потрібне паливо. Так, вони фіксують ризики, якщо вбачають потенційне збільшення вартості "чорного золота" у майбутньому
Спекулянт – трейдер, який вгадує напрямок руху цін і купує ф'ючерси на підставі своїх припущень. Він не має наміру фізично купити нафту.
Що роблять із нафти?
Насамперед варто відзначити, що нафта, або як її часто називають "гірське масло", є найпопулярнішим сировинним товаром. З неї роблять різні види палива – дизпаливо, мазут, авіагас, бензин.
Також з неї роблять різні каучуки, гуми, тканини, пластмаси, поліетилен, миючі засоби, розчинники, фарби, лаки, барвники, добрива, отрутохімікати, великі деталі авто, меблі та навіть ліки.
Як від нафти залежить Україна?
Україна залежить від цін на нафту насамперед через пальне. Це товар, вартість якого залежить від ціни на нафту, а вона встановлюється на міжнародному ринку. Тому вартість усередині країни залежить від купівельної спроможності її валюти по відношенню до міжнародних валют та частково від обсягів видобутку нафти та обсягів нафтопереробки у країні.
Українські запаси зосереджені у чотирьох нафтогазоносних провінціях, які складаються з 11 областей та 35 нафтогазоносних перспективних регіонів. Найбільше ресурсів видобувається у Східній Україні.
Наша країна імпортує нафту із Білорусі, Азербайджану, РФ, Штатів, Литви і навіть Лівії та Алжиру. До речі, за даними Державної митної служби, у 2021 році наша країна збільшила імпорт сировини на 25,3% порівняно з 2020 – до 1 млн 561,247 тис. тонн.
Головні світові постачальники нафти:
Саудівська Аравія;
Росія;
Ірак;
США;
Канада;
ОАЕ;
Нігерія;
Норвегія;
Кувейт;
Казахстан;
Бразилія.
Головні світові покупці нафти:
Китай;
США;
Індія;
Південна Корея;
Японія;
Іспанія;
Німеччина;
Таїланд;
Нідерланди;
Сінгапур.
Як повідомляв OBOZREVATEL, покупці російської нафти з Європи та Азії починають переглядати плани та відкладають покупки партій через побоювання, пов'язані з можливими санкціями, які може ввести Захід проти РФ у разі повномасштабного вторгнення в Україну. Наразі російська марка Urals в ЄС різко подешевшала, якщо порівнювати з курсом інших сортів, і продається із максимальною знижкою за останні кілька років.
